Территория Германии вытянута с севера на юг и весьма неоднородна по природным условиям.
На севере лежит Северо-Германская низменность. Здесь когда-то было море, оставившее толщи осадочных отложений. Между моренными холмами расположились небольшие озера ледникового происхождения. В условиях влажного климата образовалось много болот, но теперь они почти полностью осушены и заняты лугами и пашнями.
Большую часть страны занимает полоса Среднегерманских гор, покрытых лесом и очень живописных.
В южной части расположены северные хребты Альп и их предгорья. Самая высокая гора - Цугшпитце, высота 2962 м.
Реки текут преимущественно с юга на север. Главные реки - Рейн, Эльба и Одер. На юго-западе страны лежат истоки Дуная. Рейн и Дунай особенно полноводны весной и летом, во время таяния снегов и горных ледников.
Свыше четверти территории покрыто лесами (на равнинах - широколиственными, в горах - также хвойными) .
В ФРГ около 500 охраняемых территорий. Наибольшее значение представляют так называемые природные парки, которые не только служат охране природы, но одновременно являются основными районами отдыха и туризма. Располагаются они преимущественно в горно-лесных местностях, но в относительной близости от больших городов. Их общая площадь - 65 тысяч км.
В 1975 году в стране был только один национальный парк - Баварский лес. В 1990 году национальным парком был объявлен ландшафтный заповедник на юго-востоке Германии, в Саксонии. Благодаря удивительной красоте и причудливым формам рельефа (башни, иглы, арки) , он получил название "Саксонская Швейцария". Этот уникальный для Европы ландшафт является также излюбленным местом посещения туристов.
В сезон отпусков десятки тысяч немцев устремляются на балтийское побережье, где на морских пляжах можно купаться и загорать. Внутри страны множество замечательных озер с чистой водой и прекрасными песчаными пляжами, часто окруженными лесом.
Самый крупный водоем и замечательное место отдыха - Боденское озеро, расположенное на юге страны. Климат здесь очень мягкий, в садах цветут и плодоносят яблони, грушевые и сливовые деревья. Солнце светит часто и подолгу, поэтому виноград созревает в то же время, что и в странах Средиземноморья.
Озеро, простирающееся на фоне могучих Альп, размером 538 кв/м, напоминает по своему характеру внутреннее море. Германии принадлежит лишь часть его побережья и водного пространства, оставшуюся площадь делят между собой Австрия и Швейцария. Вокруг озера расположены прекрасно развитые в туристическом отношении города и деревни, с разнообразными и неограниченными возможностями для отдыха.
Чисельність насе́лення Украї́ни 2017 року становила 44,03 млн осіб (32-ге місце у світі)[1]. За оцінкою Державної служби статистики України, станом на 1 січня 2019 року чисельність наявного населення України без врахування тимчасово окупованої території Донецької області, Луганської області, Автономної Республіки Крим і міста Севастополь становила 37 289 400 осіб (з Донбасом - 42 153 000 осіб)[2]. Чисельність українців стабільно зменшується, народжуваність 2017 року становила 10,3 ‰ (189-те місце у світі), смертність — 14,4 ‰ (5-те місце у світі), природний приріст — -0,41 % (220-те місце у світі) . Історично чисельність населення країни зростала так: станом на 1917 рік на території у сучасних межах України мешкало 38,8 мільйонів осіб (11-те місце у світі серед сучасних держав); на початок Другої світової війни, 1939 року — 39 млн осіб; після війни у межах УРСР 1959 року мешкало 42 млн осіб; 1970 року — 47 млн осіб; на момент здобуття незалежності, 1991 року — 52 млн осіб; згідно з переписом 2001 року — 48,5 млн осіб; перед початком російсько-української війни, на початку 2014 року — 45,5 млн осіб . Населення країни розміщене нерівномірно. Велика кількість населення сконцентрована у великих промислових центрах східних областей і Центрального Придніпров'я, навколо приморських міст Північного Причорномор'я, Південного узбережжя Криму, у столиці та навколо неї. Водночас сільське населення найбільше сконцентроване в Прикарпатті, Галичині та на Поділлі . Пересічна густота населення — 74,3 особи/км² . Рівень урбанізованості досить високий — 70,1 %; в країні налічується 1345 міських поселень, з яких чотири міста-мільйонника — Київ (столиця), Харків, Одеса й Дніпро. Місто Донецьк внаслідок депопуляції втратило частину населення і статус мільйонника . Україну населяють переважно українці, їхня частка превалює над частками інших народів в усіх областях, окрім Криму, де частка росіян трохи більша за половину. У містах, особливо сходу та півдня, велика частка росіян та представників інших народів, що обумовлено масовою імміграцією в часи перебування у складі Російської імперії та особливо Радянського Союзу. Регіонами компактного проживання національних меншин є: кримські татари — Крим, румуни й молдовани — Буковина, угорці — Закарпаття, болгари, молдовани й гагаузи — Одещина, болгари й греки — Приазов'я . Офіційна мова — українська, дуже поширена у вжитку російська мова, регіонально — кримськотатарська (Крим), румунська (Буковина), угорська (Закарпаття) та інші . Більшість населення України сповідує християнську віру і відносить себе до однієї з конфесійних громад: Української православної церкви Московського патріархату, Православної церкви України, Української греко-католицької і римо-католицької церков. Стрімко розвиваються різноманітні громади протестантських церков (переважно на сході); відроджуються громади мусульман (у Криму) створюються нові (переселенцями у великі міста сходу); історично широко представлені юдейські громади у містах і містечках від Львова до Харкова, від Києва до Одеси . Демографічні й соціологічні дослідження в країні ведуться рядом державних органів і науково-освітніх установ . Регулярно проводяться переписи населення. За радянських часів, за рекомендаціями відповідних установ ООН, кожного десятиліття; за часів незалежності лише один раз — Всеукраїнський перепис населення 2001 року .
Территория Германии вытянута с севера на юг и весьма неоднородна по природным условиям.
На севере лежит Северо-Германская низменность. Здесь когда-то было море, оставившее толщи осадочных отложений. Между моренными холмами расположились небольшие озера ледникового происхождения. В условиях влажного климата образовалось много болот, но теперь они почти полностью осушены и заняты лугами и пашнями.
Большую часть страны занимает полоса Среднегерманских гор, покрытых лесом и очень живописных.
В южной части расположены северные хребты Альп и их предгорья. Самая высокая гора - Цугшпитце, высота 2962 м.
Реки текут преимущественно с юга на север. Главные реки - Рейн, Эльба и Одер. На юго-западе страны лежат истоки Дуная. Рейн и Дунай особенно полноводны весной и летом, во время таяния снегов и горных ледников.
Свыше четверти территории покрыто лесами (на равнинах - широколиственными, в горах - также хвойными) .
В ФРГ около 500 охраняемых территорий. Наибольшее значение представляют так называемые природные парки, которые не только служат охране природы, но одновременно являются основными районами отдыха и туризма. Располагаются они преимущественно в горно-лесных местностях, но в относительной близости от больших городов. Их общая площадь - 65 тысяч км.
В 1975 году в стране был только один национальный парк - Баварский лес. В 1990 году национальным парком был объявлен ландшафтный заповедник на юго-востоке Германии, в Саксонии. Благодаря удивительной красоте и причудливым формам рельефа (башни, иглы, арки) , он получил название "Саксонская Швейцария". Этот уникальный для Европы ландшафт является также излюбленным местом посещения туристов.
В сезон отпусков десятки тысяч немцев устремляются на балтийское побережье, где на морских пляжах можно купаться и загорать. Внутри страны множество замечательных озер с чистой водой и прекрасными песчаными пляжами, часто окруженными лесом.
Самый крупный водоем и замечательное место отдыха - Боденское озеро, расположенное на юге страны. Климат здесь очень мягкий, в садах цветут и плодоносят яблони, грушевые и сливовые деревья. Солнце светит часто и подолгу, поэтому виноград созревает в то же время, что и в странах Средиземноморья.
Озеро, простирающееся на фоне могучих Альп, размером 538 кв/м, напоминает по своему характеру внутреннее море. Германии принадлежит лишь часть его побережья и водного пространства, оставшуюся площадь делят между собой Австрия и Швейцария. Вокруг озера расположены прекрасно развитые в туристическом отношении города и деревни, с разнообразными и неограниченными возможностями для отдыха.
Чисельність насе́лення Украї́ни 2017 року становила 44,03 млн осіб (32-ге місце у світі)[1]. За оцінкою Державної служби статистики України, станом на 1 січня 2019 року чисельність наявного населення України без врахування тимчасово окупованої території Донецької області, Луганської області, Автономної Республіки Крим і міста Севастополь становила 37 289 400 осіб (з Донбасом - 42 153 000 осіб)[2]. Чисельність українців стабільно зменшується, народжуваність 2017 року становила 10,3 ‰ (189-те місце у світі), смертність — 14,4 ‰ (5-те місце у світі), природний приріст — -0,41 % (220-те місце у світі) . Історично чисельність населення країни зростала так: станом на 1917 рік на території у сучасних межах України мешкало 38,8 мільйонів осіб (11-те місце у світі серед сучасних держав); на початок Другої світової війни, 1939 року — 39 млн осіб; після війни у межах УРСР 1959 року мешкало 42 млн осіб; 1970 року — 47 млн осіб; на момент здобуття незалежності, 1991 року — 52 млн осіб; згідно з переписом 2001 року — 48,5 млн осіб; перед початком російсько-української війни, на початку 2014 року — 45,5 млн осіб . Населення країни розміщене нерівномірно. Велика кількість населення сконцентрована у великих промислових центрах східних областей і Центрального Придніпров'я, навколо приморських міст Північного Причорномор'я, Південного узбережжя Криму, у столиці та навколо неї. Водночас сільське населення найбільше сконцентроване в Прикарпатті, Галичині та на Поділлі . Пересічна густота населення — 74,3 особи/км² . Рівень урбанізованості досить високий — 70,1 %; в країні налічується 1345 міських поселень, з яких чотири міста-мільйонника — Київ (столиця), Харків, Одеса й Дніпро. Місто Донецьк внаслідок депопуляції втратило частину населення і статус мільйонника . Україну населяють переважно українці, їхня частка превалює над частками інших народів в усіх областях, окрім Криму, де частка росіян трохи більша за половину. У містах, особливо сходу та півдня, велика частка росіян та представників інших народів, що обумовлено масовою імміграцією в часи перебування у складі Російської імперії та особливо Радянського Союзу. Регіонами компактного проживання національних меншин є: кримські татари — Крим, румуни й молдовани — Буковина, угорці — Закарпаття, болгари, молдовани й гагаузи — Одещина, болгари й греки — Приазов'я . Офіційна мова — українська, дуже поширена у вжитку російська мова, регіонально — кримськотатарська (Крим), румунська (Буковина), угорська (Закарпаття) та інші . Більшість населення України сповідує християнську віру і відносить себе до однієї з конфесійних громад: Української православної церкви Московського патріархату, Православної церкви України, Української греко-католицької і римо-католицької церков. Стрімко розвиваються різноманітні громади протестантських церков (переважно на сході); відроджуються громади мусульман (у Криму) створюються нові (переселенцями у великі міста сходу); історично широко представлені юдейські громади у містах і містечках від Львова до Харкова, від Києва до Одеси . Демографічні й соціологічні дослідження в країні ведуться рядом державних органів і науково-освітніх установ . Регулярно проводяться переписи населення. За радянських часів, за рекомендаціями відповідних установ ООН, кожного десятиліття; за часів незалежності лише один раз — Всеукраїнський перепис населення 2001 року .
Чисельність
▼44,03 млн осіб
Густота
▼74,3 особи/км²
Коефіцієнт міграції
2,25 ‰
Природний приріст
▲-0,41 %
Народжуваність
▼10,3 ‰
Смертність
▼14,4 ‰
Смертність немовлят
▼8,12 ‰
• до 14 років
▲15,3 %
• 15–64 років
▼68,9 %
• старіші за 65 років
▲15,8 %
Середня тривалість життя
▲72,1 року
• чоловіків
▲67,4 року
• жінок
▲77,1 року
загалом
0,86 чол./жін.
при народженні
1,06 чол./жін.
до 15 років
1,06 чол./жін.
15–64 років
0,75 чол./жін.
після 65 років
0,5 чол./жін.
Нація
українці
Найбільший етнос
українці
Нацменшини
росіяни, білоруси, кримські татари, молдовани
Офіційна
українська
Також у побуті
російська, кримськотатарська, румунська, угорська