1. Тихий океан простирается приблизительно на 15,8 тыс. км с севера на юг и на 19,5 тыс. км с востока на запад. Площадь с морями — 178,684 млн км², средняя глубина — 3984 м.
2.Расположен между материками Евразией и Австралией на западе, Северной и Южной Америкой на востоке, Антарктидой на юге.
3. Тихий океан имеет сложный рельеф дна. В основании океана находится Тихоокеанская плита, а также примыкающие к ней плиты Наска, Кокос, Хуана де Фука, Филиппинская, на юге — Антарктическая плита, а на севере — Северо-Американская.
4.Тихий океан протянулся от субарктических до субантарктических широт, то есть расположен почти во всех климатических поясах Земли. Основная часть его находится в экваториальном, субэкваториальных и тропических поясах обоих полушарий. Температура воздуха над акваторией этих широт весь год от +16 до +24°С. Однако на севере океана зимой она опускается ниже 0°С.5.
5. Из-за большой площади океана между тропиками его поверхностные воды теплее, чем в других океанах. Среднегодовая температура вод между тропиками составляет +19°С, в экваториальных широтах — от +25 до +29°С, у берегов Антарктиды — понижается до -1°С
6.Органический мир Тихого океана представляет собой разнообразие экосистем, от мельчайших организмов планктона до гигантов-китов. Особенностью Тихого океана является наличие реликтовых видов, эндемиков и гигантских особей. К эндемикам относятся сивуч, морской котик, дюгонь, калан. Реликтовые виды рыб, морских ежей, мечехвосты сохранились без изменения с древних геологических эпох, например, современные мечехвосты аналогичны предкам, жившим более 200 млн лет назад. Гигантские моллюски встречаются в северной части океана (устрицы, мидии) и вблизи экватора (тридакна).
7. Тихий океан чрезвычайно богат разнообразными природными ресурсами.
Из минеральный ресурсов здесь имеются:
россыпные месторождения золота, платины, циркония, рутила.
Железная руда.
Нефть.
Фосфориты.
Полиметаллические руды.
Из биологических ресурсов здесь:
Идет вылов рыбы и морепродуктов (кальмаров, креветок, мидий).
Добывают водоросли.
Океан используется для транспортного сообщения между странами мира.
Также Тихий океан богат рекреационными ресурсами.
8. Основные пути решения экологических проблем Тихого океана:
формирование и соблюдение международных соглашений;разработка и внедрение инновационных систем фильтрации стоковых вод;сбор, переработка и утилизация пластиковых отходов;разработка нормативных регламентов, ограничивающих нерациональный промысел;
В последние годы Тихий океан занимает первое место в мире по добыче рыбы и морепродуктов. На шельфе океана началась добыча полезных ископаемых: месторождения нефти и газа, руд олова и других цветных металлов; из морской воды получают поваренную и калийную соли, магний, бром.
Атлаські гори простягнулися на 2400 км від Атлантичного узбережжя Марокко до затоки Габес у Тунісі і розташовані між Середземним морем на півночі і Сахарою на півдні. Єдиної назви для всієї гірської сиситеми у місцевого населення не існує, є лише назви окремих гірських хребтів і плато. Довжина близько 2000 км. Найбільші висоти — у Марокко, де Атлас складений складчасто-бриловими, загалом паралельними хребтами (Середній Атлас, Високий Атлас, Антиатлас та ін.), внутрішніми останцевими плато (Високі Плато, Марокканська Месета), денудаційними і акумулятивними рівнинами. Середня висота хребтів 2000—2500 м, найвищі — у Високому Атласі (г. Тубкаль, 4165 м). В зоні Алжиру Атлас звужується і знижується, в Тунісі представлений системою пагорбів Туніського Атласу та низьких гір, які розбиті скидами.
Гори Атлас були підняті на значну висоту найновішими тектонічними рухами, що сталися переважно в кінці палеогену і неогену — тут і дотепер часті землетруси. Атлаські гори складені переважно вапняками, мергелями, строкатими глинами, зустрічаються древні вулканічні породи. Є родовища залізних, свинцево-цинкових, кобальтових (род. Бу-Аззер) та ін. руд, а також поклади фосфоритів, нафти. Атлас розташований у субтропічному поясі, клімат середземноморський поблизу узбережжя, напівпустельний у інших районах. В Атласі починаються довгі, але маловодні річки Дра і Шеліф.
Рослинність Атлаських гір — від чагарникової, до лісів. Ландшафти північних районів Атласу сильно змінені людиною. На північних схилах зарості вічнозелених чагарників, кам'яного і коркового дуба, змішаних і хвойних лісів, внутрішні хребти і плато напівпустельні.
До центральної частини Високого Атласу примикає Середній Атлас. Це один із найвологіших районів Атлаських гір. Влітку тут буває жарко — до +30 С. Взимку, головним чином уночі, відчувається легенький морозець. Зимовий день, особливо, якщо світить сонце, загалом досить теплий. Сніг швидко тане.
Віковічні кедрові ліси — одна з головних прикмет Середнього Атласу. Кедри є в горах Ер-Рифу, але там частіше трапляються середземноморська сосна і кам'яний дуб. Тому, коли кажуть про кедрові ліси Атлаських гір, уявляєш тінистий гірський шлях у Середньому Атласі, сонячні галявини, які заросли м'ятою, лавандою, шавлією, прозорі гірські річки, що утворюють каскади водоспадів, блакитні озера, в яких водиться форель.
Найпоширеніша в Атлаських горах деревна порода — кам'яний дуб, за ним ідуть арган і берберська туя. У Високому Атласі розселилися і споріднені з туєю кипариси і запашний кедр.
1. Тихий океан простирается приблизительно на 15,8 тыс. км с севера на юг и на 19,5 тыс. км с востока на запад. Площадь с морями — 178,684 млн км², средняя глубина — 3984 м.
2.Расположен между материками Евразией и Австралией на западе, Северной и Южной Америкой на востоке, Антарктидой на юге.
3. Тихий океан имеет сложный рельеф дна. В основании океана находится Тихоокеанская плита, а также примыкающие к ней плиты Наска, Кокос, Хуана де Фука, Филиппинская, на юге — Антарктическая плита, а на севере — Северо-Американская.
4.Тихий океан протянулся от субарктических до субантарктических широт, то есть расположен почти во всех климатических поясах Земли. Основная часть его находится в экваториальном, субэкваториальных и тропических поясах обоих полушарий. Температура воздуха над акваторией этих широт весь год от +16 до +24°С. Однако на севере океана зимой она опускается ниже 0°С.5.
5. Из-за большой площади океана между тропиками его поверхностные воды теплее, чем в других океанах. Среднегодовая температура вод между тропиками составляет +19°С, в экваториальных широтах — от +25 до +29°С, у берегов Антарктиды — понижается до -1°С
6.Органический мир Тихого океана представляет собой разнообразие экосистем, от мельчайших организмов планктона до гигантов-китов. Особенностью Тихого океана является наличие реликтовых видов, эндемиков и гигантских особей. К эндемикам относятся сивуч, морской котик, дюгонь, калан. Реликтовые виды рыб, морских ежей, мечехвосты сохранились без изменения с древних геологических эпох, например, современные мечехвосты аналогичны предкам, жившим более 200 млн лет назад. Гигантские моллюски встречаются в северной части океана (устрицы, мидии) и вблизи экватора (тридакна).
7. Тихий океан чрезвычайно богат разнообразными природными ресурсами.
Из минеральный ресурсов здесь имеются:
россыпные месторождения золота, платины, циркония, рутила.
Железная руда.
Нефть.
Фосфориты.
Полиметаллические руды.
Из биологических ресурсов здесь:
Идет вылов рыбы и морепродуктов (кальмаров, креветок, мидий).
Добывают водоросли.
Океан используется для транспортного сообщения между странами мира.
Также Тихий океан богат рекреационными ресурсами.
8. Основные пути решения экологических проблем Тихого океана:
формирование и соблюдение международных соглашений;разработка и внедрение инновационных систем фильтрации стоковых вод;сбор, переработка и утилизация пластиковых отходов;разработка нормативных регламентов, ограничивающих нерациональный промысел;
В последние годы Тихий океан занимает первое место в мире по добыче рыбы и морепродуктов. На шельфе океана началась добыча полезных ископаемых: месторождения нефти и газа, руд олова и других цветных металлов; из морской воды получают поваренную и калийную соли, магний, бром.
Атлаські гори простягнулися на 2400 км від Атлантичного узбережжя Марокко до затоки Габес у Тунісі і розташовані між Середземним морем на півночі і Сахарою на півдні. Єдиної назви для всієї гірської сиситеми у місцевого населення не існує, є лише назви окремих гірських хребтів і плато. Довжина близько 2000 км. Найбільші висоти — у Марокко, де Атлас складений складчасто-бриловими, загалом паралельними хребтами (Середній Атлас, Високий Атлас, Антиатлас та ін.), внутрішніми останцевими плато (Високі Плато, Марокканська Месета), денудаційними і акумулятивними рівнинами. Середня висота хребтів 2000—2500 м, найвищі — у Високому Атласі (г. Тубкаль, 4165 м). В зоні Алжиру Атлас звужується і знижується, в Тунісі представлений системою пагорбів Туніського Атласу та низьких гір, які розбиті скидами.
Гори Атлас були підняті на значну висоту найновішими тектонічними рухами, що сталися переважно в кінці палеогену і неогену — тут і дотепер часті землетруси. Атлаські гори складені переважно вапняками, мергелями, строкатими глинами, зустрічаються древні вулканічні породи. Є родовища залізних, свинцево-цинкових, кобальтових (род. Бу-Аззер) та ін. руд, а також поклади фосфоритів, нафти. Атлас розташований у субтропічному поясі, клімат середземноморський поблизу узбережжя, напівпустельний у інших районах. В Атласі починаються довгі, але маловодні річки Дра і Шеліф.
Рослинність Атлаських гір — від чагарникової, до лісів. Ландшафти північних районів Атласу сильно змінені людиною. На північних схилах зарості вічнозелених чагарників, кам'яного і коркового дуба, змішаних і хвойних лісів, внутрішні хребти і плато напівпустельні.
До центральної частини Високого Атласу примикає Середній Атлас. Це один із найвологіших районів Атлаських гір. Влітку тут буває жарко — до +30 С. Взимку, головним чином уночі, відчувається легенький морозець. Зимовий день, особливо, якщо світить сонце, загалом досить теплий. Сніг швидко тане.
Віковічні кедрові ліси — одна з головних прикмет Середнього Атласу. Кедри є в горах Ер-Рифу, але там частіше трапляються середземноморська сосна і кам'яний дуб. Тому, коли кажуть про кедрові ліси Атлаських гір, уявляєш тінистий гірський шлях у Середньому Атласі, сонячні галявини, які заросли м'ятою, лавандою, шавлією, прозорі гірські річки, що утворюють каскади водоспадів, блакитні озера, в яких водиться форель.
Найпоширеніша в Атлаських горах деревна порода — кам'яний дуб, за ним ідуть арган і берберська туя. У Високому Атласі розселилися і споріднені з туєю кипариси і запашний кедр.
Объяснение: