Територія України характеризується складною просторовою диференціацією фізико-географічних умов. Геологічна будова і рельєф, клімат, води, ґрунти, рослинність і тваринний світ, перебуваючи в складному взаємозв'язку і взаємодії, утворюють природно-територіальні комплекси різного рангу. В основу фізико-географічного районування покладено ландшафтно-генетичний принцип, суть якого полягає в тому, що природно — територіальні комплекси та їх межі виявляють всебічним аналізом взаємозв'язку і взаємодії основних ландшафтостворюючих факторів — сонячної радіації і внутрішньої енергії Землі, процесів, що відбуваються в літосфері, гідросфері, атмосфері та біосфері, а також природних компонентів — літогенної основи, земної поверхні, повітря, поверхневих і підземних вод, ґрунтів і біоти (рослинність і тваринний світ).
В межах України по спільності морфоструктурних рис виділяють два класи ландшафтів: рівнинні і гірські.
Основні риси ландшафтної структури території України визначаються її розташуванням переважно в помірному поясі. Лише для південного берега Криму характерні риси субтропічного поясу. Територія України займає південно-західну частину Східноєвропейської фізико-географічної країни, частини Карпатської і Кримську гірські фізико-геогр. країни. У межах Східноєвропейської фізико-географічної країни на тер. республіки по переважанню певних типів і підтипів ландшафтів виділяють три фізико-геогр. зони. За ступенем континентальності клімату, загальним характером рельєфу і історії формування геолого-геоморфологічної основи природних комплексів зони ділять на провінції. У провінціях виділяють фізико-географічні області (по положенню в межах значних оротектонічних елементів); області — у зв'язку з місцевими відмінностями в характері прояву інтенсивності і спрямованості сучасних природних процесів — ділять на фізико-географічні райони.
Причины территориальных диспропорций разные. Можно выделить несколько главных факторов, обуславливающих развитие регионов: природные условия, ресурсы и качество рабочей силы, уровень развития инфраструктуры, рыночные факторы, технический прогресс и структурные изменения, политические факторы и др. Территориальные диспропорции свойственны практически всем странам мира -США, Канаде (упадок районов ранней колонизации с традиционными отраслями промышленности) , Японии, России и т. д.
Пути ликвидации на примере России.
Главной задачей стратегии должно быть увеличение в 3 раза к 2020 году размеров реальных доходов российских граждан и вхождение в первую двадцатку стран мира по уровню жизни.
Основными направлениями реализации этой стратегии должны стать:
*Построение эффективной рыночной социальной модели.
*Превращение внутреннего с в основной ресурс роста экономики.
*Развитие системы социальной защиты для экономически неактивного населения и активное вовлечение основной массы российских граждан в рыночные отношения. *Развитие социальных рыночных институтов пенсионной системы, систем социального страхования, образования и здравоохранения, развитие системы независимых профсоюзов.
*Развитие полноценного конкурентного свободного рынка: демонополизация, стимулирование рыночной конкуренции и поощрение предпринимательской инициативы; повышение правовой и политической защищенности отечественных производителей. Создание благоприятных экономических условий для развития бизнеса: снижение налоговой нагрузки и защита национального бизнеса от недобросовестной конкуренции извне российскому бизнесу в обеспечении доступным инвестиционным капиталом.
*Реализация инновационной промышленной политики как политики, направленной на капитализацию сравнительных конкурентных преимуществ российской экономики, стимулирование развития отраслей, регионов и проектов оказать кумулятивное воздействие на другие сектора экономики и вести к росту предложения отечественных товаров и услуг, диверсификации экономики, быстрой модернизации основных фондов и инфраструктуры, решению социальных проблем.
*Модернизация системы управления, постепенный переход на принципы проектного управления в реализации приоритетных для России экономических задач.
Територія України характеризується складною просторовою диференціацією фізико-географічних умов. Геологічна будова і рельєф, клімат, води, ґрунти, рослинність і тваринний світ, перебуваючи в складному взаємозв'язку і взаємодії, утворюють природно-територіальні комплекси різного рангу. В основу фізико-географічного районування покладено ландшафтно-генетичний принцип, суть якого полягає в тому, що природно — територіальні комплекси та їх межі виявляють всебічним аналізом взаємозв'язку і взаємодії основних ландшафтостворюючих факторів — сонячної радіації і внутрішньої енергії Землі, процесів, що відбуваються в літосфері, гідросфері, атмосфері та біосфері, а також природних компонентів — літогенної основи, земної поверхні, повітря, поверхневих і підземних вод, ґрунтів і біоти (рослинність і тваринний світ).
В межах України по спільності морфоструктурних рис виділяють два класи ландшафтів: рівнинні і гірські.
Основні риси ландшафтної структури території України визначаються її розташуванням переважно в помірному поясі. Лише для південного берега Криму характерні риси субтропічного поясу. Територія України займає південно-західну частину Східноєвропейської фізико-географічної країни, частини Карпатської і Кримську гірські фізико-геогр. країни. У межах Східноєвропейської фізико-географічної країни на тер. республіки по переважанню певних типів і підтипів ландшафтів виділяють три фізико-геогр. зони. За ступенем континентальності клімату, загальним характером рельєфу і історії формування геолого-геоморфологічної основи природних комплексів зони ділять на провінції. У провінціях виділяють фізико-географічні області (по положенню в межах значних оротектонічних елементів); області — у зв'язку з місцевими відмінностями в характері прояву інтенсивності і спрямованості сучасних природних процесів — ділять на фізико-географічні райони.
Объяснение:
вот держи
ответ:Основные причины.
Причины территориальных диспропорций разные. Можно выделить несколько главных факторов, обуславливающих развитие регионов: природные условия, ресурсы и качество рабочей силы, уровень развития инфраструктуры, рыночные факторы, технический прогресс и структурные изменения, политические факторы и др. Территориальные диспропорции свойственны практически всем странам мира -США, Канаде (упадок районов ранней колонизации с традиционными отраслями промышленности) , Японии, России и т. д.
Пути ликвидации на примере России.
Главной задачей стратегии должно быть увеличение в 3 раза к 2020 году размеров реальных доходов российских граждан и вхождение в первую двадцатку стран мира по уровню жизни.
Основными направлениями реализации этой стратегии должны стать:
*Построение эффективной рыночной социальной модели.
*Превращение внутреннего с в основной ресурс роста экономики.
*Развитие системы социальной защиты для экономически неактивного населения и активное вовлечение основной массы российских граждан в рыночные отношения. *Развитие социальных рыночных институтов пенсионной системы, систем социального страхования, образования и здравоохранения, развитие системы независимых профсоюзов.
*Развитие полноценного конкурентного свободного рынка: демонополизация, стимулирование рыночной конкуренции и поощрение предпринимательской инициативы; повышение правовой и политической защищенности отечественных производителей. Создание благоприятных экономических условий для развития бизнеса: снижение налоговой нагрузки и защита национального бизнеса от недобросовестной конкуренции извне российскому бизнесу в обеспечении доступным инвестиционным капиталом.
*Реализация инновационной промышленной политики как политики, направленной на капитализацию сравнительных конкурентных преимуществ российской экономики, стимулирование развития отраслей, регионов и проектов оказать кумулятивное воздействие на другие сектора экономики и вести к росту предложения отечественных товаров и услуг, диверсификации экономики, быстрой модернизации основных фондов и инфраструктуры, решению социальных проблем.
*Модернизация системы управления, постепенный переход на принципы проектного управления в реализации приоритетных для России экономических задач.
Объяснение: