Европейский север – самый большой регион россии (1466 тыс. км², что составляет 9% от всей площади страны). в то же время он самый малочисленный по населению – 6 млн человек (4% населения страны). в состав регионов европейского севера входят: республика карелия, республика коми, архангельская с ненецким автономным округом, вологодская и мурманская области. на развитие района огромное влияние оказывали и продолжают оказывать внутренние и внешние соседи. внутренние соседи европейского севера – самые мощные в хозяйственном отношении части россии: европейский центр, северо-запад, урал. они сосредотачивают более 50% населения страны, основных фондов ее хозяйства и производимой продукции. естественно, что подобное соседство благоприятно сказывается и на самом районе. внешние соседи: финляндия и норвегия. финляндия – один из главных внешнеторговых партнеров россии. российско-финляндское сотрудничество развивается и охватывает практически все сферы хозяйства: от туризма и отдыха до совместных проектов, реализуемых в промышленности и на транспорте. объем внешней торговли с норвегией в 6 раз меньше. россия и норвегия координируют работы и лов рыбы на северных морях, предполагают совместно использовать северный морской путь. длительное время промышленное развитие европейского севера определялось преимущественно экспортом леса из архангельска. в 30-е годы хх века началось освоение природных ресурсов, главным образом крупнейших запасов апатито-нефелиновых руд, которые были обнаружены экспедициями под руководством а.е.ферсмана. в хибинах был создан комбинат «апатит», который снабжал все суперфосфатные заводы страны апатитовым концентратом. частично продукция направлялась на экспорт. на базе этого комбината был построен город кировск. на основании медно-никелево- руд был создан металлургический комбинат «североникель» в городе мончегорске. другое важное направление развития – формирование в мурманске рыбного порта и большой рыболовной флотилии. кроме того, была создана база северного морского флота. в годы войны на европейском севере построена печорская железнодорожная магистраль для снабжения ленинграда и других городов углем, который начали добывать в печорском бассейне. в послевоенный период европейского севера пополнилась крупным предприятием черной металлургии – череповецким комбинатом («северсталь»). этот завод использует руды кольского полуострова и коксующиеся угли печорского бассейна. несмотря на огромные расстояния перевозок сырья и топлива, производство металла здесь выгодно, так как комбинат находится вблизи крупнейших потребителей металла – санкт-петербурга и москвы, получая из них дополнительно металлолом. промышленное строительство в районе воркуты обходится в 2 раза дороже, чем в центральной россии. поэтому в угольной промышленности эффективны только новейшие высокомеханизированные шахты (воргашорская). на многих старых шахтах, несмотря на реконструкцию, производительность труда низкая. это влечет за собой безработицу шахтеров, миграцию населения в другие районы. более эффективно развитие нефтегазовой промышленности, которая имеет огромные перспективы в связи с открытием многочисленных, в том числе сверхкрупных месторождений (штокмановское в баренцевом море). но и оно требует значительных затрат, в том числе и для создания нефтегазовых платформ, решения проблем транспортировки. для перевозки нефти с морских месторождений специальные танкеры с ледовой защитой, а в перспективе могут быть использованы грузовые атомные подводные лодки. эколого- положение оказывает все более нарастающее воздействие на все стороны жизни района. экологически опасны выбросы с крупных предприятий кольского полуострова, имеющих старые технологии и изношенное оборудование. экологическая опасность связана с воздействием на акваторию морей атомных подводных лодок и судов, а также захоронением в них отработанных реакторов. кроме того, северно-атлантическое течение приносит загрязнения из атлантического океана, в частности из норвежского моря, где ведется добыча нефти и газа. сложную экологическую ситуацию обостряет хрупкость и ранимость северной природы..
А) Зайняті економічною діяльністю — особи у віці 15 — 70 років, які виконують роботи за винагороду за наймом на умовах повного або неповного робочого часу, працюють індивідуально (самостійно) або в окремих громадян-роботодавців, на власному (сімейному) підприємстві, безоплатно працюючі члени домашнього господарства, зайняті в особистому підсобному сільському господарстві, а також тимчасово відсутні на роботі.
Б)Третинна цивілізація
Відсоток робочої сили:
Первинний сектор: 10 %
Вторинний сектор: 20 %
Третинний сектор: 70 %
На цій фазі автоматизація первинного і вторинного секторів досягає такого рівня, що потреба в робочій силі значно зменшується. Водночас зростає попит на робочу силу в третинному секторі. Ця ситуація відповідає сучасним промислово розвинутим країнам та майбутньому постіндустріальному суспільству.
Розвиток третинного сектора на цій стадії настільки значний, що в ньому іноді далі виділяють додаткові сектори: четвертинний, зосереджений навколо інформаційний технологій та п'ятинний - сектор послуг, неорієнтованих на прибуток.
В)Стратегія успішного розвитку національних економічних систем країн лідерів останніми роками тісно пов’язана з лідерством у дослідженнях і розробках, появою нових знань, розвитком високотехнологічного виробництва і створенням масових інноваційних продуктів.
Розвиток інноваційного потенціалу – це не тільки шлях динамічного розвитку та успіху, а й засіб забезпечення безпеки та суверенітету країни, її конкурентоспроможності у сучасному світі.
А) Зайняті економічною діяльністю — особи у віці 15 — 70 років, які виконують роботи за винагороду за наймом на умовах повного або неповного робочого часу, працюють індивідуально (самостійно) або в окремих громадян-роботодавців, на власному (сімейному) підприємстві, безоплатно працюючі члени домашнього господарства, зайняті в особистому підсобному сільському господарстві, а також тимчасово відсутні на роботі.
Б)Третинна цивілізація
Відсоток робочої сили:
Первинний сектор: 10 %
Вторинний сектор: 20 %
Третинний сектор: 70 %
На цій фазі автоматизація первинного і вторинного секторів досягає такого рівня, що потреба в робочій силі значно зменшується. Водночас зростає попит на робочу силу в третинному секторі. Ця ситуація відповідає сучасним промислово розвинутим країнам та майбутньому постіндустріальному суспільству.
Розвиток третинного сектора на цій стадії настільки значний, що в ньому іноді далі виділяють додаткові сектори: четвертинний, зосереджений навколо інформаційний технологій та п'ятинний - сектор послуг, неорієнтованих на прибуток.
В)Стратегія успішного розвитку національних економічних систем країн лідерів останніми роками тісно пов’язана з лідерством у дослідженнях і розробках, появою нових знань, розвитком високотехнологічного виробництва і створенням масових інноваційних продуктів.
Розвиток інноваційного потенціалу – це не тільки шлях динамічного розвитку та успіху, а й засіб забезпечення безпеки та суверенітету країни, її конкурентоспроможності у сучасному світі.
P.S. Може тут щось не дописано