Оберіть водотривку гірську породу:
пісок
галька
граніт
гравій
Питання №2 ?
На першому водотривкому шарі залягають…
ґрунтові води
артезіанські води
джерела
верховодка
Питання №3 ?
Гірські породи, що розчиняються водою і утворюють пустоти в землі:
вапняк
граніт
глина
пісок
Питання №4 ?
За хімічним складом підземні води можна поділити на…
ґрунтові і міжпластові
прісні і мінеральні
холодні і теплі
солоні і теплі
Питання №5 ?
Кількість артезіанських басейнів на території України:
6
3
4
5
Питання №6 ?
Установіть відповідність між видами підземних вод (1-4) та їх характерними ознаками (А-Д).
верховодка
артезіанські води
ґрунтові води
термальні води
води, що перебувають під високим тиском
використовують для опалення та виробництва електроенергії
води гарячі та солоні
воду такого типу використовують у криницях
рівень води постійно змінюється, а в посушливе літо зовсім зникає
А Б В Г Д
1
2
3
4
Питання №7 ?
Напрямок та інтенсивність руху, а також глибина залягання підземних вод залежать, перш за все, від:
Водопроникності гірських порід;
Розчинності гірських порід;
Твердості гірських порід.
Хімічного складу і механічних домішок
Питання №8 ?
Ґрунтові води у посушливий період:
Рухаються горизонтально вниз;
Рухаються в бік
Підтягуються до поверхні
Экономико-географическое положение (ЭГП) — вид географического положения, определяемый как "совокупность пространственных отношений предприятий, населённых пунктов, ареалов, районов, отдельных стран и их групп к внешним объектам, имеющим для них экономическое значение" [1]. Или отношение объекта (города, района, страны) к вне его лежащим данностям, имеющим то или иное экономическое значение, - все равно, будут ли эти объекты природного порядка или созданные в процессе истории (по Н.Н.Баранскому)[2]. Другими словами, ЭГП - это положение в экономическом пространстве, которое определяется по отношению и к природным элементам окружающей среды, и к созданным человеком элементам искусственной среды, и к размещению самого населения.
Значительный вклад в развитие отечественной концепции ЭГП внесли И.М. Маергойз[3], Ю.Г. Саушкин[4], Я.Г. Машбиц, Е.Е. Лейзерович и другие ученые[5].