Потужність літосфери під океанами сягає 5 — 100 км (мінімальна під серединно-океанічними хребтами, максимальна на периферії океанів), під континентами — 25 — 200 км і більше (мінімальна — під молодими гірськими утвореннями, вулканічними дугами і континентальними рифтовими зонами, максимальна — під щитами древніх платформ). Найбільша потужність літосфери гається на найменш прогрітих, а найменша — на найбільш прогрітих ділянках. Найбільші структурні одиниці літосфери — літосферні плити, розміри яких у поперечнику становлять 1 — 10 тис. км.
У сучасну епоху літосфера розділена на 7 головних і декілька дрібніших плит. Межі плит є зонами максимальної тектонічної, сейсмічної і вулканічної активності. Рух літосферних плит і блоків, а також його можливі причини вивчаються геодинамікою.
Під континентами і океанами літосфера переходить в астеносферу, твердість і в'язкість речовини якої нижчі, ніж у літосфери. Разом з астеносферою літосфера утворює тектоносферу Землі, в якій відбуваються основні геологічні процеси.
Для позначення зовнішньої оболонки літосфери вживався нині застарілий термін Сиаль, що походить від назви основних елементів гірських порід: Si (лат. Silicium — силіцій) та Al (лат. Aluminium — алюміній).
На Землі виділяють три сейсмічні пояси:
Тихоокеанське вогняне кільце утворює майже замкнуте коло, що охоплює окраїни Тихого океану (370 діючих вулканів);
Розгалужена система серединно-океанічних хребтів, що охоплює усі океани планети;
Альпійсько-Гімалайський пояс охоплює Середземномор'я, гори Південної Азії та зливається з Вогняним кільцем у області Індонезійських морів та архіпелагів.
1. Оба района расположены на юге Европейской части России.
2. Оба района граничат с экономически развитой Центральной Россией
3. Высокая обеспеченность транспортными магистралями
4. Высокая плотность населения
5. Многонациональный состав населения
4. На территории районов: высокий показатель суммарной солнечной радиации, продолжительный вегетационный период.
Различия:
1. Территория Поволжья расположена вдоль крупнейшей водной артерии Европы - р. Волги. Волга является связующей магистралью субъектов Поволжья. На территории Европейского Юга возвышенный и пересечённый рельеф в южной части района затрудняет связи с государствами Закавказья.
2. Различен набор природных зон: в Поволжье рас смешанные леса, степи и полупустыни; Европейский Юг представлен влажными субтропиками, степями и высотной поясностью.
3. На территории Поволжья рас полезные ископаемые осадочного происхождения, на территории Европейского Юга - магматическими.
4. Европейский Юг обладает богатыми рекреационными ресурсами и плодородными почвами.
5. В Поволжье больше развита промышленность, а на Европейском Юге - сельское хозяйство.
Потужність літосфери під океанами сягає 5 — 100 км (мінімальна під серединно-океанічними хребтами, максимальна на периферії океанів), під континентами — 25 — 200 км і більше (мінімальна — під молодими гірськими утвореннями, вулканічними дугами і континентальними рифтовими зонами, максимальна — під щитами древніх платформ). Найбільша потужність літосфери гається на найменш прогрітих, а найменша — на найбільш прогрітих ділянках. Найбільші структурні одиниці літосфери — літосферні плити, розміри яких у поперечнику становлять 1 — 10 тис. км.
У сучасну епоху літосфера розділена на 7 головних і декілька дрібніших плит. Межі плит є зонами максимальної тектонічної, сейсмічної і вулканічної активності. Рух літосферних плит і блоків, а також його можливі причини вивчаються геодинамікою.
Під континентами і океанами літосфера переходить в астеносферу, твердість і в'язкість речовини якої нижчі, ніж у літосфери. Разом з астеносферою літосфера утворює тектоносферу Землі, в якій відбуваються основні геологічні процеси.
Для позначення зовнішньої оболонки літосфери вживався нині застарілий термін Сиаль, що походить від назви основних елементів гірських порід: Si (лат. Silicium — силіцій) та Al (лат. Aluminium — алюміній).
На Землі виділяють три сейсмічні пояси:
Тихоокеанське вогняне кільце утворює майже замкнуте коло, що охоплює окраїни Тихого океану (370 діючих вулканів);
Розгалужена система серединно-океанічних хребтів, що охоплює усі океани планети;
Альпійсько-Гімалайський пояс охоплює Середземномор'я, гори Південної Азії та зливається з Вогняним кільцем у області Індонезійських морів та архіпелагів.
Сходства:
1. Оба района расположены на юге Европейской части России.
2. Оба района граничат с экономически развитой Центральной Россией
3. Высокая обеспеченность транспортными магистралями
4. Высокая плотность населения
5. Многонациональный состав населения
4. На территории районов: высокий показатель суммарной солнечной радиации, продолжительный вегетационный период.
Различия:
1. Территория Поволжья расположена вдоль крупнейшей водной артерии Европы - р. Волги. Волга является связующей магистралью субъектов Поволжья. На территории Европейского Юга возвышенный и пересечённый рельеф в южной части района затрудняет связи с государствами Закавказья.
2. Различен набор природных зон: в Поволжье рас смешанные леса, степи и полупустыни; Европейский Юг представлен влажными субтропиками, степями и высотной поясностью.
3. На территории Поволжья рас полезные ископаемые осадочного происхождения, на территории Европейского Юга - магматическими.
4. Европейский Юг обладает богатыми рекреационными ресурсами и плодородными почвами.
5. В Поволжье больше развита промышленность, а на Европейском Юге - сельское хозяйство.