1. Велике значення для формування рельєфу Євразії мають зовнішні чинники. У кайнозойську еру загальне підняття суходолу і похолодання клімату Землі призвели до виникнення потужного материкового зледеніння. Центрами його в Євразії були Скандинавський півострів, Північний Урал і Таймир. Звідси льодовик на південь, досягнувши на Східноєвропейській рівнині широти Дніпропетровська.
Рухаючись, льодовик істотно змінював поверхню суходолу. Немов величезний бульдозер, він вирівняв міцні скелі та згладив верхні шари пухких порід, утворюючи водночас глибокі вузькі морські затоки, безліч річкових долин й озерних улоговин тощо. Відшліфовані уламки гірських порід - валуни - виносилися із центрів зледеніння далеко на південь. Там, де льодовик танув, накопичувалися льодовикові відклади. Із суміші валунів, глини й піску утворилися велетенські горби, пасма гір і цілі рівнини. Талі води виносили значні маси піску, вирівнювали поверхню і формували плоскі піщані рівнини - полісся. У деяких центральних областях Азії внаслідок вивітрювання виник дивовижний рельєф «еолових міст». Це форми рельєфу, що нагадують міста й дуже схожі на рукотворні споруди. Проте їхнім творцем, як підказує сама назва, є все ж вітер.
Восточно-Европейская равнина (Русская равнина: нидерл. Russisch Laagland; Сарматская равнина: итал. Bassopiano sarmatico) — обширная равнина в Восточной Европе, составная часть Европейской равнины. Простирается от побережья Балтийского моря до Уральских гор, от Баренцева и Белого морей — до Чёрного, Азовского и Каспийского. На северо-западе ограничена Скандинавскими горами, юго-западе — Судетами и другими горами центральной Европы, юго-востоке — Кавказом, а на западе условной границей равнины служит река Висла[2].
Восточно-Европейская равнина
Karte der Landschaften der Osteuropäischen Ebene.png
Восточно-Европейская равнина
Характеристики
Абсолютная высота
171 м
Размеры
ок . 1000 км[1] × ок. 2500[1] км
Площадь
2,5 млн км²
Реки
Волга, Дон, Днепр, Дунай, Висла, Западная Двина, Северная Двина, Печора, Кама
Является одной из крупнейших равнин земного шара. Общая протяжённость равнины с севера на юг составляет более 2,5 тысяч км [1], а с запада на восток — около 1 тысячи км [1].С запада на восток: по 60 параллели: 58°- 20°= 38°, 38° * 55.8 км = 2120,4 км.
На территории равнины полностью расположены Белоруссия, Латвия, Литва, Эстония, Молдавия, частично — Россия, Казахстан, Украина, Финляндия, Польш
Відповідь:
1. Велике значення для формування рельєфу Євразії мають зовнішні чинники. У кайнозойську еру загальне підняття суходолу і похолодання клімату Землі призвели до виникнення потужного материкового зледеніння. Центрами його в Євразії були Скандинавський півострів, Північний Урал і Таймир. Звідси льодовик на південь, досягнувши на Східноєвропейській рівнині широти Дніпропетровська.
Рухаючись, льодовик істотно змінював поверхню суходолу. Немов величезний бульдозер, він вирівняв міцні скелі та згладив верхні шари пухких порід, утворюючи водночас глибокі вузькі морські затоки, безліч річкових долин й озерних улоговин тощо. Відшліфовані уламки гірських порід - валуни - виносилися із центрів зледеніння далеко на південь. Там, де льодовик танув, накопичувалися льодовикові відклади. Із суміші валунів, глини й піску утворилися велетенські горби, пасма гір і цілі рівнини. Талі води виносили значні маси піску, вирівнювали поверхню і формували плоскі піщані рівнини - полісся. У деяких центральних областях Азії внаслідок вивітрювання виник дивовижний рельєф «еолових міст». Це форми рельєфу, що нагадують міста й дуже схожі на рукотворні споруди. Проте їхнім творцем, як підказує сама назва, є все ж вітер.
Пояснення:
Восточно-Европейская равнина (Русская равнина: нидерл. Russisch Laagland; Сарматская равнина: итал. Bassopiano sarmatico) — обширная равнина в Восточной Европе, составная часть Европейской равнины. Простирается от побережья Балтийского моря до Уральских гор, от Баренцева и Белого морей — до Чёрного, Азовского и Каспийского. На северо-западе ограничена Скандинавскими горами, юго-западе — Судетами и другими горами центральной Европы, юго-востоке — Кавказом, а на западе условной границей равнины служит река Висла[2].
Восточно-Европейская равнина
Karte der Landschaften der Osteuropäischen Ebene.png
Восточно-Европейская равнина
Характеристики
Абсолютная высота
171 м
Размеры
ок . 1000 км[1] × ок. 2500[1] км
Площадь
2,5 млн км²
Реки
Волга, Дон, Днепр, Дунай, Висла, Западная Двина, Северная Двина, Печора, Кама
Озёра
Ладожское озеро, Онежское озеро, Сайма, Маныч-Гудило
Расположение
54° с. ш. 37° в. д.HGЯO
Страны
Россия
Украина
Казахстан
Белоруссия
Латвия
Литва
Эстония
Финляндия
Польша
Болгария
Румыния
Молдавия
ЕвропаGreen pog.svgВосточно-Европейская равнина
Commons-logo.svg Медиафайлы на Викискладе
Является одной из крупнейших равнин земного шара. Общая протяжённость равнины с севера на юг составляет более 2,5 тысяч км [1], а с запада на восток — около 1 тысячи км [1].С запада на восток: по 60 параллели: 58°- 20°= 38°, 38° * 55.8 км = 2120,4 км.
На территории равнины полностью расположены Белоруссия, Латвия, Литва, Эстония, Молдавия, частично — Россия, Казахстан, Украина, Финляндия, Польш