Донецкий угольный бассейн был открыт в 1721 году в районе нынешнего города Лисичанска. 7 декабря 1722 года Петр I издал указ «О приискании на Дону и в Воронежской губернии каменного угля и руд». Промышленное освоение началось с конца XIX века. Площадь около 60 тысяч км². Суммарные запасы до глубины 1800 м — 140,8 миллиарда тонн. В угленосной толще каменноугольного возраста до 300 пластов; средняя мощность рабочих пластов 0,6-1,2 м. Угли каменные марок Д — Т (78 %), антрациты (22 %). Теплота сгорания 21,2-26,1 МДж/кг. Основные центры добычи — Донецк (до 1917 года — пос. Юзовка), Покровск, Макеевка, Лисичанск, Горловка, Свердловск, Ровеньки, Антрацит, Торез, Красный Луч и другие. В 1954 году в Донбассе впервые в мире Советским Союзом был произведён гидроразрыв угольного пласта[6].
Гала́ктика (дав.-гр. Γαλαξίας — «молочний») — гравітаційно зв'язана система із зір і зоряних скупчень, міжзоряного газу, пилу й темної матерії. Усі об'єкти в складі галактик беруть участь в обертанні навколо спільного центру мас
Галактики — надзвичайно далекі об'єкти. Відстань до найближчих із них вимірюється в мегапарсеках, а до далеких — в одиницях червоного зміщення. Саме через віддаленість неозброєним оком розрізнити на небі можна лише три з них: туманність Андромеди (видно в північній півкулі), Велику і Малу Магелланові Хмари (видно в південній). Вирізнити окремі зорі в зображеннях інших галактик не вдавалося аж до початку XX століття. До початку 1990-их років налічувалося не більше 30 галактик, в яких вдалося побачити окремі зорі (всі ці галактики належать до Місцевої групи). Після запуску космічного телескопа «Габбл» і введення в дію 10-метрових наземних телескопів кількість галактик, в яких вдалося розрізнити окремі зорі, значно зросла.
Донецкий угольный бассейн был открыт в 1721 году в районе нынешнего города Лисичанска. 7 декабря 1722 года Петр I издал указ «О приискании на Дону и в Воронежской губернии каменного угля и руд». Промышленное освоение началось с конца XIX века. Площадь около 60 тысяч км². Суммарные запасы до глубины 1800 м — 140,8 миллиарда тонн. В угленосной толще каменноугольного возраста до 300 пластов; средняя мощность рабочих пластов 0,6-1,2 м. Угли каменные марок Д — Т (78 %), антрациты (22 %). Теплота сгорания 21,2-26,1 МДж/кг. Основные центры добычи — Донецк (до 1917 года — пос. Юзовка), Покровск, Макеевка, Лисичанск, Горловка, Свердловск, Ровеньки, Антрацит, Торез, Красный Луч и другие. В 1954 году в Донбассе впервые в мире Советским Союзом был произведён гидроразрыв угольного пласта[6].
Гала́ктика (дав.-гр. Γαλαξίας — «молочний») — гравітаційно зв'язана система із зір і зоряних скупчень, міжзоряного газу, пилу й темної матерії. Усі об'єкти в складі галактик беруть участь в обертанні навколо спільного центру мас
Галактики — надзвичайно далекі об'єкти. Відстань до найближчих із них вимірюється в мегапарсеках, а до далеких — в одиницях червоного зміщення. Саме через віддаленість неозброєним оком розрізнити на небі можна лише три з них: туманність Андромеди (видно в північній півкулі), Велику і Малу Магелланові Хмари (видно в південній). Вирізнити окремі зорі в зображеннях інших галактик не вдавалося аж до початку XX століття. До початку 1990-их років налічувалося не більше 30 галактик, в яких вдалося побачити окремі зорі (всі ці галактики належать до Місцевої групи). Після запуску космічного телескопа «Габбл» і введення в дію 10-метрових наземних телескопів кількість галактик, в яких вдалося розрізнити окремі зорі, значно зросла.