Нужно распределить
Природные зоны А) Арктические пустыни Б) Тундра и лесотундра В) Тайга Г)
Смешанные и широколиственные леса Д) Степи Е) Пустыни и полупустыни Ж) Саванны З) Муссонные леса И) Экваториальные леса К) Жестколистные вечнозеленые леса

11. Обитают грызуны и копытные. В почве много солей 12. Выращиваются зерновые культуры, подсолнечник. 13. Обитают белые медведи, растений почти нет. 14. Наибольшая по площади природная зона материка. 15. Деревья имеют плотные, блестящие листья. 16. Обитают львы, много трав.

17. Сильные ветры, низкие температуры препятствуют росту деревьев 18. Обитают человекообразные обезьяны, дикие быки 19. Деревья в сухой период сбрасывают листву 20. Почвы плодороднее, климат теплее, чем в тайге

АФРИКА

СУЧАСНА ПОЛІТИЧНА КАРТА АФРИКИ  

      Особливості економіко-географічного положення Африки

     Африка є третім за площею регіоном світу й займає 20,4 % поверхні суходолу. Його площа становить 30,3 млн км². Населення регіону неухильно зростає. За його кількістю Африка поступається лише Азії. Там проживає 1,25 млрд осіб, тобто понад 16,6 % населення світу. Разом з тим у регіоні виробляється лише 2,9% ВВП світу. Усі суверенні країни Африки є членами ООН.  

     Економіко-географічне положення (ЕГП) країн Північної та Тропічної (на південь від Сахари) Африки є суттєво різним. На економічний розвиток Північної Африки найбільший вплив чинить наближеність до розвинутих країн Європи та транзитне транспортно-географічне положення на перетині морських шляхів з Європи до Азії. Середземне та Червоне моря відокремлюють північну частину Африки від Європи та Західної Азії. Особливо поліпшилося транспортно-географічне положення регіону після відкриття Суецького каналу. Великі морські порти працюють у Єгипті (Александрія, Порт-Саїд) та Марокко (Танжер).

  ЕГП країн Тропічної Африки є менш вигідним. Вони відділені значними морськими та Сахарою від економічно розвинутих регіонів світу. Більшість країн мають широкий вихід до морів або океанів. Універсальні морські порти-велетні (вантажообіг яких – понад 50 млн тонн на рік) існують лише у Південно-Африканській Республіці (Річардс-Бей, Дурбан). Водночас 16 країн є континентальними. Це суттєво стримує їхній економічний розвиток.

   Майже усі країни Африки є союзниками в організації Африканський Союз (АС). Основними цілями організації є забезпечення в Африці демократії, прав та стабільної економіки, припинення всіх міждержавних конфліктів і створення ефективного спільного ринку. Серед пріоритетних планів Африканського Союзу – введення єдиної валюти (афро) та створення спільних збройних сил. Африканські країни-експортери нафти є членами організації ОПЕК.  

   Водночас для розвинутих країн Європи, США, Китаю, Індії важливими чинниками їх подальшого економічного розвитку та збереження геополітичного впливу у ХХІ ст. є проникнення на африканські ринки та інтеграція з їх національними економіками. Необхідність співпраці з Африкою зумовлюють як ресурсний, так і геополітичний складники, а також ринки збуту продукції та послуг.  

     Райони збройних конфліктів

 Важким спадком епохи колоніалізму залишаються в Африці територіальні та міжетнічні конфлікти, що виснажують і без того бідні бюджети країн. Характерною ознакою політико-географічного положення Африканського регіону є наявні райони збройних конфліктів. За їх загальним числом Африка опинилася на 1-му місці в світі. За останні півстоліття в регіоні сталося 186 державних переворотів, 26 великомасштабних воєн й незліченна кількість різного роду конфліктів меншого масштабу, а кількість загиблих перевищила 7 млн. Окрім того, Африка – це єдиний район світу, де число конфліктів рік від року не лише не зменшується, а навіть зростає. За це Африку називають «киплячим континентом». При цьому більшість конфліктів відбувається у бідних і найбідніших країнах на тлі гострого дефіциту фінансових і матеріальних ресурсів, величезного зовнішнього боргу. Там часто при владі перебувають представники однієї з місцевих народностей, яка має привілейоване становище й дискримінує інші етнічні групи.

   Прикладом країни з особливо затяжним конфліктом може слугувати Ангола, де збройна боротьба Національного союзу за повну незалежність Анголи (УНІТА) з урядом почалася ще в 1966 р., а закінчилася лише в 2002 р. У ході громадянської війни в Руанді, що спалахнула на міжетнічному підґрунті, людські втрати перевищили 1 млн осіб, ще 2 млн стали біженцями. В результаті громадянської війни зі складу Ефіопії у 1993 р. виокремилася Еритрея. Розпадом на дві країни завершилася у 2011 р. тривала війна, що її вели урядові війська Судану з народами південної частини країни, які виступають проти насильницької ісламізації. В останні роки відбулися політичні перевороти в ряді арабських країн Північної Африки (Лівія, Єгипет). В Алжирі уряд веде збройну боротьбу з Ісламським фронтом порятунку.

Територія Західної Сахари окупована Марокко. Її майбутнє підлягає врегулюванню згідно з відповідними рішеннями ООН.  

Объяснение:

Объяснение:

3) 4

11) Анхель

( Высота его составляет по разным оценкам 978 метров или 1054 метра. А уровень непрерывного падения воды равняется 807 метрам.)

10) 1

Здесь протекают крупные не только для материка, но и для всей Земли реки - Амазонка, Парана, Ориноко. Амазонка - самая полноводная река на Земле. Истоки ее лежат вблизи Тихого океана. Площадь бассейна реки почтя равна всей Австралии.

9) Каспийское

Волга берёт начало на Валдайской возвышенности (на высоте 228 метров) и впадает в Каспийское море. Устье реки лежит на 28 метров ниже уровня моря. Волга — крупнейшая в мире река внутреннего стока, то есть не впадающая в мировой океан.

8) Каспийское

Каспийское море

Каспийское море - 371 000 квадратных километров. Европа/Азия. Каспийское море - крупнейший на Земле замкнутый водоем, который классифицируют как самое большое озеро или море, из-за своих размеров. Находится на стуке Европы и Азии.

Какие территории суши постоянно покрыты снегом и льдом? 1) Австралия и Арктика 2)Северная Америка и север Евразии 3)Антарктида Постоянно покрыты льдом Антарктида и Гренландия. Антарктида - это ледяная земля.