У річках й інших водоймищах відбувається природний процес самоочищення води. Проте він протікає поволі. Доки промислово-побутові скиди були незначні, річки самі справлялися з ними. У наше індустріальне століття у зв’язку з різким збільшенням відходів водоймища вже не справляються з таким значним забрудненням. Виникла необхідність знешкоджувати, очищати стічні води й утилізувати їх.
Очищення стічних вод – обробка стічних вод з метою руйнування або видалення з них шкідливих речовин. Звільнення стічних вод від забруднення – складне виробництво. В ньому, як і в будь-якому іншому виробництві, є сировина (стічні води) та готова продукція (очищена вода).
Методи очищення стічних вод можна розділити на механічні, хімічні, фізико-хімічні й біологічні, коли ж вони застосовуються разом, то метод очищення і знешкодження стічних вод називається комбінованим. Застосування того або іншого методу у кожному конкретному випадку визначається характером забруднення і ступенем шкідливості домішок.
Суть механічного методу полягає в тому, що із стічних вод шляхом відстоювання і фільтрації видаляються механічні домішки. Грубодисперсні частинки залежно від розмірів уловлюються ґратами, ситами, пісковловлювачами, септиками, гнойовловлювачами різних конструкцій, а поверхневі забруднення – нафтопастками, бензомасловловлювачами, відстійниками й ін. Механічне очищення дозволяє виділяти з побутових стічних вод до 60-75% нерозчинних домішок, а з промислових – до 95%, багато з яких як цінні домішки використовуються у виробництві.
Хімічний метод полягає в тому, що в стічні води додають різні хімічні реагенти, які вступають в реакцію із забруднювачами й облягають їх у вигляді нерозчинних осадів. Хімічним очищенням досягається зменшення нерозчинних домішок до 95% і розчинних – до 25%.
При фізико-хімічному методі обробки із стічних вод видаляються тонко дисперсні і розчинені неорганічні домішки і руйнуються органічні та речовини, які погано окислюються. Найчастіше з фізико-хімічних методів застосовуються коагуляція, окислення, сорбція, екстракція і т. д. Широке застосування знаходить також електроліз. Він полягає в руйнуванні органічних речовин у стічних водах і витяганні металів, кислот й інших неорганічних речовин. Електролітичне очищення здійснюється в особливих спорудах – електролізерах. Очищення стічних вод за до електролізу ефективне на свинцевих і мідних підприємствах, в лакофарбовій і деяких інших областях промисловості.
Забруднені стічні води очищають також за до ультразвуку, озону, іонообмінних смол і високого тиску, добре зарекомендувало себе очищення шляхом хлорування.
Серед методів очищення стічних вод велику роль відіграє біологічний метод, оснований на використанні закономірностей біохімічного і фізіологічного самоочищення річок й інших водоймищ. Є декілька типів біологічних пристроїв по очищенню стічних вод: біофільтри, біологічні ставки й аеротенки.
Родиной будущего поэта стал небольшой аул Хунзахского района Дагестана, где он родился 8 сентября 1923 года. Мальчик с ранних лет очень любил читать, с большим удовольствием слушал сказки и истории, которые рассказывал ему отец.
Свой первый стих Расул написал в детстве, потрясенный впервые увиденным им самолетом. Свои произведения он писал на родном аварском языке, и уже в школьные годы активно публиковал их в местных газетах.
После окончания школы поступил в Аварское педучилище, которое успешно окончил в 1939 году. Получив диплом на руки, молодой Гамзатов приступил к педагогической деятельности в сельской школе.
Творческий путь
Дебютный сборник стихов Гамзатова увидел свет в 1943 году. Многие из них задевали больную для всех военную тематику. С войны не вернулись старшие братья поэта, и эта утрата нашла отражение в его творчестве.
Поработав несколько лет в школе, Расул Гамзатович понял, что остро нуждается в дополнительном образовании, и в 1945 году отправился в Москву поступать в Литературный институт.
К тому времени в краткой биографии Гамазтова уже числилось несколько опубликованных сборников, а также членство в Союзе писателей СССР, и его зачислили в институт, несмотря на плохое знание русского языка.
Открыв для себя удивительный мир русской поэзии, юноша с головой погрузился в изучение произведений классиков, оказавших большое влияние на его дальнейшее творчество. В 1947 году его стихи впервые были изданы на русском языке, однако поэт продолжал писать исключительно на аварском, а переводом его произведений занимались другие авторы.
Гамзатовым было выпущено немало сборников стихов, и практически каждый из них удостаивался какой-либо государственной премии. Многие из его стихов были положены на музыку, с поэтом сотрудничали самые именитые советские композиторы, а песни исполняли Иосиф Кобзон, Муслим Магомаев, Анна Герман и многие другие артисты эстрады.
Общественная деятельность
Получив высшее образование, Расул Гамзатович не захотел остаться в столице, и вернулся в Дагестан, где был избран председателем Союза писателей автономной республики. На этой должности он проработал 53 года, вплоть до последних своих дней. Он находил время для переводов на родной язык произведений Лермонтова, Пушкина, Блока, Есенина, тем самым сделав большой вклад в развитие образование своего народа.
Кроме того, Гамзатов был избран поначалу депутатом Дагестанской АССР, а после – и депутатом всесоюзного масштаба.
Жизнь Расула Гамзатовича была на редкость насыщенной и интересной. Он много путешествовал по Союзу, встречаясь с поклонниками своего творчества. Его литературная деятельность всегда тепло воспринималась на государственном уровне, подтверждением чего стали многочисленные награды и премии.
Первой и единственной супругой Расула Гамзатовича стала его односельчанка Патимат, с которой он прожил долгую и счастливую жизнь. Она подарила мужу троих дочерей, две из которых также посвятили себя искусству.
Здоровье дагестанского поэта сильно ухудшилось после смерти любимой супруги, с которой он прожил более полувека. Положение ухудшала и болезнь Паркинсона, которая крайне тяжело подвергалась лечению. Датой кончины Гамзатова стало 3 ноября 2003 года.
Объяснение:
Стічні води та методи їх очищення
У річках й інших водоймищах відбувається природний процес самоочищення води. Проте він протікає поволі. Доки промислово-побутові скиди були незначні, річки самі справлялися з ними. У наше індустріальне століття у зв’язку з різким збільшенням відходів водоймища вже не справляються з таким значним забрудненням. Виникла необхідність знешкоджувати, очищати стічні води й утилізувати їх.
Очищення стічних вод – обробка стічних вод з метою руйнування або видалення з них шкідливих речовин. Звільнення стічних вод від забруднення – складне виробництво. В ньому, як і в будь-якому іншому виробництві, є сировина (стічні води) та готова продукція (очищена вода).
Методи очищення стічних вод можна розділити на механічні, хімічні, фізико-хімічні й біологічні, коли ж вони застосовуються разом, то метод очищення і знешкодження стічних вод називається комбінованим. Застосування того або іншого методу у кожному конкретному випадку визначається характером забруднення і ступенем шкідливості домішок.
Суть механічного методу полягає в тому, що із стічних вод шляхом відстоювання і фільтрації видаляються механічні домішки. Грубодисперсні частинки залежно від розмірів уловлюються ґратами, ситами, пісковловлювачами, септиками, гнойовловлювачами різних конструкцій, а поверхневі забруднення – нафтопастками, бензомасловловлювачами, відстійниками й ін. Механічне очищення дозволяє виділяти з побутових стічних вод до 60-75% нерозчинних домішок, а з промислових – до 95%, багато з яких як цінні домішки використовуються у виробництві.
Хімічний метод полягає в тому, що в стічні води додають різні хімічні реагенти, які вступають в реакцію із забруднювачами й облягають їх у вигляді нерозчинних осадів. Хімічним очищенням досягається зменшення нерозчинних домішок до 95% і розчинних – до 25%.
При фізико-хімічному методі обробки із стічних вод видаляються тонко дисперсні і розчинені неорганічні домішки і руйнуються органічні та речовини, які погано окислюються. Найчастіше з фізико-хімічних методів застосовуються коагуляція, окислення, сорбція, екстракція і т. д. Широке застосування знаходить також електроліз. Він полягає в руйнуванні органічних речовин у стічних водах і витяганні металів, кислот й інших неорганічних речовин. Електролітичне очищення здійснюється в особливих спорудах – електролізерах. Очищення стічних вод за до електролізу ефективне на свинцевих і мідних підприємствах, в лакофарбовій і деяких інших областях промисловості.
Забруднені стічні води очищають також за до ультразвуку, озону, іонообмінних смол і високого тиску, добре зарекомендувало себе очищення шляхом хлорування.
Серед методів очищення стічних вод велику роль відіграє біологічний метод, оснований на використанні закономірностей біохімічного і фізіологічного самоочищення річок й інших водоймищ. Є декілька типів біологічних пристроїв по очищенню стічних вод: біофільтри, біологічні ставки й аеротенки.
Родиной будущего поэта стал небольшой аул Хунзахского района Дагестана, где он родился 8 сентября 1923 года. Мальчик с ранних лет очень любил читать, с большим удовольствием слушал сказки и истории, которые рассказывал ему отец.
Свой первый стих Расул написал в детстве, потрясенный впервые увиденным им самолетом. Свои произведения он писал на родном аварском языке, и уже в школьные годы активно публиковал их в местных газетах.
После окончания школы поступил в Аварское педучилище, которое успешно окончил в 1939 году. Получив диплом на руки, молодой Гамзатов приступил к педагогической деятельности в сельской школе.
Творческий путь
Дебютный сборник стихов Гамзатова увидел свет в 1943 году. Многие из них задевали больную для всех военную тематику. С войны не вернулись старшие братья поэта, и эта утрата нашла отражение в его творчестве.
Поработав несколько лет в школе, Расул Гамзатович понял, что остро нуждается в дополнительном образовании, и в 1945 году отправился в Москву поступать в Литературный институт.
К тому времени в краткой биографии Гамазтова уже числилось несколько опубликованных сборников, а также членство в Союзе писателей СССР, и его зачислили в институт, несмотря на плохое знание русского языка.
Открыв для себя удивительный мир русской поэзии, юноша с головой погрузился в изучение произведений классиков, оказавших большое влияние на его дальнейшее творчество. В 1947 году его стихи впервые были изданы на русском языке, однако поэт продолжал писать исключительно на аварском, а переводом его произведений занимались другие авторы.
Гамзатовым было выпущено немало сборников стихов, и практически каждый из них удостаивался какой-либо государственной премии. Многие из его стихов были положены на музыку, с поэтом сотрудничали самые именитые советские композиторы, а песни исполняли Иосиф Кобзон, Муслим Магомаев, Анна Герман и многие другие артисты эстрады.
Общественная деятельность
Получив высшее образование, Расул Гамзатович не захотел остаться в столице, и вернулся в Дагестан, где был избран председателем Союза писателей автономной республики. На этой должности он проработал 53 года, вплоть до последних своих дней. Он находил время для переводов на родной язык произведений Лермонтова, Пушкина, Блока, Есенина, тем самым сделав большой вклад в развитие образование своего народа.
Кроме того, Гамзатов был избран поначалу депутатом Дагестанской АССР, а после – и депутатом всесоюзного масштаба.
Жизнь Расула Гамзатовича была на редкость насыщенной и интересной. Он много путешествовал по Союзу, встречаясь с поклонниками своего творчества. Его литературная деятельность всегда тепло воспринималась на государственном уровне, подтверждением чего стали многочисленные награды и премии.
Первой и единственной супругой Расула Гамзатовича стала его односельчанка Патимат, с которой он прожил долгую и счастливую жизнь. Она подарила мужу троих дочерей, две из которых также посвятили себя искусству.
Здоровье дагестанского поэта сильно ухудшилось после смерти любимой супруги, с которой он прожил более полувека. Положение ухудшала и болезнь Паркинсона, которая крайне тяжело подвергалась лечению. Датой кончины Гамзатова стало 3 ноября 2003 года.