Опишите климатограмму по плану: опишите климатограмму по плану: 1)среднегодовое кол-во осадков2)максимальное кол-во осадков3)минимальная температура4)максимальная температура5)самый жаркий месяц6)самый холодный месяц7)самый сухой8)самый влажный​

Відповідь:

1. Велике значення для формування рельєфу Євразії мають зовнішні чинники. У кайнозойську еру загальне підняття суходолу і похолодання клімату Землі призвели до виникнення потужного материкового зледеніння. Центрами його в Євразії були Скандинавський півострів, Північний Урал і Таймир. Звідси льодовик на південь, досягнувши на Східноєвропейській рівнині широти Дніпропетровська.

Рухаючись, льодовик істотно змінював поверхню суходолу. Немов величезний бульдозер, він вирівняв міцні скелі та згладив верхні шари пухких порід, утворюючи водночас глибокі вузькі морські затоки, безліч річкових долин й озерних улоговин тощо. Відшліфовані уламки гірських порід - валуни - виносилися із центрів зледеніння далеко на південь. Там, де льодовик танув, накопичувалися льодовикові відклади. Із суміші валунів, глини й піску утворилися велетенські горби, пасма гір і цілі рівнини. Талі води виносили значні маси піску, вирівнювали поверхню і формували плоскі піщані рівнини - полісся.  У деяких центральних областях Азії внаслідок вивітрювання виник дивовижний рельєф «еолових міст». Це форми рельєфу, що нагадують міста й дуже схожі на рукотворні споруди. Проте їхнім творцем, як підказує сама назва, є все ж вітер.

Пояснення:

ВОСТО́ЧНО-ЕВРОПЕ́ЙСКАЯ РАВНИ́НА (Рус­ская рав­ни­на), од­на из круп­ней­ших рав­нин зем­но­го ша­ра. За­ни­ма­ет гл. обр. Вос­точ­ную и часть Зап. Ев­ро­пы, где на­хо­дят­ся Ев­роп. часть Рос­сии, Эс­то­ния, Лат­вия, Лит­ва, Бе­ло­рус­сия, Мол­да­вия, б. ч. Ук­раи­ны, зап. часть Поль­ши и вост. часть Ка­зах­ста­на. Про­тя­жён­ность с за­па­да на вос­ток ок. 2400 км, с се­ве­ра на юг – 2500 км. На се­ве­ре омы­ва­ет­ся Бе­лым и Ба­рен­це­вым мо­ря­ми; на за­па­де гра­ни­чит со Сред­не­ев­ро­пей­ской рав­ни­ной (при­бли­зи­тель­но по до­ли­не р. Вис­ла); на юго-за­па­де – с го­ра­ми Ср. Ев­ропы (Су­де­ты и др.) и Кар­па­та­ми; на юге вы­хо­дит к Чёр­но­му, Азов­ско­му и Кас­пий­ско­му мо­рям и ог­ра­ни­че­на Крым­ски­ми го­ра­ми и Кав­ка­зом; на юго-вос­токе и вос­то­ке – зап. пред­горь­я­ми Ура­ла и Му­год­жа­ра­ми. Не­ко­то­рые ис­сле­довате­ли вклю­ча­ют в со­став В.-Е. р. юж. часть Скан­ди­нав­ско­го п-ова, Коль­ский п-ов и Ка­ре­лию, дру­гие от­но­сят эту терри­то­рию к Фен­но­скан­дии, при­ро­да ко­то­рой рез­ко от­ли­ча­ет­ся от при­ро­ды рав­ни­ны.

Объяснение: