подберите примеры литературных, художественных произведений или украинского фольклора, иллюстрирующие природные особенности территории Украины(желательно написать автора и название произведения)
Діа́спора (або діяспора[1], грец. διασπορά — «розсіяння») — етнічна, в першу чергу релігійна (конфесійна) та мовно-культурна спільнота або сукупність індивидів, які існують та зберігаються за межами свого материнського регіону, і котрі усвідомлюють свою генетичну або духовну з ним єдність. Поняття походить мовно з давньогрецької, але змістовно — з юдейської традиції (мається на увазі розсіяння євреїв по світу та існування компактними релігійно-етнічними громадами). В Європі це поняття стало набувати широкого вжитку в XIX столітті. Часто ним не зовсім коректно звуться будь-які національні меншини. Діаспори досить часто підтримують зв'язок з країною своєї історичної належності та здійснюють вплив на політику країни, де вони знаходяться[
Объяснение:
(Росія 4,3 млн, Казахстан 900 тис., Молдова 600 тис., Білорусь 300 тис., Узбекистан 150 тис., Киргизія 100 тис.) і західну (США 2 млн., Канада понад 1 млн, Бразилія та Аргентина по 400 тис., Австралія і Франція по 40 тис., Велика Британія 30 тис., Німеччина 25 тис.).Частина українців віддавна проживає на територіях, які після II Світової війни увійшли до складу сусідніх з Україною держав (Польща 300 тис., Румунія 100 тис., Словаччина 40 тис. жителів українського походження).
1. Законодавчо, на державному рівні, дуже слабко забезпечена охорона природно-заповідного фонду.
2. Корупція у владі. У результаті чого видаються дозволи на винищення флори і фауни, задля отримання фінансової вигоди.
3.Бездіяльність правоохоронних органів щодо дрібних порушників, як приклад - продаж червонокнижних квітів.
4. Корупція правоохоронних органів відносно більш серйозних порушень. Як приклад - бракон'єрство і відсутність запровадження кримінальних проваджень порушників.
5. Безвідповідальне і байдуже ставлення громадян до природно-заповідних фондів, що призводить до стихійних сміттєзвалищ, винищення рослин та тварин заради поживи, або розорювання під ріллю.
Отже в сукупності можна сказати, що кожен з нас несе відповідальність за винищення природно-заповідного фонду України. Але найперше, що потрібно, то це на рівні Держави вирішити питання захисту фондів та більш жорстку систему штрафів та покарань для порушників.
Діа́спора (або діяспора[1], грец. διασπορά — «розсіяння») — етнічна, в першу чергу релігійна (конфесійна) та мовно-культурна спільнота або сукупність індивидів, які існують та зберігаються за межами свого материнського регіону, і котрі усвідомлюють свою генетичну або духовну з ним єдність. Поняття походить мовно з давньогрецької, але змістовно — з юдейської традиції (мається на увазі розсіяння євреїв по світу та існування компактними релігійно-етнічними громадами). В Європі це поняття стало набувати широкого вжитку в XIX столітті. Часто ним не зовсім коректно звуться будь-які національні меншини. Діаспори досить часто підтримують зв'язок з країною своєї історичної належності та здійснюють вплив на політику країни, де вони знаходяться[
Объяснение:
(Росія 4,3 млн, Казахстан 900 тис., Молдова 600 тис., Білорусь 300 тис., Узбекистан 150 тис., Киргизія 100 тис.) і західну (США 2 млн., Канада понад 1 млн, Бразилія та Аргентина по 400 тис., Австралія і Франція по 40 тис., Велика Британія 30 тис., Німеччина 25 тис.).Частина українців віддавна проживає на територіях, які після II Світової війни увійшли до складу сусідніх з Україною держав (Польща 300 тис., Румунія 100 тис., Словаччина 40 тис. жителів українського походження).
Объяснение:
1. Законодавчо, на державному рівні, дуже слабко забезпечена охорона природно-заповідного фонду.
2. Корупція у владі. У результаті чого видаються дозволи на винищення флори і фауни, задля отримання фінансової вигоди.
3.Бездіяльність правоохоронних органів щодо дрібних порушників, як приклад - продаж червонокнижних квітів.
4. Корупція правоохоронних органів відносно більш серйозних порушень. Як приклад - бракон'єрство і відсутність запровадження кримінальних проваджень порушників.
5. Безвідповідальне і байдуже ставлення громадян до природно-заповідних фондів, що призводить до стихійних сміттєзвалищ, винищення рослин та тварин заради поживи, або розорювання під ріллю.
Отже в сукупності можна сказати, що кожен з нас несе відповідальність за винищення природно-заповідного фонду України. Але найперше, що потрібно, то це на рівні Держави вирішити питання захисту фондів та більш жорстку систему штрафів та покарань для порушників.