Північна Америка витягнута з півночі на південь на 7000 км і в зв'язку з цим розташована в усіх широтних кліматичних поясах Північної півкулі, за винятком екваторіального. Більша частина материка лежить у субарктичному і помірному поясах, менша – в субтропічному. Арктичний, тропічний і субекваторіальний пояси у межах материка займають порівняно невеликі території
Внаслідок великої протяжності материка з півночі на південь різні частини його дістають неоднакову кількість тепла. Так, річні суми сонячної радіації в північних районах Канади становлять лише 80 ккал/кв. см, а у південних районах США і в Мексиці вони перевищують 140 ккал/кв. см.
Меридіональне найбільших гірських хребтів на заході материка сприяє проникненню повітряних потоків із сходу і перешкоджає доступу у внутрішні райони повітряних мас з Тихого океану. Внутрішні райони материка відкриті і для холодних арктичних мас повітря з півночі, і для теплих тропічних з півдня.
Великий вплив на клімат Північної Америки мають баричні центри, які формуються над океанами. В північній частині Атлантичного океану такими центрами є Ісландський мінімум й Азорський максимум, в північній частині Тихого океану – Алеутський мінімум і Гавайський максимум.
Атмосферні процеси над Північною Америкою проявляються по-різному.
Необозримые тундровые пастбища и зерновые житницы в чернозёмных степях – всё это просторы Русской равнины. Перед нами земля с богатейшими ресурсами, высокой плотностью населения. Земля, напоминающая о былом, - на ней развёртывалась более чем тысячелетняя история старой Руси и сегодняшней России. Русская равнина – театр эпических победных битв, видевший на своих полях и татаро-монгольские нашествия, и полчища Наполеона, и орды гитлеровцев. Равнина, на которой развернулись главные события обеих русских революций, гражданской и социалистического строительства, - это и теперь экономически важнейшая часть России.
Но природа Русской равнины дорога нам и как мир, вдохновляющий своей красотой творчество исполинов отечественной культуры – Пушкина и Гоголя, Лермонтова и Шевченко, Толстого и Тургеньева; мы любим Русь наших древних былин и Русь есенинскую, любим природу, воспетую в живописи Левитана и Поленова, Куинджи и Рериха, Нисского и Ромадина, Грицая и Щербакова, в музыке Бородина и Мусоргского, Римского-Корсакова Чайковского…
Внаслідок великої протяжності материка з півночі на південь різні частини його дістають неоднакову кількість тепла. Так, річні суми сонячної радіації в північних районах Канади становлять лише 80 ккал/кв. см, а у південних районах США і в Мексиці вони перевищують 140 ккал/кв. см.
Меридіональне найбільших гірських хребтів на заході материка сприяє проникненню повітряних потоків із сходу і перешкоджає доступу у внутрішні райони повітряних мас з Тихого океану. Внутрішні райони материка відкриті і для холодних арктичних мас повітря з півночі, і для теплих тропічних з півдня.
Великий вплив на клімат Північної Америки мають баричні центри, які формуються над океанами. В північній частині Атлантичного океану такими центрами є Ісландський мінімум й Азорський максимум, в північній частині Тихого океану – Алеутський мінімум і Гавайський максимум.
Атмосферні процеси над Північною Америкою проявляються по-різному.
Необозримые тундровые пастбища и зерновые житницы в чернозёмных степях – всё это просторы Русской равнины. Перед нами земля с богатейшими ресурсами, высокой плотностью населения. Земля, напоминающая о былом, - на ней развёртывалась более чем тысячелетняя история старой Руси и сегодняшней России. Русская равнина – театр эпических победных битв, видевший на своих полях и татаро-монгольские нашествия, и полчища Наполеона, и орды гитлеровцев. Равнина, на которой развернулись главные события обеих русских революций, гражданской и социалистического строительства, - это и теперь экономически важнейшая часть России.
Но природа Русской равнины дорога нам и как мир, вдохновляющий своей красотой творчество исполинов отечественной культуры – Пушкина и Гоголя, Лермонтова и Шевченко, Толстого и Тургеньева; мы любим Русь наших древних былин и Русь есенинскую, любим природу, воспетую в живописи Левитана и Поленова, Куинджи и Рериха, Нисского и Ромадина, Грицая и Щербакова, в музыке Бородина и Мусоргского, Римского-Корсакова Чайковского…
Объяснение: