1) Унаслідок кліматичних контрастів води суходолу в Євразії поширені дуже нерівномірно.
Унаслідок значних кліматичних відмінностей води суходолу розміщені на території Євразії вкрай нерівномірно. Найгустіша їх мережа ігається на океанічних узбережжях. З просуванням у глиб материка кількість водойм зменшується. За рівнем забезпеченості водою на території Євразії виокремлюють декілька районів.
2) Хуанхе (спрощ.: 黄河; кит. трад.: 黃河; піньїнь: Huáng Hé, монг. Хатан гол) (в перекладі з китайської — Жовта річка) — друга за довжиною річка Азії та Китаю (після Янцзи), та шоста за довжиною річка світу, довжина становить близько 5 464 км.
Починається в Бохайських горах в провінції Цінхай, на заході Китаю, у східній частині Тибетського нагір'я на висоті понад 4 000 м, протікає через озера Орін-Нур і Джарін-Нур, відроги гірських масивів Куньлунь і Наньшань. У середній течії перетинає Лесове плато (лес — пильна гірська порода жовтого кольору — обумовлює жовтий колір Хуанхе). При перетині Ордоса і Лесового плато у своєму середній течії утворює великий закрут, далі через ущелини Шаньсійських гір виходить на Велику Китайську рівнину, через яку тече близько 700 км до впадіння в Бохайській затоці Жовтого моря, формуючи в районі впадання дельту. За різними даними довжина річки становить від 4 670 км до 5 464 км, а площа її басейну — від 745 тис. км² до 771 тис. км². Середня витрата води в річці становить приблизно 2 000 м³ за секунду. Річка має мусонний режим при літніх повенях з підйомом рівня води до 5 м на рівнинах і до 20 м в горах.
Розмиваючи Лесове плато і Шаньсійські гори Хуанхе щорічно виносить 1,3 млрд тон намулу, займаючи за цим показником перше місце серед річок світу. Інтенсивне відкладення наносів у нижній течії підвищує русло, яке розташоване на висотах від 3 до 10 м вище прилеглих рівнин. З метою захисту від повеней Хуанхе та її притоки огороджені масштабною системою дамб, сумарна довжина яких становить близько 5 тис. км. Прориви дамб призводили до величезних повеней і переміщень русла. Це призводило до загибелі великої кількості людей і дало річці прізвисько «Горе Китаю». Максимальне зафіксоване переміщення русла Хуанхе склало близько 800 км.
2. Зона перемінно вологих (у тому числі мусонних) лісів простягається на сході та півдні Євразії. Рослинність тут представлена як хвойними та листяними деревами (кедр, сосна, дуб, горіх, гінгко), так і вічнозеленими (пальмами, фікусами, бамбуком та магноліями), що ростуть переважно на червоно-жовтих ґрунтах.
3. рослиністю,
твариним світом
4. Зона широколистих лісів лежить на південь і південний схід від мішаних лісів.
5. Тому що там сприяють природні зони та кліматичні пояси.
6. Приро́дна зо́на, фізико-географічна зона — частина географічного поясу. Вологі екваторіальні ліси ростуть в екваторіальному кліматичному поясі, утворюючи три окремі масиви — в Південній Америці (сельваси), Африці, Азії.
1) Унаслідок кліматичних контрастів води суходолу в Євразії поширені дуже нерівномірно.
Унаслідок значних кліматичних відмінностей води суходолу розміщені на території Євразії вкрай нерівномірно. Найгустіша їх мережа ігається на океанічних узбережжях. З просуванням у глиб материка кількість водойм зменшується. За рівнем забезпеченості водою на території Євразії виокремлюють декілька районів.
2) Хуанхе (спрощ.: 黄河; кит. трад.: 黃河; піньїнь: Huáng Hé, монг. Хатан гол) (в перекладі з китайської — Жовта річка) — друга за довжиною річка Азії та Китаю (після Янцзи), та шоста за довжиною річка світу, довжина становить близько 5 464 км.
Починається в Бохайських горах в провінції Цінхай, на заході Китаю, у східній частині Тибетського нагір'я на висоті понад 4 000 м, протікає через озера Орін-Нур і Джарін-Нур, відроги гірських масивів Куньлунь і Наньшань. У середній течії перетинає Лесове плато (лес — пильна гірська порода жовтого кольору — обумовлює жовтий колір Хуанхе). При перетині Ордоса і Лесового плато у своєму середній течії утворює великий закрут, далі через ущелини Шаньсійських гір виходить на Велику Китайську рівнину, через яку тече близько 700 км до впадіння в Бохайській затоці Жовтого моря, формуючи в районі впадання дельту. За різними даними довжина річки становить від 4 670 км до 5 464 км, а площа її басейну — від 745 тис. км² до 771 тис. км². Середня витрата води в річці становить приблизно 2 000 м³ за секунду. Річка має мусонний режим при літніх повенях з підйомом рівня води до 5 м на рівнинах і до 20 м в горах.
Розмиваючи Лесове плато і Шаньсійські гори Хуанхе щорічно виносить 1,3 млрд тон намулу, займаючи за цим показником перше місце серед річок світу. Інтенсивне відкладення наносів у нижній течії підвищує русло, яке розташоване на висотах від 3 до 10 м вище прилеглих рівнин. З метою захисту від повеней Хуанхе та її притоки огороджені масштабною системою дамб, сумарна довжина яких становить близько 5 тис. км. Прориви дамб призводили до величезних повеней і переміщень русла. Це призводило до загибелі великої кількості людей і дало річці прізвисько «Горе Китаю». Максимальне зафіксоване переміщення русла Хуанхе склало близько 800 км.
(ВРОДЕ БЫ ТАК)
1.Арктичному не має лісів.
2. Зона перемінно вологих (у тому числі мусонних) лісів простягається на сході та півдні Євразії. Рослинність тут представлена як хвойними та листяними деревами (кедр, сосна, дуб, горіх, гінгко), так і вічнозеленими (пальмами, фікусами, бамбуком та магноліями), що ростуть переважно на червоно-жовтих ґрунтах.
3. рослиністю,
твариним світом
4. Зона широколистих лісів лежить на південь і південний схід від мішаних лісів.
5. Тому що там сприяють природні зони та кліматичні пояси.
6. Приро́дна зо́на, фізико-географічна зона — частина географічного поясу. Вологі екваторіальні ліси ростуть в екваторіальному кліматичному поясі, утворюючи три окремі масиви — в Південній Америці (сельваси), Африці, Азії.