Во-первых плодородие почвы зависит от растительного покрова, от климата, от количества осадков, от температуры. Во-вторых в лесах травянистый покров незначительный, в отличие от густого ковра травы в степях.Каждый год этот густой ковёр отмирает и превращается в перегной, из которого и образуются чернозёмы.Чего не скажешь о лесной зоне, где преобладают подзолистые почвы. В-третьих из-за высокой промывной в лесной зоне, все питательные вещества вымываются из почвы, чего не скажешь о степной зоне, так как здесь выпадает незначительное количество осадков.
Звісно, повторне відкриття сили економіки стало неочікуваним лише з найбільш короткозорого й обмеженого погляду на історію. Системний економічний дисбаланс і привид продиктованої ринком реструктуризації давно відомі дослідникам пізньорадянського та пострадянського євразійського регіону. Починаючи зі стагнації пізньої брежнєвської епохи та до невдалої реструктуризації доби «перебудови», криз 1989—1991 років і потрясіння від азійської фінансової кризи 1997—1998 років, криза повторювалася і була добре задокументованим явищем на колишньому радянському просторі. Не менш важливим для істориків Радянського Союзу є те, що водночас економічна криза була постійною рисою й у так званому Першому світі[1].
Во-вторых в лесах травянистый покров незначительный, в отличие от густого ковра травы в степях.Каждый год этот густой ковёр отмирает и превращается в перегной, из которого и образуются чернозёмы.Чего не скажешь о лесной зоне, где преобладают подзолистые почвы.
В-третьих из-за высокой промывной в лесной зоне, все питательные вещества вымываются из почвы, чего не скажешь о степной зоне, так как здесь выпадает незначительное количество осадков.
Объяснение:
Звісно, повторне відкриття сили економіки стало неочікуваним лише з найбільш короткозорого й обмеженого погляду на історію. Системний економічний дисбаланс і привид продиктованої ринком реструктуризації давно відомі дослідникам пізньорадянського та пострадянського євразійського регіону. Починаючи зі стагнації пізньої брежнєвської епохи та до невдалої реструктуризації доби «перебудови», криз 1989—1991 років і потрясіння від азійської фінансової кризи 1997—1998 років, криза повторювалася і була добре задокументованим явищем на колишньому радянському просторі. Не менш важливим для істориків Радянського Союзу є те, що водночас економічна криза була постійною рисою й у так званому Першому світі[1].