Поріввняльна характеристика лісостепу та степу​

Объяснение:

Поле — безлесный, часто достаточно ровный обширный участок земли, территория которого используется для сельскохозяйственных целей. Один из основных видов сельскохозяйственных угодий наряду с лугами, садами и выгонами.

Слово поле произошло от общеславянского *polje «открытое, свободное (от леса) место», которое произведено от *polъ «открытый, свободный, пустой»[1].

В сельскохозяйственном обороте поля могут использоваться для:

Выращивания на пахотных землях ряда сельскохозяйственных культур — в основном злаков и бобовых;

Выпаса скота на пастбищах.

Незасеянные пахотные земли могут оставляться под паром.

Для возделывания некоторых влаголюбивых культур требуются особый вид заливных полей.

Участки местности используемые для выращивания винограда, хмеля и других лазящих и вьющихся растений обычно выделяют в особый вид угодий, называемых: виноградник, хмельник и т. д., которые тем не менее могут рассматриваться как разновидность сельскохозяйственных полей.

Защита полей

Для улучшения водорегулирования равнинных полей и защиты от эрозии почвы могут применяться лесонасаждения.

Африка — материк, другий за величиною після Євразії. Площа — 29,2 млн км2 (з островами 30,3 млн км2), що становить майже 1/5 части­ну всієї суші земної кулі. Довжина від північного мису Ель-Аб'яд (Рас-Енгела) до південного мису Голковий майже 8000 км, ширина між миса­ми Альмаді і Хафун 7500 км. На заході омивається Атлантичним океа­ном, на півночі — Середземним морем, на північному сході — Червоним морем, зі сходу — Індійським океаном. Береги порізані слабо; найбільш велика затока — Гвінейська, найбільший півострів — Сомалі. У геологі­чному відношенні переважно платформа з докембрійською кристаліч­ною основою, перекритою більш молодими осадочними породами. Скла­дчасті гори розташовуються лише на північному заході (Атлас) і на півдні (Капські гори). Середня висота над рівнем моря — 750 м. У рельєфі пере­важають високі складчасті рівнини, плато і плоскогір'я; у внутрішніх районах — великі тектонічні западини (Калахарі в Південній Африці, Конго в Центральній Африці тощо). Від Червоного моря і до р. Замбезі Африка роздроблена найбільшою у світі системою скидних западин, ча­стково зайнятих озерами (Танганьїка, Ньяса та інші). По краях западин розташовані вулкани Кіліманджаро (5895 м, найвища точка Африки), Кенія тощо. Корисні копалини світового значення: алмази (Південна і Західна Африка), золото, уран (Південна Африка), руди заліза, алюмі­нію (Західна Африка), міді, кобальту, берилу, літію (переважно у Півден­ній Африці), фосфорити, нафта, природний газ (Північна і Західна Африка). В Африці на півночі і півдні від зони екваторіального клімату зна­ходяться зони субекваторіального, тропічного і субтропічного клімату. Середньомісячні Температури літа бл. 25—30 °С. Взимку також перева­жають високі плюсові температури (10—25 °С), але в горах бувають тем­ператури нижчі від 0 °С; у горах Атласу щорічно випадає сніг. Найбільша кількість опадів в екваторіальній зоні (в середньому 1500—2000 мм на рік), на узбережжі Гвінейської затоки (до 3000—4000 мм). На півночі та півдні від екватора опади убувають (100 мм і менше в пустелях). Основ­ний стік направлений в Атлантичний океан: pp. Ніл (найдовша в Афри­ці), Конго (Заїр), Нігер, Сенегал, Гамбія, Оранжева; велика річка басей­ну Індійського океану — Замбезі. Бл. 1/3 Африки — область внутріш­нього стоку переважно тимчасових водотоків. Найбільші озера — Вікто­рія, Танганьїка, Ньяса (Малаві)