ответ: У розміщенні природних зон Австралії чітко простежується широтна зональність. Висотна поясність виражена тільки в Австралійських Альпах на південному сході материка.
Усю центральну й західну частини Австралії займає зона тропічних пустель і напівпустель з убогою рослинністю на червонясто-бурих, часто засолених ґрунтах, місцями на сіроземах. Великі простори напівпустель і пустель у внутрішніх районах Австралії вкриті заростями твердолистих, колючих, вічнозелених чагарників. Такі непрохідні зарості — скреб — в основному складаються з чагарникових евкаліптів та акацій. На території зони багато пустельних місць без рослинності. Із тварин у пустелях і напівпустелях живуть великі руді кенгуру, собака динго, страус ему, багато змій, ящірок.
На півострові кейп-Йорк і східному узбережжі материка розкинулася зона вологих і перемінно-вологих тропічних лісів. В умовах теплого й вологого клімату на червоних фералітних ґрунтах ростуть різні види пальми, фікусів, лаврів, деревоподібних папоротей. У горах вище 1000 м ростуть гірські ліси, де зустрічаються окремі масиви давніх хвойних дерев — араукарій.
Великі простори на півночі, сході та південному заході материка займають савани й рідколісся. Для цієї зони характерні чагарникові евкаліпти, акації, казуарини з безлистковими ниткоподібними гілками на червоно-бурих і червоно-коричневих ґрунтах. Живуть кенгуру, валабі, вомбат, борсук, сумчастий мурахоїд, страус ему. Незначну територію на півдні субтропічного пояса займають
вічнозелені твердолисті ліси й чагарники на жовтоземах і червоноземах. Ліси в основному складаються з евкаліптів з домішками акації.
Для острова Тасманія з його морським помірним кліматом характерні вічнозелені ліси з евкаліптів, вічнозеленого (антарктичного) бука, сосни, деревоподібних папоротей. Тасманійський ліс уражає великою кількістю квіткових рослин. Тільки орхідей тут нараховується 80 видів. Тваринний світ Тасманії близький за своїм складом до тваринного світу материка, але має і свої особливості. Окрім ендемічного сумчастого диявола на південному узбережжі живе представник антарктичного світу — пінгвін
1.Во́здух — смесь газов, главным образом азота и кислорода (в совокупности 98—99 % в зависимости от влажности, т. е. концентрации водяного пара), а также аргона, углекислого газа, водорода, образующая земную атмосферу.
2.Его удерживает земное притяжение. Поэтому атмосфера вращается вместе с Землей как единое целое.
3.Тропосфера – нижний слой атмосферы, содержащий около 80% воздуха и основную часть водяного пара (до 99%). Стратосфера – это следующий за тропосферой слой атмосферы, содержащий озоновый слой, задерживающий ультрафиолет.
План сравнения:
1. Толщина тропосферы изменяется от 8 км в полярной зоне, до 18 км на экваторе. Высота стратосферы от 11 до 50 км, значит, толщина достигает 39 км.
2. Плотность тропосферы уменьшается от 1,2 – 1,4 кг/м³ у земной поверхности до 0,4 кг/м³ на высоте 11 км. Плотность стратосферы уменьшается от 0,4 кг/м³ на высоте 11 км до 0,001 кг/м³ на высоте 50 км.
3. Состав тропосферы: воздух (азот - 78%, кислород - 21%, аргон - 0,93%, углекислый газ - 0,03% и др.), пар, аэрозоли. Состав стратосферы отличается от состава тропосферы повышенным содержанием озона и аэрозолей, особенно сульфатных, занесённых извержениями вулканов.
4. Изменение температуры с высотой в тропосфере заключается в том, что, в среднем, на каждый километр подъёма, температура падает на 6,5 градусов. Изменение температуры с высотой в стратосфере заключается в её увеличении от − 56 °С до нуля.
4.Экзосфера — это внешний слой атмосферы, воздух там разряжается до тех пор, пока окончательно не пропадет в космосе. Начинается экзосфера с высоты приблизительно 900 км. Экзосфе́ра (От греч. Exo — снаружи, вне + Sphaira — шар) — самая внешняя часть верхней атмосферы Земли и планет с низкой концентрацией нейтральных атомов. Для атомов экзосферы достаточно высока вероятность покинуть атмосферу без столкновений с другими атомами. Протяжённую экзосферу Земли, распространяющуюся вплоть до высот порядка 100 тыс. км, часто называют геокороной, она состоит из атомов водорода, «испаряющихся» из верхней атмосферы.
5.Атмосфера обеспечивает возможность жизни на Земле и оказывает большое влияние на разные стороны жизни человечества. Особую роль для всего живого на Земле имеет озоновый слой, который защищает живые организмы от вредного ультрафиолетового излучения Солнца.
6.Свободную атмосферу изучают с радиозондов — приборов, которые прикрепляются к выпущенным в свободный полет каучуковым шарам, наполненным водородом. Они собирают данные о состоянии атмосферы на высотах до 30-40 км. Еще выше, до 120 км, поднимаются метеорологические ракеты.
ответ: У розміщенні природних зон Австралії чітко простежується широтна зональність. Висотна поясність виражена тільки в Австралійських Альпах на південному сході материка.
Усю центральну й західну частини Австралії займає зона тропічних пустель і напівпустель з убогою рослинністю на червонясто-бурих, часто засолених ґрунтах, місцями на сіроземах. Великі простори напівпустель і пустель у внутрішніх районах Австралії вкриті заростями твердолистих, колючих, вічнозелених чагарників. Такі непрохідні зарості — скреб — в основному складаються з чагарникових евкаліптів та акацій. На території зони багато пустельних місць без рослинності. Із тварин у пустелях і напівпустелях живуть великі руді кенгуру, собака динго, страус ему, багато змій, ящірок.
На півострові кейп-Йорк і східному узбережжі материка розкинулася зона вологих і перемінно-вологих тропічних лісів. В умовах теплого й вологого клімату на червоних фералітних ґрунтах ростуть різні види пальми, фікусів, лаврів, деревоподібних папоротей. У горах вище 1000 м ростуть гірські ліси, де зустрічаються окремі масиви давніх хвойних дерев — араукарій.
Великі простори на півночі, сході та південному заході материка займають савани й рідколісся. Для цієї зони характерні чагарникові евкаліпти, акації, казуарини з безлистковими ниткоподібними гілками на червоно-бурих і червоно-коричневих ґрунтах. Живуть кенгуру, валабі, вомбат, борсук, сумчастий мурахоїд, страус ему. Незначну територію на півдні субтропічного пояса займають
вічнозелені твердолисті ліси й чагарники на жовтоземах і червоноземах. Ліси в основному складаються з евкаліптів з домішками акації.
Для острова Тасманія з його морським помірним кліматом характерні вічнозелені ліси з евкаліптів, вічнозеленого (антарктичного) бука, сосни, деревоподібних папоротей. Тасманійський ліс уражає великою кількістю квіткових рослин. Тільки орхідей тут нараховується 80 видів. Тваринний світ Тасманії близький за своїм складом до тваринного світу материка, але має і свої особливості. Окрім ендемічного сумчастого диявола на південному узбережжі живе представник антарктичного світу — пінгвін
Объяснение:
1.Во́здух — смесь газов, главным образом азота и кислорода (в совокупности 98—99 % в зависимости от влажности, т. е. концентрации водяного пара), а также аргона, углекислого газа, водорода, образующая земную атмосферу.
2.Его удерживает земное притяжение. Поэтому атмосфера вращается вместе с Землей как единое целое.
3.Тропосфера – нижний слой атмосферы, содержащий около 80% воздуха и основную часть водяного пара (до 99%). Стратосфера – это следующий за тропосферой слой атмосферы, содержащий озоновый слой, задерживающий ультрафиолет.
План сравнения:
1. Толщина тропосферы изменяется от 8 км в полярной зоне, до 18 км на экваторе. Высота стратосферы от 11 до 50 км, значит, толщина достигает 39 км.
2. Плотность тропосферы уменьшается от 1,2 – 1,4 кг/м³ у земной поверхности до 0,4 кг/м³ на высоте 11 км. Плотность стратосферы уменьшается от 0,4 кг/м³ на высоте 11 км до 0,001 кг/м³ на высоте 50 км.
3. Состав тропосферы: воздух (азот - 78%, кислород - 21%, аргон - 0,93%, углекислый газ - 0,03% и др.), пар, аэрозоли. Состав стратосферы отличается от состава тропосферы повышенным содержанием озона и аэрозолей, особенно сульфатных, занесённых извержениями вулканов.
4. Изменение температуры с высотой в тропосфере заключается в том, что, в среднем, на каждый километр подъёма, температура падает на 6,5 градусов. Изменение температуры с высотой в стратосфере заключается в её увеличении от − 56 °С до нуля.
4.Экзосфера — это внешний слой атмосферы, воздух там разряжается до тех пор, пока окончательно не пропадет в космосе. Начинается экзосфера с высоты приблизительно 900 км. Экзосфе́ра (От греч. Exo — снаружи, вне + Sphaira — шар) — самая внешняя часть верхней атмосферы Земли и планет с низкой концентрацией нейтральных атомов. Для атомов экзосферы достаточно высока вероятность покинуть атмосферу без столкновений с другими атомами. Протяжённую экзосферу Земли, распространяющуюся вплоть до высот порядка 100 тыс. км, часто называют геокороной, она состоит из атомов водорода, «испаряющихся» из верхней атмосферы.
5.Атмосфера обеспечивает возможность жизни на Земле и оказывает большое влияние на разные стороны жизни человечества. Особую роль для всего живого на Земле имеет озоновый слой, который защищает живые организмы от вредного ультрафиолетового излучения Солнца.
6.Свободную атмосферу изучают с радиозондов — приборов, которые прикрепляются к выпущенным в свободный полет каучуковым шарам, наполненным водородом. Они собирают данные о состоянии атмосферы на высотах до 30-40 км. Еще выше, до 120 км, поднимаются метеорологические ракеты.
Объяснение: