Ойыншы тұжырыма 1. Топырақтану ғылымына анықтама беріндер. Ғылымның негізін
қалаған кім?
2. Неліктен топырақтың - ерекше табиғи дене екенін түсіндіріңдер?
3. Топырақтың - биокосты зат екенін дәлелдендер
4. Параграф мәтініндегі 7-сурет бойынша түрткілжайттардың өзара
байланысын ескере отырып, топырак калай тіретінін енгімелеңдер
5. Карашірік түсінігіне анықтама беріңдер. Карашіріктің неліктен
топырақтың негізгі қабаты екенін түсіндіріңдер.
6. Топырақ қабаттарына анықтама беріңдер. 8-суретті пайдалана
отырып, топырақ қабаттарын сипатталар
7. Топырақ кескінінің кайсы қабатында қарашірік шоғырланады?
Себебін түсіндіріңдер.
8. Механикалық құрамы бойынша топырақтар қандай болады?
9. Топырақ құнарлылығы оның механикалық құрамына байланысты
болатынын дәлелдеңдер.
10. Топырақ Жердің басқа сфераларымен өзара байланысты екеніне
дәлелдер келтіріңдер. Оларды өз қалауларың бойынша сызбалар,
суреттер немесе коллаж түрінде ұсыныңдар. С
Гелогическое Строение.покрыта осадочным чехлом.
Рельеф.окаймлена складчатой областью.
Климат.жаркий и засушливый(более вланый,чем в западной части).
Внутреннние Воды.имеет две крупные реки(Мурей,Дарлинг).
Природная Зона.влажные экваториальные лса,переменно-влажные леса,жестколистные вечнозленые леса и кустарники,саванны и редколесья.
Почва.желтоземы икрасноземы,красные фераллитные,красно-желтые ферраллитные,коричневые.
Растительный Мир.пальмы.лавровые,фикусы,древовидные папоротники,эвкалипты,акации,казуарины,бутылочное дерево.
Животный Мир.древесный кенгуру,коала,утконос,казуар,лирохвост,райская птица,попугай,сорные куры,муравьед,ехидна,дикая собака динго,страус эму.
Западная австралия.
Гелогическое Строение.кристаллический фундамент выступает на поверхность,образуя щиты.
Рельеф.чередуются плато и денудационные равнины.К.жаркий,засушливый.
Внутренние Воды.нет стока в океан,но существуют крики(временные водотоки).
Природная Зона.пустыни иполупустыни,саванны и редколеья,жестколистные леса и кустарники.
Почва.коричнево-красные и красно-бурые,пустынные и полупустынные.
Растительный Мир.эвкалипты,акации,казуарины,бутылчное дерево,мелколиственные злаки. вот и все
Животный Мир.кенгуру,муравьед,ехидна,дикая собака динго,страус эму,ядовитые змеи,ящерицы,саранчи.
Далі на південь широтна зональність гається в Північній Америці лише на схід від Міссісіпі. У центральній частині континенту грунтові зони мають меридіональне простягання. Від Міссісіпі на захід одна одну змінюють такі зони: бурих лісових грунтів і субтропічних червоноземів, чорноземновидних грунтів прерій, чорноземів, каштанових грунтів і сіро-бурих пустинних грунтів і сіроземів. В областях внутрішніх плато Кордільєр трапляються великі масиви розвіюваних пісків і солончаків.
Арктичний пояс охоплює острови Канадського Арктичного архіпелагу і тундрову зону на півночі континенту.
У межах острівної частини добре виявлена підзона арктичної тундри. Більша частина островів Канадського Арктичного архіпелагу являє собою полярну й арктичну полігональну тундру з типовими для неї дерново-тундровими грунтами, які чергуються з широкими просторами, вкритими льодом, і кам'янистими осипами.
Тундрові грунти характеризуються малою потужністю, низькими температурами, надмірною вологістю та оглеєністю.
На континенті тундрова зона, маючи широтне простягання, представлена підзоною тундри з типовими тундрово-глейовими грунтами і підзоною, лісотундри. У внутрішніх, найбільш сухих, частинах континенту південна межа тундри займає найбільш північне положення. Так, у районі басейну річки Маккензі вона проходить на широті 68–69°; у напрямі до узбереж Тихого і Атлантичного океанів південна межа тундри значно зміщується на південь. Наприклад, східне узбережжя Аляски зайняте тундрою на широті 54–55°, а на сході – в північній частині півострова Лабрадор вона досягає широти 52–53°.
На південь, під хвойними лісами, тягнеться зона підзолистих ґрунтів. Ця зона, як і тундрова, трохи зміщується на приокеанських узбережжях у південному напрямі, її західна частина має гірський характер.
Південна межа зони підзолистих грунтів по тихоокеанському узбережжі спускається до 48–49°, а по атлантичному – до 45-46°. У внутрішніх частинах континенту – в штатах Альберта, Саскачеван – межа зони підзолистих грунтів проходить на широті 54-55°.
Займаючи величезні простори Північної Америки, зона підзолистих грунтів у свою чергу поділяється на три підзони: глеєво-підзолистих, типових підзолистих і дерново-підзолистих грунтів.
Підзолисто-глеєві грунти охоплюють майже всю північно-західну частину басейну річки Маккензі, північну частину штату Манітоба, Онтаріо і західну частину півострова Лабрадор. У цих районах близько від поверхні знаходиться багаторічна мерзлота, яка погіршує водопроникність грунтів і посилює їх заболоченість. Ось чому тут помітне чергування масивів глеєво-підзолистих грунтів з великими болотними просторами, де переважають торфово-болотні грунти.
Підзона типових підзолистих грунтів займає більшу частину Канадського щита – басейн р. Саскачеван, південну частину штату Манітоба та південну частину штату Онтаріо, що прилягає до Великих озер. Підзолисті грунти кислі, бідні на гумус.
Підзона дерново-підзолистих грунтів, яка розширюється в східному напрямі, в ландшафтному відношенні збігається з підзоною мішаних лісів. Ця зона найбільш освоєна.
На південь від 50° пн. ш. і на схід від Міссісіпі у так званій Приатлантичній провінції також помітна широтна зональність грунтів. Тут підзолисті грунти на південь змінюються бурими лісовими, які в свою чергу поступаються місцем субтропічним жовтоземам і червоноземам.
Зона субтропічних чорноземів і жовтоземів (північна межа їх 35–37°, південна – 25–26°). Червоноземи займають переважно підвищені і краще дреновані частини рельєфу, де нема застою води. Низинні морські узбережжя і долини зниження зайняті переважно жовтоземами. Особливо поширені жовтоземи на півострові Флоріда.
подойдёт?