африканських релігій є уявлення про Бога-творця (деміурга), який створив Всесвіт (наприклад, Олодумаре в релігії йоруба), а потім «пішов на спочинок» і перестав брати участь у земних справах. Також часто зустрічаються історії про те, як син божества жив серед людей, але після того, як вони заподіяли йому якесь зло, він піднісся на небо.
Більшість африканських етнічних груп не сформували великі закінчені міфологічні дійства. Як виняток можна привести релігію догонів, космогонічні уявлення про створення світу з яйця, уявлення про багатошаровість світу, нанизаного на світову вісь.
Марикультура — промислове розведення та вирощування морських водних живих ресурсів (риб, безхребетних, водних рослин) або інших продуктів у спеціальних господарствах на відкритих ділянках океану, у його прибережних районах, у резервуарах, ставках, водогонах, що заповнені морською водою. Прикладом може бути вирощування морської риби, а також молюсків, креветок і водоростей у морських водоймах. Безпосередні продукти виробництва марикультури: риб'яча ікра, агар-агар, ювелірні вироби (наприклад перлини) та косметика.
Садкова культура морського вугра в Японії
В Україні марикультура — це різновид аквакультури, яка здійснюється у внутрішніх морських водах України — в Чорному і Азовському морях.
Розведення молодих риб:
Крім власне виробництва, людина займається відтворенням поголів'я риб. Спеціалізовані рибоводні заводи вирощують молодь лососевих, осетрових та інших риб.
Створюються штучні басейни в прибережних зонах для оселедця, сайри, тунця і для безхребетних.
Нові напрямки
Розвиток науки і техніки послужило причиною для виникнення нових напрямків марикультури. По-перше, стало можливим вирощування гідробіонтів, а по-друге, надзвичайно актуальною стала проблема очищення водного середовища від антропогенних забруднень.
Інтенсивна марикультура
Інтенсивна марикультура — це штучний вплив на одну або на всі стадії життєвого циклу об'єкта культивування.
африканських релігій є уявлення про Бога-творця (деміурга), який створив Всесвіт (наприклад, Олодумаре в релігії йоруба), а потім «пішов на спочинок» і перестав брати участь у земних справах. Також часто зустрічаються історії про те, як син божества жив серед людей, але після того, як вони заподіяли йому якесь зло, він піднісся на небо.
Більшість африканських етнічних груп не сформували великі закінчені міфологічні дійства. Як виняток можна привести релігію догонів, космогонічні уявлення про створення світу з яйця, уявлення про багатошаровість світу, нанизаного на світову вісь.
Редагувати
Марикультура — промислове розведення та вирощування морських водних живих ресурсів (риб, безхребетних, водних рослин) або інших продуктів у спеціальних господарствах на відкритих ділянках океану, у його прибережних районах, у резервуарах, ставках, водогонах, що заповнені морською водою. Прикладом може бути вирощування морської риби, а також молюсків, креветок і водоростей у морських водоймах. Безпосередні продукти виробництва марикультури: риб'яча ікра, агар-агар, ювелірні вироби (наприклад перлини) та косметика.
Садкова культура морського вугра в Японії
В Україні марикультура — це різновид аквакультури, яка здійснюється у внутрішніх морських водах України — в Чорному і Азовському морях.
Розведення молодих риб:
Крім власне виробництва, людина займається відтворенням поголів'я риб. Спеціалізовані рибоводні заводи вирощують молодь лососевих, осетрових та інших риб.
Створюються штучні басейни в прибережних зонах для оселедця, сайри, тунця і для безхребетних.
Нові напрямки
Розвиток науки і техніки послужило причиною для виникнення нових напрямків марикультури. По-перше, стало можливим вирощування гідробіонтів, а по-друге, надзвичайно актуальною стала проблема очищення водного середовища від антропогенних забруднень.
Інтенсивна марикультура
Інтенсивна марикультура — це штучний вплив на одну або на всі стадії життєвого циклу об'єкта культивування.