План описания формы рельефа (Кордильеры)
1. Положение формы рельефа на территории материка
2. Направление протяженности формы рельефа
3. Площадь территории, занятой формой рельефа
4. Наибольшая абсолютная высота
5. Преобладающие высоты
6. Происхождение формы рельефы
7. Факторы формирования формы рельефа
климат в саудовской аравии крайне засушливый. аравийский полуостров — одно из немногих мест на земле, где летом температура постоянно превышает 50 °c
ни единой постоянной реки.
в индокитае -все ровно наоборот. субэкваториальный муссонный муссонный климат с тремя четкими сезонами - прохладной зимой, жаркой весной и дождливым муссонным летом.
климат тут полностью определяется направлением муссонов
на большую часть индокитая основную массу влаги приносят юго-западные экваториальные муссоны. они оставляют ее главным образом на западном побережье, которое является самым влажным районом полуострова. годовое количество осадков достигает 3000 мм, и 80 % их выпадает в летние месяцы.
ответ:
объяснение:
чисельність постійного
населення україни на 1 січня 2014
року, за оцінкою, становила
45245,9 тис. осіб. з них 31081,0
тис. осіб (68,7%) – жителі міських
поселень і 14164,9 тис. осіб
(31,3%) – жителі сільської місцевості.
у структурі населення україни 53,8% (24327,6 тис. осіб)
жінки і 46,2% (20918,3 тис. осіб) – чоловіки. на кінець 2013 року на 1000
чоловіків припадало 1163 жінки, тоді як на початок року – 1164 (на
початок 2010 року – 1169). у міських поселеннях із 2010 року
співвідношення жінок і чоловіків майже не змінюється і коливається в
межах 1182–1184, а в сільській місцевості зменшується (так, на початок
2010 року в сільській місцевості на 1000 чоловіків припадало 1138 жінок, а
на початок 2014 року – 1122).
на формування статевої структури населення країни в першу чергу
має вплив рівень народжуваності та смертності.
щороку народжується хлопчиків більше, ніж дівчаток. так, у 2013
році від загальної кількості народжених хлопчиків народилось 51,6%, а
дівчаток – 48,4%, або ж на 100 дівчаток припадало 106 хлопчиків.
однак уже смертність дітей віком до 1 року має статеві відмінності:
у 2013 році на 1000 живонароджених відповідної статі померло 8,8
хлопчиків та 7,0 дівчаток. із віком різниця в рівнях смертності зростає.
так, починаючи з віку 20–24 роки смертність чоловіків перевищує
показник для жінок майже втричі.
індикатором суттєвої статевої диспропорції у рівнях смертності
населення є гендерна різниця
показників середньої очікуваної
тривалості життя при народженні: у
2013 році середня очікувана
тривалість життя при народженні для
чоловіків становила 66,34 року, для
жінок – 76,22 року. тобто різниця
середньої очікуваної тривалості життя при народженні між чоловіками та
жінками становила 9,88 року, тоді як, наприклад, у швеції та нідерландах
– 4 роки, у німеччині – 5 років.
довідково: постійне населення – це
населення, яке постійно проживає на момент
перепису на певній території, ураховуючи
тимчасово відсутніх, якщо їхня відсутність у
місці постійного проживання не
перевищувала 12 місяців.
довідково: середня очікувана тривалість
життя населення при досягненні точного
віку – середнє число років, яке проживуть ті,
хто дожив до певного віку (початку вікового
інтервалу), за умови збереження в кожному
наступному віці сучасного рівня смертності.
загальна характеристика статево-вікового складу населення україни
на 1 січня 2014 року 3
чисельна "перевага" жінок над чоловіками у складі населення
спостерігається із 35 років та з віком збільшується: в міському населенні
починається з 28 років, у сільському – з 49 років.
статево-віковий склад населення країни – результат дії багатьох
факторів, як демографічних (народжуваності, смертності, міграційних
процесів), так і тих, що на них впливають – історичних та соціальноекономічних. їх вплив відображає статево-вікова піраміда.
статево-вікова піраміда населення україни
на початок 2014 року
загальна характеристика статево-вікового складу населення україни
4 державна служба статистики україни
в останні 12 років, незважаючи
на щорічне зменшення чисельності
населення (як загальне, так і природне
зменшення чисельності населення),
депопуляція призупинилась.
перша найбільша порожнина на
верхній частині статево-вікової
піраміди припадає на роки голодомору
(1931–1934 роки) з піком у 1933 році, після чого у 1935 році знову
спостерігається зростання народжуваності і, відповідно, збільшення
чисельності населення.
наступна порожнина склалась у роки другої світової війни і тривала
з 1942 року до 1945 року. і як відлуння демографічної кризи цієї війни –
зменшення контингентів населення, народжених у 1965–1969 роках, коли у
дітородний вік вступали особи, народжені у воєнні та перші післявоєнні
ро80-х роках відбулося зростання народжуатку ххі століття – зменшення. починаючи з 2002 року, поступово
зростає кількість народжень, що утворює на нижній частині статевовікової піраміди широку основу.
горизонтальні лінії статево-вікової піраміди відображають виключно
числа народжених, "скориговані" впливом смертності й міграції. та70 років утворилась за рахунок
ненароджених дітей другої світової війни (а не за рахунок
смертності). на піраміді відбиваються всі демографічні кризи, які
спостерігатягом принаймні останніх 80 років.