Может отсюда что возьмете! Рельеф и геологическое строение Муголжары - это палеозойская горная область, образованная во время развития герцинской складчатости. В основном сложены осадочными и магматическими, метаморфическими породами палеозоя и мезозоя. Это древние горы. Под влиянием экзогенных процессов они разрушились и теперь относятся к числу низкогорий. Процесс выравнивания горных складок Муголжар схож с образованием в течение длительного геологического времени мелкосопочной Сарыарки. На формирование рельефа данной территории повлияли состав пород, эрозионный и денудационный процессы. Муголжары разделяются на два горных хребта - западный и восточный - впадиной Бершогыр. Западные Мугоджары считаются главным хребтом. Они представляют собой горную цепь с уклоном с севера на юг. Вблизи гор Айрык и Большой Бактыбай Муголжары несколько повышаются, а к югу понижаются и вблизи Жамантау, в верхнем течении реки Атжаксы, имеют крутые обрывистые склоны. Эта часть Муголжар сложена порфиритами, кристаллическими сланцами, известняками девона, песчаниками карбона и перми. Восточные Муголжары по сравнению с западной частью не цельные, а состоят из отдельных невысоких гор, которые, постепенно понижаясь к югу, превращаются в сопки. Сложены они кристаллическими сланцами, порфиритами, и другими вулканическими и метаморфическими породами докембрия.
Земна кора постійно перебуває в русі. В одних місцях вона підіймається, в інших опускається. Однак рухи ці дуже повільні і недоступні для безпосереднього про них можна суди ти лише за їх наслідками. Наприклад, по згинанню верств гірських порід у складки, по наявності в них розривів тощо. Тектонічні рухи є основним фактором формування рельєфу земної поверхні. Наука, яка вивчає рухи земної кори і створені ними структури називається геотектонікою, або просто тектонікою а самі рухи земної кори називають тектонічними рухами. За направленістю тектонічні рухи можуть бути вертикальними, або радіальними, і горизонтальними, або тангенціальними. Вертикальні рухи в свою чергу можуть бути незворотними (направленими в одну сторону) і зворотними, або коливними. Коливні рухи часто називають епейрогенічними, тобто створюючими континенти, бо внаслідок цих рухів відбуваються трансгресії і регресії морів, формуються обриси континентів. Відомо ряд прикладів, що різноманітні споруди, які були колись збудовані на морському узбережжі, тепер знаходяться під водою або, навпаки, далеко від моря. Історичні відомості про ці споруди дають змогу нам судити про те, наскільки територія піднялася чи опустилася за час, що пройшов від їх побудови до наших днів. Широко відомо, що окремі опускаються і море наступає на сушу.
Рельеф и геологическое строение
Муголжары - это палеозойская горная область, образованная во время развития герцинской складчатости. В основном сложены осадочными и магматическими, метаморфическими породами палеозоя и мезозоя.
Это древние горы. Под влиянием экзогенных процессов они разрушились и теперь относятся к числу низкогорий. Процесс выравнивания горных складок Муголжар схож с образованием в течение длительного геологического времени мелкосопочной Сарыарки. На формирование рельефа данной территории повлияли состав пород, эрозионный и денудационный процессы.
Муголжары разделяются на два горных хребта - западный и восточный - впадиной Бершогыр. Западные Мугоджары считаются главным хребтом. Они представляют собой горную цепь с уклоном с севера на юг. Вблизи гор Айрык и Большой Бактыбай Муголжары несколько повышаются, а к югу понижаются и вблизи Жамантау, в верхнем течении реки Атжаксы, имеют крутые обрывистые склоны. Эта часть Муголжар сложена порфиритами, кристаллическими сланцами, известняками девона, песчаниками карбона и перми. Восточные Муголжары по сравнению с западной частью не цельные, а состоят из отдельных невысоких гор, которые, постепенно понижаясь к югу, превращаются в сопки. Сложены они кристаллическими сланцами, порфиритами, и другими вулканическими и метаморфическими породами докембрия.
За направленістю тектонічні рухи можуть бути вертикальними, або радіальними, і горизонтальними, або тангенціальними. Вертикальні рухи в свою чергу можуть бути незворотними (направленими в одну сторону) і зворотними, або коливними. Коливні рухи часто називають епейрогенічними, тобто створюючими континенти, бо внаслідок цих рухів відбуваються трансгресії і регресії морів, формуються обриси континентів. Відомо ряд прикладів, що різноманітні споруди, які були колись збудовані на морському узбережжі, тепер знаходяться під водою або, навпаки, далеко від моря. Історичні відомості про ці споруди дають змогу нам судити про те, наскільки територія піднялася чи опустилася за час, що пройшов від їх побудови до наших днів. Широко відомо, що окремі опускаються і море наступає на сушу.