Воссоединение Украины с Россией — историографический и публицистический термин, которым обозначают событие, заключавшееся в переходе реестрового Войска Запорожского и части подконтрольных ему территорий современной Украины (Гетманщина) в российское подданство[1] (Русское царство) в 1654 году.
Коялович М.И. называл это событие «присоединением западной России к московскому государству»[2]
Гетман Войска Запорожского Богдан Хмельницкий обратился с о переходе на службу к царю Алексею Михайловичу была удовлетворена царём и утверждена Земским собором в Москве. Побудительной причиной перехода являлось избавление православного населения Малой Руси от религиозного и социального угнетения со стороны шляхты и католического духовенства Речи Посполитой.
Особливості діяльності сучасних господарств населення набувають рис неформальної економіки: взаємодіючи з іншими суб’єктами підтримуються традиційні і створюються нові ринкові відносини. Таке поєднання визначає їх економічну поведінку, як особливу раціональну форму відносин, в результаті яких виробляється або створюється продукція для власного споживання чи продажу з метою отримання прибутку. В цьому аспекті досліджуваний суб’єкт економіки набуває статусу інституціонального, оскільки виступає формувачем особливих внутрішньо-сімейних та зовнішньо-господарських зв’язків, які утворюються не лише в результаті виробництва товарів, а й пропонування послуг.
Воссоединение Украины с Россией — историографический и публицистический термин, которым обозначают событие, заключавшееся в переходе реестрового Войска Запорожского и части подконтрольных ему территорий современной Украины (Гетманщина) в российское подданство[1] (Русское царство) в 1654 году.
Коялович М.И. называл это событие «присоединением западной России к московскому государству»[2]
Гетман Войска Запорожского Богдан Хмельницкий обратился с о переходе на службу к царю Алексею Михайловичу была удовлетворена царём и утверждена Земским собором в Москве. Побудительной причиной перехода являлось избавление православного населения Малой Руси от религиозного и социального угнетения со стороны шляхты и католического духовенства Речи Посполитой.
Объяснение:
Особливості діяльності сучасних господарств населення набувають рис неформальної економіки: взаємодіючи з іншими суб’єктами підтримуються традиційні і створюються нові ринкові відносини. Таке поєднання визначає їх економічну поведінку, як особливу раціональну форму відносин, в результаті яких виробляється або створюється продукція для власного споживання чи продажу з метою отримання прибутку. В цьому аспекті досліджуваний суб’єкт економіки набуває статусу інституціонального, оскільки виступає формувачем особливих внутрішньо-сімейних та зовнішньо-господарських зв’язків, які утворюються не лише в результаті виробництва товарів, а й пропонування послуг.