море́на (рос. морена, . moraine, till, glacial drift; нім. moräne f) — скупчення несортованого уламкового матеріалу, який переноситься і відкладається льодовиками.льодовикові відклади (рос. ледниковые отложения, . glacial deposits, glacial drift; нім. glazialablagerungen f pl, glaziale ablagerungen f pl, glaziale sedimente n pl, gletscherablagerungen f pl) — геологічні відклади, утворення яких генетично пов'язане з сучасними або древніми гірськими льодовиками і материковими льодовиковими покривами. поділяються на власне льодовикові (гляціальні або морени) і водно-льодовикові. перші виникають шляхом безпосереднього осідання на ложі льодовика уламкового матеріалу, що переноситься в його товщі. складені несортованими пухкими уламковими г.п., частіше за все валунними глинами, суглинками, супісками, рідше валунними пісками і грубощебенистими , що містять валуни, щебінь, гальку. водно-льодовикові відклади утворюються всередині і на периферії льодовиків з відсортованого і перевідкладеного талими моренного матеріалу. серед них виділяють водно-льодовикові, або флювіогляційні відклади — відклади потоків талих вод (шаруваті піски, ґравій, галечники) і озерно-льодовикові (лімно-гляційні) відклади.
всі типи л.в. утворюють складні поєднання (льодовикові комплекси або льодовикові формації). особливо характерні вони для молодої четвертинної (антропогенової) системи, під час утворення якої численні материкові льодовики покривали величезні площі в межах сучасних помірних кліматичних поясів. серед відкладів верх. протерозою, венду, верх. палеозою, ордовицької системи і докембрію також відомі древні л.в., звичайно сильно ущільнені, зцементовані, а іноді й метаморфізовані (тіліти)
море́на (рос. морена, . moraine, till, glacial drift; нім. moräne f) — скупчення несортованого уламкового матеріалу, який переноситься і відкладається льодовиками.льодовикові відклади (рос. ледниковые отложения, . glacial deposits, glacial drift; нім. glazialablagerungen f pl, glaziale ablagerungen f pl, glaziale sedimente n pl, gletscherablagerungen f pl) — геологічні відклади, утворення яких генетично пов'язане з сучасними або древніми гірськими льодовиками і материковими льодовиковими покривами. поділяються на власне льодовикові (гляціальні або морени) і водно-льодовикові. перші виникають шляхом безпосереднього осідання на ложі льодовика уламкового матеріалу, що переноситься в його товщі. складені несортованими пухкими уламковими г.п., частіше за все валунними глинами, суглинками, супісками, рідше валунними пісками і грубощебенистими , що містять валуни, щебінь, гальку. водно-льодовикові відклади утворюються всередині і на периферії льодовиків з відсортованого і перевідкладеного талими моренного матеріалу. серед них виділяють водно-льодовикові, або флювіогляційні відклади — відклади потоків талих вод (шаруваті піски, ґравій, галечники) і озерно-льодовикові (лімно-гляційні) відклади.
всі типи л.в. утворюють складні поєднання (льодовикові комплекси або льодовикові формації). особливо характерні вони для молодої четвертинної (антропогенової) системи, під час утворення якої численні материкові льодовики покривали величезні площі в межах сучасних помірних кліматичних поясів. серед відкладів верх. протерозою, венду, верх. палеозою, ордовицької системи і докембрію також відомі древні л.в., звичайно сильно ущільнені, зцементовані, а іноді й метаморфізовані (тіліти)
Крупнейшие месторождения газа
- Западная Сибирь (около 300 месторождений - Уренгойское, Ямал-Гыданское, Ямбургское, Заполярное, Медвежье, Надымское, Тазовское)
- Урал - Березовское месторождение, Оренбургское, Астраханское
- Томская область - Васюганское
- Северная часть европейской территории России - Тимано-Печерское месторождение респ. Коми
и Ненецкий АО
- Северо-Западный Кавказ Краснодарский край, Ставропольский край, Чеченская респ, Ингушетия, Дагестан, Адыгея
- Восточная Сибирь - Красноярский край, Иркутская область
- Дальний Восток - респ. Саха, Сахалин, р Вилюй
2. Доля ТЭС около 30 процентов в структуре производства энергии