ответ:І справді цікаве питання, хоча якщо прийняти до уваги гіпотезу, буцімто саме з Африки пішло людство, то тоді питання це втрачає свій сенс, бо Африка була відома завжди. І дійсно північна Африка, а саме давня єгипетська цивілізація стоїть у витоків нашої сучасної європейської цивілізації – саме з давнього Єгипту черпали своє натхнення античні греки, які створили не менш прекрасну культуру, яку потім у них перейняли римляни. Але здавна була відома лише Північна Африка, в той час як решта чималих територій цього континенту на протязі довгих віків були покриті пеленою невідомості.
Першими європейцями, які потрапили далі, ніж територія Північної Африки були португальці, отже їх можна і вважати першовідкривачами африканського континенту. У 1415 р. кораблі Генріха Мореплавця досягли мису Боядора (Західна Африка), а через 19 років, у 1434 р. ще один португальський мореплавець Жиль Еанес проплив ще далі, минувши мис Боядора, до слова дуже небезпечний через чисельні рифи то водовороти, на яких загинуло чимало кораблів.
У 1484 році португальський мореплавець Дієго Као першим з європейців перетнув екватор та доплив до Південної Африки. Його справу продовжив Бартоломео Діас, який у 1486 вперше обігнув Африку, відкрив мис Доброї Надії (найпівденіша точка Африки), потрапив у Східну Африку. Побережжя Східної Африки після нього на протязі цілих десяти років досліджував ще один славетний португальський мореплавець – Васко де Гама, який й першим з європейців таки дістався Індії морським шляхом (чого свого часу так хотів досягнути Колумб, а натомість відрив Америку).
Слідом за португальцями дослідженням Африки активно зайнялись англійці, за ними французи, потім німці. Особливо сприяло цьому навіть створення у Лондоні спеціального королівського африканського товариства, яке займалось спорядженням дослідницьких експедицій до Африки. До слова такі експедицій були вельми дорогими, тому їх частенько спонсорували королівські двори Європи.
Оскільки більшість африканських експедицій було зроблено мореплавцями, найкраще вивченими лишались лише прибережні африканські території, в той час як глибина «чорного материку» і далі лишалась terra incognita. Її активним дослідженням зайнялись лишень у 19-му столітті, найбільша заслуга тут належить славетному англійському мандрівнику Давиду Лівінгстону (1813-1873) який у своїх мандрівках першим з людей перетнув Африку із сходу на захід, від Індійського океану до Атлантичного, попутно відривши чимало цікавих місць, як от скажімо, водоспад Вікторія, названий Давидом Лівінгстоном так на честь англійської королеви Вікторії.
Атмосфера — это озоновый слой протяженностью 15—30 км. Она представляет собой воздушную оболочку вокруг Земли, ко- торая состоит из смеси азота, кислорода, незначительного количества других газов, а также паров воды и пыли. Эта оболочка по- могает людям выжить на Земле, защищая от испепеляющих лучей Солнца днем и ледяного холода ночью.
Климат — определенный тип погоды, который преобладает в данной местности на протяжении многих лет. В отдельных местах целый год тепло, а в других постоянно очень холодно. Во многих районах Земли температура воздуха изменяется в зависимости от времени года.
Климат определяют метеорологические условия — температура, влажность, облачность, сила и направление ветра и т. д. — за длительный период.
Тип климата определяют, выделяя из всего разнообразия погод, отмечавшихся за много лет, наиболее типичные, считая, сколько раз они повторялись по сезонам года. Самое большое значение для характеристики типа климата имеет температура воздуха. Самый жаркий климат обычно отмечается в областях, которые прилегают к экватору. Здесь энергия солнечных лучей наиболее сконцентрирована в отличие от областей к северу или югу от экватора, где благодаря округлой форме Земли они рассредоточиваются по более пространной площади. Климат того или другого района за- висит от множества разнообразных факторов.
Например, побережья имеют более мягкий климат, чем внутриматериковые области, где чаще всего бывают очень жаркое лето и холодная зима. Это случается потому, что вода и согревается и остывает медленнее, чем земля. В городах климат теплее, чем в окружающем их районе. Это происходит потому, что бетонные здания в течение дня поглощают солнечное тепло, а ночью отдают его, нагревая городской воздух. Таким образом, в любом месте на Земле собственный климат, своя характерная модель погоды.
Ученые цоделили Землю на пять климатических поясов: северный и южный полярные пояса, два умеренных пояса, ограниченных полярными кругами и тропиками, и тропический пояс вдоль экватора между обоими тропиками. Главным образом такое деление основано на разнице средних температур между поясами.
ответ:І справді цікаве питання, хоча якщо прийняти до уваги гіпотезу, буцімто саме з Африки пішло людство, то тоді питання це втрачає свій сенс, бо Африка була відома завжди. І дійсно північна Африка, а саме давня єгипетська цивілізація стоїть у витоків нашої сучасної європейської цивілізації – саме з давнього Єгипту черпали своє натхнення античні греки, які створили не менш прекрасну культуру, яку потім у них перейняли римляни. Але здавна була відома лише Північна Африка, в той час як решта чималих територій цього континенту на протязі довгих віків були покриті пеленою невідомості.
Першими європейцями, які потрапили далі, ніж територія Північної Африки були португальці, отже їх можна і вважати першовідкривачами африканського континенту. У 1415 р. кораблі Генріха Мореплавця досягли мису Боядора (Західна Африка), а через 19 років, у 1434 р. ще один португальський мореплавець Жиль Еанес проплив ще далі, минувши мис Боядора, до слова дуже небезпечний через чисельні рифи то водовороти, на яких загинуло чимало кораблів.
У 1484 році португальський мореплавець Дієго Као першим з європейців перетнув екватор та доплив до Південної Африки. Його справу продовжив Бартоломео Діас, який у 1486 вперше обігнув Африку, відкрив мис Доброї Надії (найпівденіша точка Африки), потрапив у Східну Африку. Побережжя Східної Африки після нього на протязі цілих десяти років досліджував ще один славетний португальський мореплавець – Васко де Гама, який й першим з європейців таки дістався Індії морським шляхом (чого свого часу так хотів досягнути Колумб, а натомість відрив Америку).
Слідом за португальцями дослідженням Африки активно зайнялись англійці, за ними французи, потім німці. Особливо сприяло цьому навіть створення у Лондоні спеціального королівського африканського товариства, яке займалось спорядженням дослідницьких експедицій до Африки. До слова такі експедицій були вельми дорогими, тому їх частенько спонсорували королівські двори Європи.
Оскільки більшість африканських експедицій було зроблено мореплавцями, найкраще вивченими лишались лише прибережні африканські території, в той час як глибина «чорного материку» і далі лишалась terra incognita. Її активним дослідженням зайнялись лишень у 19-му столітті, найбільша заслуга тут належить славетному англійському мандрівнику Давиду Лівінгстону (1813-1873) який у своїх мандрівках першим з людей перетнув Африку із сходу на захід, від Індійського океану до Атлантичного, попутно відривши чимало цікавих місць, як от скажімо, водоспад Вікторія, названий Давидом Лівінгстоном так на честь англійської королеви Вікторії.
Объяснение:
Атмосфера — это озоновый слой протяженностью 15—30 км. Она представляет собой воздушную оболочку вокруг Земли, ко- торая состоит из смеси азота, кислорода, незначительного количества других газов, а также паров воды и пыли. Эта оболочка по- могает людям выжить на Земле, защищая от испепеляющих лучей Солнца днем и ледяного холода ночью.
Климат — определенный тип погоды, который преобладает в данной местности на протяжении многих лет. В отдельных местах целый год тепло, а в других постоянно очень холодно. Во многих районах Земли температура воздуха изменяется в зависимости от времени года.
Климат определяют метеорологические условия — температура, влажность, облачность, сила и направление ветра и т. д. — за длительный период.
Тип климата определяют, выделяя из всего разнообразия погод, отмечавшихся за много лет, наиболее типичные, считая, сколько раз они повторялись по сезонам года. Самое большое значение для характеристики типа климата имеет температура воздуха. Самый жаркий климат обычно отмечается в областях, которые прилегают к экватору. Здесь энергия солнечных лучей наиболее сконцентрирована в отличие от областей к северу или югу от экватора, где благодаря округлой форме Земли они рассредоточиваются по более пространной площади. Климат того или другого района за- висит от множества разнообразных факторов.
Например, побережья имеют более мягкий климат, чем внутриматериковые области, где чаще всего бывают очень жаркое лето и холодная зима. Это случается потому, что вода и согревается и остывает медленнее, чем земля. В городах климат теплее, чем в окружающем их районе. Это происходит потому, что бетонные здания в течение дня поглощают солнечное тепло, а ночью отдают его, нагревая городской воздух. Таким образом, в любом месте на Земле собственный климат, своя характерная модель погоды.
Ученые цоделили Землю на пять климатических поясов: северный и южный полярные пояса, два умеренных пояса, ограниченных полярными кругами и тропиками, и тропический пояс вдоль экватора между обоими тропиками. Главным образом такое деление основано на разнице средних температур между поясами.
Объяснение: