В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
Aldhynbaavyl
Aldhynbaavyl
07.01.2022 04:32 •  География

Оцените внутреннее положение Казахстана Заполните таблицу преимущества для хозяйства недостаток для хозяйства​

Показать ответ
Ответ:
ЛенаС123
ЛенаС123
24.05.2020 00:11

1.Серед волокнистих культур (бавовник, льон, джут, кенаф) найпоширенішим є бавовник. Із нього виробляють багато видів тканин, вату, штучний фетр; із насіння - олію; відходи використовують в якості корму для тварин. Бавовник – культура тропічного та субтропічного кліматичних поясів. Найбільшими виробниками й експортерами бавовнику є Китай, Індія, США, Пакистан, Узбекистан, Австралія, Бразилія, Туреччина, країни Африки.

Льон-довгунець холодостійка культура. Його вирощують у країнах Європи та Китаї. В США, Канаді, Аргентині, Індії вирощують, переважно, олійні сорти льону (льон-кудряш).

Найпоширенішими олійними культурами є соя, соняшник, арахіс, ріпак, оливи, олійна кокосова пальма. Соя вирощується переважно в США, Китаї, Бразилії, Індонезії, арахіс – в Південній Азії, Західній Африці, Аргентині.

Цукристими культурами є цукрова тростина (на неї припадає 60% світового виробництва цукру) та цукрові буряки (40%). Головні експортери тростинного цукру – Бразилія, Мексика, Куба Ямайка, Австралія.

Цукрові буряки вирощують в країнах із досить високою агрокультурою (правильні сівозміни, високий рівень хімізації і механізації виробництва) і розвинутим тваринництвом, які забезпечують високу врожайність та використання відходів переробки цукрових буряків. Головними виробниками бурякового цукру є Україна, Франція, Росія.

0,0(0 оценок)
Ответ:
Vtscrntfigduufs
Vtscrntfigduufs
16.02.2020 05:22

Бишкек — Ош, 124–137-й километры, перевал Тоо-Ашуу;

Бишкек — Ош, 198–268-й километры, перевал Ала-Бель;

Ала-Бука — Каныш-Кыя, 75–97-й километры, перевал Чапчыма;

Бишкек — Ош, 355–370-й километры;

Арал — Мин-Куш, 3–35-й километры;

Каракол — Энильчек, 45–50-й и 72–88-й километры, перевал Чон-Ашуу;

Казарман — Нарын, 45–78-й километры, перевал Кара-Коо;

Узген — Алайкуу, 45–89-й километры;

Ош — Даарот-Коргон, 158–184-й километры, перевал Талдык;

Бишкек — Нарын — Торугарт, 280–292-й километры, перевал Долон;

Бишкек — Ат-Баши, 353-й километр, перевал Кызыл-Бел;

Кочкор — Арал — Тоо-Ашуу, 154–158-й и 160–172-й километры;

Бишкек — Нарын — Торугарт, 290-й километр, участок Чон-Кочку;

Бишкек — Ош, 216–231-й километры, участок Шаркыратма;

Ала-Бука — Жаны-Базар — Киров, 192–222-й километры, перевал Чапчыма;

Баетов — Макмал, 110–134-й километры, перевал Кок-Мойнок;

Барскоон — Ак-Шыйрак, 60–68-й километры, перевал Суек.

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: География
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота