Горох овочевий - одна з найхолодостійкіших овочевих культур. Сходи його на поверхню ґрунту з’являються за температури 4°С. Короткочасне зниження температури повітря до мінус 4-6°С нешкідливе для рослин. При з’явленні сходів сім’ядолі на поверхню ґрунту не виносяться. При пошкодженні сім’ядолей рослини гинуть, тому пересаджувати рослини гороху не можна.Низькі температури після з’явлення сходів у межах 8-12°С позитивно впливають на ріст кореневої системи та асиміляційного апарату. Однак, за температури повітря менше 15°С затримується квітування. Оптимальна температура для росту і розвитку рослин гороху знаходиться в межах 18-20°С. Мозкові сорти гороху менш пристосовані до низьких температур. Вони краще формують урожай за температури 20-22°С.Високі температури ґрунту (10-16°С) під час з’явлення сходів гороху негативно впливають на подальший ріст і розвиток кореневої системи, і вона відстає від надземної. Рослини ростуть повільно, прискорюється квітування та формуються дрібні боби з малою кількістю зерен.У зв’язку з тим, що горох вимагає для свого росту і розвитку невисоких температур повітря і ґрунту, в Україні найвищі врожаї його одержують в районах Лісостепу, Полісся та західних областей.Вимоги до світла. Рослини гороху досить вимогливі до світла. При його нестачі вони витягуються, листки їх набувають світло-зеленого забарвлення, послаблюються процеси фотосинтезу. Утворення бобів та зерна в них уповільнюється та затримується, внаслідок чого продуктивність рослин знижується. Загущення рослин у посівах також негативно позначається на врожайності гороху. Вони витягуються, листки передчасно жовтіють та відмирають. У зв’язку з тим, що в південних районах у літній період температури ґрунту та повітря підвищені, а тривалість дня коротша, ніж в умовах Полісся, вегетаційний період рослин затримується. При штучному скороченні тривалості дня до 10 годин деякі сорти гороху не зацвітають.Вимоги до вологості ґрунту. Оптимальна вологість ґрунту для росту та розвитку рослин гороху знаходиться в межах 80% НВ. Найбільшу потребу у вологості ґрунту рослини проявляють за 15-20 днів до квітування та масового зав’язування бобів. Тому в цей період у південних районах України рослини потрібно 2-3 рази поливати. Нестача вологи в зазначений період призводить до значного зниження врожайності. Коренева система гороху не переносить близького залягання ґрунтових вод, а також перезволоження орного шару ґрунту. На таких ґрунтах коренева система його швидко відмирає, рослини передчасно жовтіють та відмирають.
1. Які карти потрібно використовувати для опис країни.
2. Географічне положення країни.
3. Особливості рельєфу.
4. Корисні копалини.
5. Назва столиці.
6. Кліматичні умови.
7. Великі водні об'єкти.
8. Природні зони.
9. Етнічний склад населення і його зайнятість.
1. Для опису країни Монголія потрібно використовувати фізичну, кліматичну карти, карта населення і природних зон.
2. Держава знаходиться в східній частині Азії.
3. Більша частина країни знаходиться на Монгольському плато. Висота 1000-2000 метрів над рівнем моря. Найбільші гірські хребти — Монгольський Алтай, Гобійський Алтай та Хагай. На півдні знаходиться пустеля Гобі.
4. В Монголії добувають мідь, кам'яне вугілля, золото, срібло, нафту, цинк, нікель, олово, залізо, фосфати і інші корисні копалини.
5. Столиця країни — місто Улан-Батор.
6. Територія Монголії лежить у помірному кліматичному поясі континентального типу, цілий рік переважаютю помірні повітряні маси. Середня температура січня -16°С, а липня +16°С. Середня кількість опадів до 200мм.
7. Річки які протікають по території країни належать до басейну Тихого океану та внутрішнього стоку. Найбільші річки Селенга, Карулен, Онон, Тейсийн-Гол, Буянт-Гол. Крупних озер немає, але є не дуже великі — Убсу-Нур, Хубсугул, Хара-Ус-Нул.
8. Монголія розташована в зоні степів, напівпустель та пустель.
9. Етнічні групи які проживають в Монголії — монголи 92,9 %, казахи 7 %, китайці, росіяни та інші 0,1 %. Населення зайняте в аграрному, лісовому, рибному господарствах. В промисловості та будівництві, в сфері послуг.
План
1. Які карти потрібно використовувати для опис країни.
2. Географічне положення країни.
3. Особливості рельєфу.
4. Корисні копалини.
5. Назва столиці.
6. Кліматичні умови.
7. Великі водні об'єкти.
8. Природні зони.
9. Етнічний склад населення і його зайнятість.
1. Для опису країни Монголія потрібно використовувати фізичну, кліматичну карти, карта населення і природних зон.
2. Держава знаходиться в східній частині Азії.
3. Більша частина країни знаходиться на Монгольському плато. Висота 1000-2000 метрів над рівнем моря. Найбільші гірські хребти — Монгольський Алтай, Гобійський Алтай та Хагай. На півдні знаходиться пустеля Гобі.
4. В Монголії добувають мідь, кам'яне вугілля, золото, срібло, нафту, цинк, нікель, олово, залізо, фосфати і інші корисні копалини.
5. Столиця країни — місто Улан-Батор.
6. Територія Монголії лежить у помірному кліматичному поясі континентального типу, цілий рік переважаютю помірні повітряні маси. Середня температура січня -16°С, а липня +16°С. Середня кількість опадів до 200мм.
7. Річки які протікають по території країни належать до басейну Тихого океану та внутрішнього стоку. Найбільші річки Селенга, Карулен, Онон, Тейсийн-Гол, Буянт-Гол. Крупних озер немає, але є не дуже великі — Убсу-Нур, Хубсугул, Хара-Ус-Нул.
8. Монголія розташована в зоні степів, напівпустель та пустель.
9. Етнічні групи які проживають в Монголії — монголи 92,9 %, казахи 7 %, китайці, росіяни та інші 0,1 %. Населення зайняте в аграрному, лісовому, рибному господарствах. В промисловості та будівництві, в сфері послуг.