В 1488 году мыс Доброй Надежды был открыт для европейцев португальским мореплавателем Бартоломеу Диашем и назван мысом Бурь. Экспедиции Бартоломеу Диаша была поставлена задача — найти морской путь в Индию вокруг Африки. До Индии Диаш не дошёл, но стал первым европейцем, который обогнул Африку с юга. Косвенно ему в этом страшные бури, несколько дней трепавшие его корабли. Когда бури стихли, потерявший ориентацию Диаш направился на север, и 3 февраля 1488 уткнулся в побережье, которое «поворачивало» на северо-восток. Так был открыт путь в Индийский океан. Диаш был вынужден уступить требованиям взбунтовавшейся команды, и не пошёл дальше. На обратном пути он увидел выступающий в море мыс, который назвал для себя мысом Бурь, ибо в этом месте постоянно свирепствовали жестокие штормы. Однако португальский король Жуан II переименовал мыс, оправданно надеясь на то, что теперь откроется морской путь в Индию.
Наземні природні зони, класифіковані по типу рослинності
Льодовики й полярні пустелі
Тундра
Тайга
Мішані ліси
Степи й лісостепи
Вологі субтропічні ліси
Середземноморські субтропічні ліси
Мусонні ліси
Напівпустелі
Пустелі
Напівпустелі
Лісосавани
Перемінно-вологі ліси
Вологі тропічні ліси
Високогірні альпійські луки
Високогірні ліси
Приро́дна зо́на, фізико-географічна зона — частина географічного поясу з однорідними кліматичними умовами. Вона є частиною природної країни. На рівнинних територіях зони зберігають широтне або близьке до нього тобто змінюються від екватора до полюсів (широтна зональність) і від океанів углиб континентів (довготна зональність). Мають близькі умови температур і зволоження, що визначають однорідні ґрунти, рослинність, тваринний світ і інші компоненти природного середовища. Природні зони виражені на суші і в океані, де проявляються менш чітко. Зміна природних зон у горах називається висотною поясністю.
Природні умови кожної з них мають свої відмінності, які залежать від широти місця, співвідношення тепла і вологи, циркулярної атмосфери. Типові в межах зони гідрологічні й теплові умови є вирішальним чинником формування ґрунтів певних типів, рослинності й тваринного світу. Загальні особливості природних умов враховуються в сільськогосподарському виробництві, лісовому господарстві, містобудуванні, під час проєктування інженерно-меліоративних і природоохоронних заходів, планування місць відпочинку.
Природні зони беруть свою назву від рослинності, властивої їм, і інших географічних особливостей.
Природні зони — один із щаблів фізико-географічного районування. Основною ознакою природної зони є переважання в її межах певного типу ландшафтів. У межах зони по перевазі ландшафтів того або іншого типу виділяються фізико-географічні підзони.
В 1488 году мыс Доброй Надежды был открыт для европейцев португальским мореплавателем Бартоломеу Диашем и назван мысом Бурь. Экспедиции Бартоломеу Диаша была поставлена задача — найти морской путь в Индию вокруг Африки. До Индии Диаш не дошёл, но стал первым европейцем, который обогнул Африку с юга. Косвенно ему в этом страшные бури, несколько дней трепавшие его корабли. Когда бури стихли, потерявший ориентацию Диаш направился на север, и 3 февраля 1488 уткнулся в побережье, которое «поворачивало» на северо-восток. Так был открыт путь в Индийский океан. Диаш был вынужден уступить требованиям взбунтовавшейся команды, и не пошёл дальше. На обратном пути он увидел выступающий в море мыс, который назвал для себя мысом Бурь, ибо в этом месте постоянно свирепствовали жестокие штормы. Однако португальский король Жуан II переименовал мыс, оправданно надеясь на то, что теперь откроется морской путь в Индию.
Объяснение:
Наземні природні зони, класифіковані по типу рослинності
Льодовики й полярні пустелі
Тундра
Тайга
Мішані ліси
Степи й лісостепи
Вологі субтропічні ліси
Середземноморські субтропічні ліси
Мусонні ліси
Напівпустелі
Пустелі
Напівпустелі
Лісосавани
Перемінно-вологі ліси
Вологі тропічні ліси
Високогірні альпійські луки
Високогірні ліси
Приро́дна зо́на, фізико-географічна зона — частина географічного поясу з однорідними кліматичними умовами. Вона є частиною природної країни. На рівнинних територіях зони зберігають широтне або близьке до нього тобто змінюються від екватора до полюсів (широтна зональність) і від океанів углиб континентів (довготна зональність). Мають близькі умови температур і зволоження, що визначають однорідні ґрунти, рослинність, тваринний світ і інші компоненти природного середовища. Природні зони виражені на суші і в океані, де проявляються менш чітко. Зміна природних зон у горах називається висотною поясністю.
Природні умови кожної з них мають свої відмінності, які залежать від широти місця, співвідношення тепла і вологи, циркулярної атмосфери. Типові в межах зони гідрологічні й теплові умови є вирішальним чинником формування ґрунтів певних типів, рослинності й тваринного світу. Загальні особливості природних умов враховуються в сільськогосподарському виробництві, лісовому господарстві, містобудуванні, під час проєктування інженерно-меліоративних і природоохоронних заходів, планування місць відпочинку.
Природні зони беруть свою назву від рослинності, властивої їм, і інших географічних особливостей.
Природні зони — один із щаблів фізико-географічного районування. Основною ознакою природної зони є переважання в її межах певного типу ландшафтів. У межах зони по перевазі ландшафтів того або іншого типу виділяються фізико-географічні підзони.
Объяснение: