Катаклизм:жер сілкінісі, жаңартау атқылауы, жер кыртысынын деформациясы
Пайда болу:Денудациялық жерсілкіну таулы аудандардағы тау жынысы массаларының шатқалдарға құлауынан, жер асты қуыстары мен карст үңгірлерінің опырылуынан және ірі жылжымалардың ықпалынан туындайды.
Жанартау атқылауы - магма балқымаларының немесе өте ыстық қатты кесектердің, сұйық лавалардың және газ бөлшектерінің жер бетінен көрініс беру процесі.
Гидростатикалық қысым жағдайындағы тау жыныстарының деформациясы олардың көлемдік өзгерістерге ұшырауымен сабақтаса өтетін болса, жер қыртысында нақтылы бағытта бағдарланған күштер әсерінен жүзеге асатын деформациялар көбінесе пішіндік өзгерістермен сипатталады.
Салдары:Жер сілкінісі адамдар мен жануарлар және табиғатқа зиянын әкеледі. Жер сілкінісі нің кесірінен жануарлар азықсыз, адамдар жері мен үйсіз қалуы мүмкін.
Жанартау атқылау кезінде магма бөлініп ол өзінің жоғары температурасымен табиғатқа көп зиянын әкеледі.
Деформация жер қабаты ның өзгеріп шұңқырлар пайда болады. Оларға жануарлар, адамдар құлап жарақат алуы мүмкін. Және егін шаруашылығына зиян келтіреді
Особливостями сучасного державного ладу України є:
1) перехідний, змішаний характер, зумовлений тим, що після проголошення незалежності України, прийняття Конституції України 1996 р. відбулися зрушення практично в усіх сферах державного життя, але в жодній із них остаточно не сформувалися нові суспільні відносини;
2) державний лад спрямований на утвердження в Україні національної держави. Так, відповідно до ст. 11 Конституції України держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України; відповідно до ст. 12 Конституції України Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави;
3) у галузі державотворення Україна найбільше переймає досвід європейських країн;
4) з моменту проголошення незалежності Україна стала суб'єктом міжнародного життя, впливаючи на нього та зазнаючи відповідного впливу з боку інших його суб'єктів.
Катаклизм:жер сілкінісі, жаңартау атқылауы, жер кыртысынын деформациясы
Пайда болу:Денудациялық жерсілкіну таулы аудандардағы тау жынысы массаларының шатқалдарға құлауынан, жер асты қуыстары мен карст үңгірлерінің опырылуынан және ірі жылжымалардың ықпалынан туындайды.
Жанартау атқылауы - магма балқымаларының немесе өте ыстық қатты кесектердің, сұйық лавалардың және газ бөлшектерінің жер бетінен көрініс беру процесі.
Гидростатикалық қысым жағдайындағы тау жыныстарының деформациясы олардың көлемдік өзгерістерге ұшырауымен сабақтаса өтетін болса, жер қыртысында нақтылы бағытта бағдарланған күштер әсерінен жүзеге асатын деформациялар көбінесе пішіндік өзгерістермен сипатталады.
Салдары:Жер сілкінісі адамдар мен жануарлар және табиғатқа зиянын әкеледі. Жер сілкінісі нің кесірінен жануарлар азықсыз, адамдар жері мен үйсіз қалуы мүмкін.
Жанартау атқылау кезінде магма бөлініп ол өзінің жоғары температурасымен табиғатқа көп зиянын әкеледі.
Деформация жер қабаты ның өзгеріп шұңқырлар пайда болады. Оларға жануарлар, адамдар құлап жарақат алуы мүмкін. Және егін шаруашылығына зиян келтіреді
Особливостями сучасного державного ладу України є:
1) перехідний, змішаний характер, зумовлений тим, що після проголошення незалежності України, прийняття Конституції України 1996 р. відбулися зрушення практично в усіх сферах державного життя, але в жодній із них остаточно не сформувалися нові суспільні відносини;
2) державний лад спрямований на утвердження в Україні національної держави. Так, відповідно до ст. 11 Конституції України держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України; відповідно до ст. 12 Конституції України Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави;
3) у галузі державотворення Україна найбільше переймає досвід європейських країн;
4) з моменту проголошення незалежності Україна стала суб'єктом міжнародного життя, впливаючи на нього та зазнаючи відповідного впливу з боку інших його суб'єктів.