Определить направление ветра   в каждой строчке (изобразить стрелкой), его силу (подписать над стрелкой число). какой ветер сильнее (под а. или б.)1)   а. р735 мм рт.ст. - р750 мм рт. ст.         б. р770 мм рт.ст. - р730 мм рт.ст. 2)   а. р715 мм рт.ст. - р721 мм
рт.ст.           б. р760 мм рт.ст. - р790 мм рт.ст​

Відомо, що пояснити шлях за до малюнка, схематичного плану чи географічної карти набагато простіше, ніж описати його словами.

Точне зображення земної поверхні на площині у певній картографічній проекції за до умовних знаків називають географічною картою.

На величезне значення карти вказували ще відомі географи-методисти ХІХ століття Н. Раєвський і А. Бризгалов: «карти потрібні для усвідомлення і кращого збереження в пам'яті географічних відомостей» і «щоб учень/студент...дивлячись на карту, робив правильні висновки...».

У 1928 році у своїй книзі «Район і країна» В.П. Семенов-Тянь-Шанський писав: «Карта є альфа і омега всіх географічних уявлень. Якщо в інших науках вона має тільки службове значення, в географії вона - все і без неї кроку ступити не можна. Вона важливіша не тільки від малюнків, але навіть важливіша від самого тексту, тому що говорить інколи набагато більше, яскравіше, наочніше і лаконічніше найкращого тексту кожному, хто вміє в ній розбиратися» [8].

М.М. Баранський назвав карту другою мовою географії, підкреслював, що карта є головним засобом у формуванні географічних уявлень і понять.

Прикладів широкого застосування карт у житті й діяльності людей можна навести дуже багато. Карта - це джерело знань, незмінний посібник у середній і вищій школі. Без карти неможливі експедиційні дослідження, туристичні походи, подорожі, мореплавство, промислове і сільськогосподарське будівництво та ін. Водночас карти є засобом масової інформації і пропаганди наукових знань [1].

Нині майже жодне дослідження у фізичній та економічній географії не обходиться без всебічного і глибокого аналізу картографічних матеріалів. Лише за до карт можна глибоко проаналізувати особливості природи і господарства, оцінити взаємозв'язки виробництва із сировинною базою і споживачами. Дуже важлива роль карти у процесі навчання учнів/студентів географії, історії, природознавства та інших наук. Карта в навчальному закладі так само необхідна, як підручник. Студенти/школярі навчаються характеризувати природу чи економіку держав та їх частин саме завдяки роботі з картою.

Карта в процесі навчання природознавства виконує дуже важливу психолого-педагогічну роль - сприяє упорядкуванню знань. Полегшує їх засвоєння і запам'ятовування. Ця роль зберігається за картою не тільки в школі, а й тоді, коли доросла людина поповнює свої географічні знання з книг, газет, журналів і т.п. При доброму знанні карти запас географічних знань буде збільшуватись.

ответ:

объяснение:

северный кавказ - один из наиболее развитых районов россии, мощным природно-сырьевым потенциалом, разнообразными отраслями промышленности, высокоинтенсивным сельским хозяйством и существенными транспортными коммуникациями.

площадь - 355 тыс. км2, население около 18 млн. состав района:

ростовская область. краснодарский и ставропольский края, республика дагестан, чеченская, ингушская, кабардино-, северная осетия, карачаево-черкесия, адыгея.

северный кавказ - самый южный район россии, располагается в двух почвенно-климатических зонах: степной и субтропической, что способствует возделыванию разнообразных сельскохозяйственных культур, часть из которых возделывается только в этом районе. эгп выгодное: район находится на стыке трёх государств: украины, грузии и азербайджана, имеет с ними общие границы большой протяженности; омывается трёх морей, через порты которых налажены связи со многими зарубежными странами.

район располагает богатыми природными ресурсами. плодородные земли (черноземы, каштановые, горно-лесные и горно-луговые). здесь протекает около 35 тысяч больших и малых рек, расположено 4,5 тыс. озер, несколько десятков водохранилищ. значительными запасами пресной воды располагают ледниковые системы: насчитывается более 1400 ледников общей площадью около 1 тыс. км . однако степная часть находится в зоне недостаточного увлажнения и для получения высоких урожаев требует орошения. лесные ресурсы сильно сократились; общая площадь лесов -около 3 млн. га, в основном в верховьях рек кубань и терек.

разнообразные минеральные ресурсы, в первую очередь отметим топливно-энергетический: нефть и природный газ - краснодарский и ставропольский края, чечня, дагестан, адыгея; уголь - ростовская область. значительные запасы металлов: полиметаллы (садонское - в северной осетии), вольфрам и молибден (тырныауз - в кабардино-), есть медь, железная руда. крупнейшие запасы строительных материалов (известняковые маргели, кварцевые пески, огнеупорные глины, гранит, мрамор, гипс, мел).

климат северного кавказа — умеренно-континентальный, на черноморском побережье — субтропический. большая часть равнинной территории лежит в степной зоне с плодородными черноземными и каштановыми почвами; к востоку степи переходят в полупустыни. в прибрежной полосе примерно от новороссийска до батуми растут влажные широколиственные леса с субтропическими элементами на желтоземах и красноземах. склоны кавказских хребтов до высоты 2000 м. покрыты лесами на горно-лесных почвах, выше лежат альпийские и луга; самые высокие вершины покрыты ледниками.