Оскільки Євразія лежить в усіх кліматичних поясах північної півкулі, тут представлені всі природні зони земної кулі.
Арктичні пустелі, тундра і лісотундра
Зони арктичних пустель, тундри і лісотундри тягнуться вузькою суцільною смугою через весь материк. Клімат арктичних пустель дуже суворий. Рослинність дуже бідна. Великі ділянки не мають рослинного покриву. Тут зустрічаються песець, білий ведмідь, північний олень; влітку прилітає багато водоплавних птахів, що селяться на високих скелястих берегах, утворюючи пташині базари. У тундрі опадів випадає мало, температури низькі, характерна багаторічна мерзлота, що сприяє формуванню боліт.
Тайга
Багато тут торф’яних і осокових боліт. У європейській тайзі переважають сосна і ялина. До них домішуються дрібнолисті породи — береза, осика, горобина. Південніше 60° пн. ш. у лісах з’являються широколистяні породи — клен, ясен, дуб. В азіатській тайзі ростуть ялиця, сибірська сосна чи кедр, а також модрина — єдине хвойне дерево, що скидає свою хвою на зиму.
Тваринний світ хвойних лісів дуже багатий. Тут живуть лось, білка, заєць-біляк, лісовий лемінг; з хижаків широко поширені вовк, лисиця, рись, лісова куниця, тхір, ласка, бурий ведмідь. У водоймах водиться видра. Серед птахів найбільш численні клести, дятли, біла куріпка, глухарі, тетерева, рябчики, сови.
Мішані ліси
Основна частина мішаних лісів у Європі знаходиться на Східноєвропейській рівнині і поступово зникає в західному напрямку. У цих лісах поряд із хвойними і дрібнолистими породами ростуть широколистяні. Тут уже є рясний трав’яний покрив на дерново-підзолистих ґрунтах, менше поширені болота. В Азії також є зона мішаних лісів, але вона з’являється тільки в притихоокеанському секторі помірного поясу, де ліси ростуть в умовах мусонного клімату, а їхній склад різноманітніший.
Для західних, приатлантичних широколистяних лісів характерні бук і дуб. З просуванням на схід і зменшенням кількості опадів букові ліси змінюються більш світлими дубовими. У широколистяних лісах ростуть граб, липа, клен. Крім тварин, що живуть у тайзі, тут є кабан, козуля, олень. У Карпатах і Альпах зустрічається бурий ведмідь.
Лісостеп і степ
У лісостепу острівці лісів на сірих лісових ґрунтах чергуються зі степовими ділянками. У степах переважає трав'яниста рослинність. У трав'янистому Природні зони Євразії
Оскільки Євразія лежить в усіх кліматичних поясах північної півкулі, тут представлені всі природні зони земної кулі.
Арктичні пустелі, тундра і лісотундра
Зони арктичних пустель, тундри і лісотундри тягнуться вузькою суцільною смугою через весь материк. Клімат арктичних пустель дуже суворий. Рослинність дуже бідна. Великі ділянки не мають рослинного покриву. Тут зустрічаються песець, білий ведмідь, північний олень; влітку прилітає багато водоплавних птахів, що селяться на високих скелястих берегах, утворюючи пташині базари. У тундрі опадів випадає мало, температури низькі, характерна багаторічна мерзлота, що сприяє формуванню боліт.
Тайга
Багато тут торф’яних і осокових боліт. У європейській тайзі переважають сосна і ялина. До них домішуються дрібнолисті породи — береза, осика, горобина. Південніше 60° пн. ш. у лісах з’являються широколистяні породи — клен, ясен, дуб. В азіатській тайзі ростуть ялиця, сибірська сосна чи кедр, а також модрина — єдине хвойне дерево, що скидає свою хвою на зиму.
Тваринний світ хвойних лісів дуже багатий. Тут живуть лось, білка, заєць-біляк, лісовий лемінг; з хижаків широко поширені вовк, лисиця, рись, лісова куниця, тхір, ласка, бурий ведмідь. У водоймах водиться видра. Серед птахів найбільш численні клести, дятли, біла куріпка, глухарі, тетерева, рябчики, сови.
Мішані ліси
Основна частина мішаних лісів у Європі знаходиться на Східноєвропейській рівнині і поступово зникає в західному напрямку. У цих лісах поряд із хвойними і дрібнолистими породами ростуть широколистяні. Тут уже є рясний трав’яний покрив на дерново-підзолистих ґрунтах, менше поширені болота. В Азії також є зона мішаних лісів, але вона з’являється тільки в притихоокеанському секторі помірного поясу, де ліси ростуть в умовах мусонного клімату, а їхній склад різноманітніший.
Для західних, приатлантичних широколистяних лісів характерні бук і дуб. З просуванням на схід і зменшенням кількості опадів букові ліси змінюються більш світлими дубовими. У широколистяних лісах ростуть граб, липа, клен. Крім тварин, що живуть у тайзі, тут є кабан, козуля, олень. У Карпатах і Альпах зустрічається бурий ведмідь.
Северная Америка изобилует озерами. В основном они расположены на территории, подвергшейся оледенению. Здесь находится крупнейшее на Земле скопление пресной воды — уникальная система Великих озер. В нее входят озера Верхнее, Мичиган, Гурон, Эри и Онтарио. Великие Североамериканские озера - важнейший компонент природы материка. Котловины озер имеют ледниково-тектоническое происхождение. Особенности геологического строения поверхности определили различную высоту уровня озер: они расположены ступенчатым каскадом, спускающимся в сторону Атлантического океана. Озеро Верхнее является самым крупным пресным озером Земли. Оно заключает в себе более половины пресной воды всех Великих озер. Из-за большого объема водной массы зимой его центральная часть не покрывается льдом. Для озера характерны сильные ветры и высокие волны. Все озера соединены между собой короткими реками и образуют единый водный путь на востоке Северной Америки. Из озера Эри в Онтарио сток осуществляется по реке Ниагара. Эта короткая и полноводная река буквально срывается с уступа и образует всемирно известный Ниагарский водопад. Общий сток Великих озер в Атлантический океан осуществляется из озера Онтарио по реке Святого Лаврентия. Эта река является на материке второй после Миссисипи по объему стока и имеет постоянный режим. При впадении в океан этот мощный водный поток образует широкий эстуарий. К другим крупным озерам материка относятся ледниковые Большое Невольничье, Большое Медвежье, Виннипег, тектоническое Никарагуа. Остатком древнего морского бассейна является Большое Соленое озеро. В Северной Америке встречаются небольшие лагунные (Примексиканская и Приатлантическая низменности), кратерные (Кордильеры) и подпрудные (Мексиканское нагорье) озера
Природні зони Євразії
Оскільки Євразія лежить в усіх кліматичних поясах північної півкулі, тут представлені всі природні зони земної кулі.
Арктичні пустелі, тундра і лісотундра
Зони арктичних пустель, тундри і лісотундри тягнуться вузькою суцільною смугою через весь материк. Клімат арктичних пустель дуже суворий. Рослинність дуже бідна. Великі ділянки не мають рослинного покриву. Тут зустрічаються песець, білий ведмідь, північний олень; влітку прилітає багато водоплавних птахів, що селяться на високих скелястих берегах, утворюючи пташині базари. У тундрі опадів випадає мало, температури низькі, характерна багаторічна мерзлота, що сприяє формуванню боліт.
Тайга
Багато тут торф’яних і осокових боліт. У європейській тайзі переважають сосна і ялина. До них домішуються дрібнолисті породи — береза, осика, горобина. Південніше 60° пн. ш. у лісах з’являються широколистяні породи — клен, ясен, дуб. В азіатській тайзі ростуть ялиця, сибірська сосна чи кедр, а також модрина — єдине хвойне дерево, що скидає свою хвою на зиму.
Тваринний світ хвойних лісів дуже багатий. Тут живуть лось, білка, заєць-біляк, лісовий лемінг; з хижаків широко поширені вовк, лисиця, рись, лісова куниця, тхір, ласка, бурий ведмідь. У водоймах водиться видра. Серед птахів найбільш численні клести, дятли, біла куріпка, глухарі, тетерева, рябчики, сови.
Мішані ліси
Основна частина мішаних лісів у Європі знаходиться на Східноєвропейській рівнині і поступово зникає в західному напрямку. У цих лісах поряд із хвойними і дрібнолистими породами ростуть широколистяні. Тут уже є рясний трав’яний покрив на дерново-підзолистих ґрунтах, менше поширені болота. В Азії також є зона мішаних лісів, але вона з’являється тільки в притихоокеанському секторі помірного поясу, де ліси ростуть в умовах мусонного клімату, а їхній склад різноманітніший.
Для західних, приатлантичних широколистяних лісів характерні бук і дуб. З просуванням на схід і зменшенням кількості опадів букові ліси змінюються більш світлими дубовими. У широколистяних лісах ростуть граб, липа, клен. Крім тварин, що живуть у тайзі, тут є кабан, козуля, олень. У Карпатах і Альпах зустрічається бурий ведмідь.
Лісостеп і степ
У лісостепу острівці лісів на сірих лісових ґрунтах чергуються зі степовими ділянками. У степах переважає трав'яниста рослинність. У трав'янистому Природні зони Євразії
Оскільки Євразія лежить в усіх кліматичних поясах північної півкулі, тут представлені всі природні зони земної кулі.
Арктичні пустелі, тундра і лісотундра
Зони арктичних пустель, тундри і лісотундри тягнуться вузькою суцільною смугою через весь материк. Клімат арктичних пустель дуже суворий. Рослинність дуже бідна. Великі ділянки не мають рослинного покриву. Тут зустрічаються песець, білий ведмідь, північний олень; влітку прилітає багато водоплавних птахів, що селяться на високих скелястих берегах, утворюючи пташині базари. У тундрі опадів випадає мало, температури низькі, характерна багаторічна мерзлота, що сприяє формуванню боліт.
Тайга
Багато тут торф’яних і осокових боліт. У європейській тайзі переважають сосна і ялина. До них домішуються дрібнолисті породи — береза, осика, горобина. Південніше 60° пн. ш. у лісах з’являються широколистяні породи — клен, ясен, дуб. В азіатській тайзі ростуть ялиця, сибірська сосна чи кедр, а також модрина — єдине хвойне дерево, що скидає свою хвою на зиму.
Тваринний світ хвойних лісів дуже багатий. Тут живуть лось, білка, заєць-біляк, лісовий лемінг; з хижаків широко поширені вовк, лисиця, рись, лісова куниця, тхір, ласка, бурий ведмідь. У водоймах водиться видра. Серед птахів найбільш численні клести, дятли, біла куріпка, глухарі, тетерева, рябчики, сови.
Мішані ліси
Основна частина мішаних лісів у Європі знаходиться на Східноєвропейській рівнині і поступово зникає в західному напрямку. У цих лісах поряд із хвойними і дрібнолистими породами ростуть широколистяні. Тут уже є рясний трав’яний покрив на дерново-підзолистих ґрунтах, менше поширені болота. В Азії також є зона мішаних лісів, але вона з’являється тільки в притихоокеанському секторі помірного поясу, де ліси ростуть в умовах мусонного клімату, а їхній склад різноманітніший.
Для західних, приатлантичних широколистяних лісів характерні бук і дуб. З просуванням на схід і зменшенням кількості опадів букові ліси змінюються більш світлими дубовими. У широколистяних лісах ростуть граб, липа, клен. Крім тварин, що живуть у тайзі, тут є кабан, козуля, олень. У Карпатах і Альпах зустрічається бурий ведмідь.
АМЕРИКА: ОЗЕРА
Северная Америка изобилует озерами. В основном они расположены на территории, подвергшейся оледенению. Здесь находится крупнейшее на Земле скопление пресной воды — уникальная система Великих озер. В нее входят озера Верхнее, Мичиган, Гурон, Эри и Онтарио. Великие Североамериканские озера - важнейший компонент природы материка. Котловины озер имеют ледниково-тектоническое происхождение. Особенности геологического строения поверхности определили различную высоту уровня озер: они расположены ступенчатым каскадом, спускающимся в сторону Атлантического океана. Озеро Верхнее является самым крупным пресным озером Земли. Оно заключает в себе более половины пресной воды всех Великих озер. Из-за большого объема водной массы зимой его центральная часть не покрывается льдом. Для озера характерны сильные ветры и высокие волны. Все озера соединены между собой короткими реками и образуют единый водный путь на востоке Северной Америки. Из озера Эри в Онтарио сток осуществляется по реке Ниагара. Эта короткая и полноводная река буквально срывается с уступа и образует всемирно известный Ниагарский водопад. Общий сток Великих озер в Атлантический океан осуществляется из озера Онтарио по реке Святого Лаврентия. Эта река является на материке второй после Миссисипи по объему стока и имеет постоянный режим. При впадении в океан этот мощный водный поток образует широкий эстуарий. К другим крупным озерам материка относятся ледниковые Большое Невольничье, Большое Медвежье, Виннипег, тектоническое Никарагуа. Остатком древнего морского бассейна является Большое Соленое озеро. В Северной Америке встречаются небольшие лагунные (Примексиканская и Приатлантическая низменности), кратерные (Кордильеры) и подпрудные (Мексиканское нагорье) озера