Крок другий: розрахувати відносну вологість, використовуючи формулу.
Від. вол. = (фактична кількість водяної пари за даної температури : максимальна кількість водяної пари за даної температури) • 100%.
(14 г/м3 : 17 г/м3) • 100% = 82%.
Відомо, що за температури 25°С (другий варіант — 15°С) абсолютна вологість становить 12 г/м3. Визначте відносну вологість.
1) (12 : 23) • 100% = 52%
2) +150C = 13 г/м3
(12 г/м3 : 13 г/м3) • 100% = 92%.
3. Обчисліть абсолютну екологість.
Відомо, що за температури 15°С відносна вологість становить 90% (інші варіанти — 80, 60, 30%). Визначте абсолютну вологість.
Для розрахунку абсолютної вологості за даними про відносну вологість при даній температурі повітря необхідно виконати такі дії.
Крок перший: з’ясувати, яка максимальна кількість водяної пари може міститися в повітрі за даної температури.
13 г/м3.
Крок другий: розрахувати абсолютну вологість, використовуючи формулу.
Абс. вол. = (максимальна кількість водяної пари за даної температури • показник відносної вологості за даної температури) : 100%.
(13 г/м3 • 90%) : 100% = 11,7 г/м3.
1 ВАРІАНТ (13 г/м3 • 80%) : 100% = 10,4 г/м3.
2 ВАРІАНТ(13 г/м3 • 60%) : 100% = 7,8 г/м3.
3 ВАРІАНТ (13 г/м3 • 30%) : 100% = 3,9 г/м3.
Вологість впливає на самопочуття людей. Особливо несприятливою є низька вологість. У житлових приміщеннях вона найчастіше ігається взимку, тоді як у природних умовах її показники в цю пору року зазвичай високі, особливо коли температура опускається. Щоб зрозуміти, чому так відбувається, розв’яжіть задачу.
Відомо, що відносна вологість вуличного повітря за температури -5°С становить 70%.
Під час чергового провітрювання кімнати через відкрите вікно зайшло свіже, але холодне повітря з високим показником вологості (70%). Після провітрювання температура в кімнаті спочатку опустилася, але через деякий час повітря нагрілося до комфортних 20°С.
Обчисліть відносну вологість повітря в кімнаті після провітрювання, якщо допустити, що воно повністю оновилося — зайшло вуличне повітря.
Зборіть відомості та вкажіть, як без спеціальних приладів визначити, чи достатнім є рівень відносної вологості у вашій кімнаті та які е прості, доступні кожному його підвищення.
Абсолютна вологість 10 г/м3; t0 = 230 = 21 г/м3;
10 г/м3 : 2,1 г/м3 • 100% = 48%
Для підвищення вологості існують клімат контролі.
ВИСНОВОК
Укажіть послідовність дій, необхідних для обчислення відносної вологості за наявності даних про абсолютну вологість за даної температури.
1) З'ясувати максимальну кількість водяної пари при заданій температурі.
2) (Фактичну кількість водяної пари/Максимальну кількість пари
Бәлкім, бұл сұраққа сен де жауап іздеп жүрген шығарсың? Шынында да, таңқаларлық нәрсе ғой: бір жерлерде шетсіз-шексіз керіліп дала жатыр, ал енді бір жерлерде өркеш-өркеш таулар тұр. Неге бұлай?
Бәрінің сыры - жер қыртысында. Ол ешуақытта да тыныш жатпайды: кейде дір-дір сілкініп, бетіндегінің бәрін бір шайқап өтеді; кейде төмен ойысып, ал кейде қатпар-қатпар жиырыла қалады. Тау мен дала да, ойпат пен төбе де жер қыртысының осындай қозғалыстары нәтижесінде пайда болады. Түсінген жоқсың ба? Онда қолыңа орамал ал да, теп-тегіс жайылған алаканыңның үстіне төсе... Алдымен келісіп алайық, орамал - бұл жер қыртысы. Енді оның астындағы саусақтарыңды қимылдатып байқашы, жайлап бүгіп көр, әне «жер қыртысы» бірден қозғалысқа келді: жиырыла бастады, бедерлене түсті. Көз алдыңда «таулар» тұлғаланып, олардын арасынан «сайлар» пайда болды.
Крок другий: розрахувати відносну вологість, використовуючи формулу.
Від. вол. = (фактична кількість водяної пари за даної температури : максимальна кількість водяної пари за даної температури) • 100%.
(14 г/м3 : 17 г/м3) • 100% = 82%.
Відомо, що за температури 25°С (другий варіант — 15°С) абсолютна вологість становить 12 г/м3. Визначте відносну вологість.
1) (12 : 23) • 100% = 52%
2) +150C = 13 г/м3
(12 г/м3 : 13 г/м3) • 100% = 92%.
3. Обчисліть абсолютну екологість.
Відомо, що за температури 15°С відносна вологість становить 90% (інші варіанти — 80, 60, 30%). Визначте абсолютну вологість.
Для розрахунку абсолютної вологості за даними про відносну вологість при даній температурі повітря необхідно виконати такі дії.
Крок перший: з’ясувати, яка максимальна кількість водяної пари може міститися в повітрі за даної температури.
13 г/м3.
Крок другий: розрахувати абсолютну вологість, використовуючи формулу.
Абс. вол. = (максимальна кількість водяної пари за даної температури • показник відносної вологості за даної температури) : 100%.
(13 г/м3 • 90%) : 100% = 11,7 г/м3.
1 ВАРІАНТ (13 г/м3 • 80%) : 100% = 10,4 г/м3.
2 ВАРІАНТ(13 г/м3 • 60%) : 100% = 7,8 г/м3.
3 ВАРІАНТ (13 г/м3 • 30%) : 100% = 3,9 г/м3.
Вологість впливає на самопочуття людей. Особливо несприятливою є низька вологість. У житлових приміщеннях вона найчастіше ігається взимку, тоді як у природних умовах її показники в цю пору року зазвичай високі, особливо коли температура опускається. Щоб зрозуміти, чому так відбувається, розв’яжіть задачу.
Відомо, що відносна вологість вуличного повітря за температури -5°С становить 70%.
Під час чергового провітрювання кімнати через відкрите вікно зайшло свіже, але холодне повітря з високим показником вологості (70%). Після провітрювання температура в кімнаті спочатку опустилася, але через деякий час повітря нагрілося до комфортних 20°С.
Обчисліть відносну вологість повітря в кімнаті після провітрювання, якщо допустити, що воно повністю оновилося — зайшло вуличне повітря.
При -50С = 3 г/м3
1) (3 г/м3 • 70%) : 100% = 2,1 г/м3 - абсолютна вологість
При + 200С = 17 г/м3
2) (2,1 г/м3 : 17 г/м3) • 100% = 12% - відносна вологість.
ДОДАТКОВЕ ЗАВДАННЯ
Зборіть відомості та вкажіть, як без спеціальних приладів визначити, чи достатнім є рівень відносної вологості у вашій кімнаті та які е прості, доступні кожному його підвищення.
Абсолютна вологість 10 г/м3; t0 = 230 = 21 г/м3;
10 г/м3 : 2,1 г/м3 • 100% = 48%
Для підвищення вологості існують клімат контролі.
ВИСНОВОК
Укажіть послідовність дій, необхідних для обчислення відносної вологості за наявності даних про абсолютну вологість за даної температури.
1) З'ясувати максимальну кількість водяної пари при заданій температурі.
2) (Фактичну кількість водяної пари/Максимальну кількість пари
Бәлкім, бұл сұраққа сен де жауап іздеп жүрген шығарсың? Шынында да, таңқаларлық нәрсе ғой: бір жерлерде шетсіз-шексіз керіліп дала жатыр, ал енді бір жерлерде өркеш-өркеш таулар тұр. Неге бұлай?
Бәрінің сыры - жер қыртысында. Ол ешуақытта да тыныш жатпайды: кейде дір-дір сілкініп, бетіндегінің бәрін бір шайқап өтеді; кейде төмен ойысып, ал кейде қатпар-қатпар жиырыла қалады. Тау мен дала да, ойпат пен төбе де жер қыртысының осындай қозғалыстары нәтижесінде пайда болады. Түсінген жоқсың ба? Онда қолыңа орамал ал да, теп-тегіс жайылған алаканыңның үстіне төсе... Алдымен келісіп алайық, орамал - бұл жер қыртысы. Енді оның астындағы саусақтарыңды қимылдатып байқашы, жайлап бүгіп көр, әне «жер қыртысы» бірден қозғалысқа келді: жиырыла бастады, бедерлене түсті. Көз алдыңда «таулар» тұлғаланып, олардын арасынан «сайлар» пайда болды.