Хімічна промисловість - галузь, що виробляє продукцію з вуглеводневої, мінеральної та іншої сировини шляхом її хімічної переробки. Хімічна промисловість має дуже складну галузеву структуру. Вона включає майже двісті взаємопов'язаних виробництв із широким асортиментом продукції, яка швидко оновлюється. Чимало продукції хімічної промисловості (синтетичний каучук, штучні волокна і т. п.) замінюють натуральну сировину або доповнюють потребу в ній. Хімічна промтсловість потребує багато води, палива та енергії. Для виробництва 1 т хімічних волокон потрібно у 25 разів більше води, ніж для виплавки 1 т чавуну, і в кільканадцять разів більше, ніж для виплавки 1 т міді, свинцю або цинку. Загалом норми витрати води на 1 т продукції в хімічній промисловості коливаються від 50 м3 у виробництві хлору й соди до 6000 м3 у виробництві синтетичних волокон. Чимало галузей хімічної промисловості потребують також значної кількості палива й енергії. Наприклад, для виробництва синтетичного каучуку на базі ацетилену необхідно 15 тис. кВт • год, а фосфору - до 20 тис. кВт • год на 1 т продукції.
Розміщення підприємств хімічної промисловості визначається передусім наявністю сировини, що дуже розмаїта - як органічного, так і неорганічного походження. Це - вугілля і коксівний газ, природний газ і нафта, супутні нафтові гази і солі (кухонна або калійна), фосфорити й азот, природна сірка і газові відходи чорної та кольорової металургії тощо. Завдяки НТР чимало виробництв хімічної промисловості було переведено з кам'яновугільної сировини на нафтову й газову.
Москва: + хорошо развита инфраструктура; + перспектива трудоустройства, высокая з/п по сравнению с другими городами РФ; + широкие возможности получения основного и дополнительного образования, повышения квалификации. - неблагоприятная экологическая обстановка; - транспортные проблемы; - стрессовый образ жизни, увеличение риска развития различных заболеваний; - высокие цены на товары и бытовые услуги; - острые нерешенные вопросы по межнациональным отношениям.
Санкт-Петербург + близость к европейским государствам (Финляндия, Эстония); + колоссальные возможности культурного просвещения; - низкий уровень заработной платы, в сравнении с стоимостью жизни; - специфический климат
Хімічна промисловість має дуже складну галузеву структуру. Вона включає майже двісті взаємопов'язаних виробництв із широким асортиментом продукції, яка швидко оновлюється. Чимало продукції хімічної промисловості (синтетичний каучук, штучні волокна і т. п.) замінюють натуральну сировину або доповнюють потребу в ній.
Хімічна промтсловість потребує багато води, палива та енергії. Для виробництва 1 т хімічних волокон потрібно у 25 разів більше води, ніж для виплавки 1 т чавуну, і в кільканадцять разів більше, ніж для виплавки 1 т міді, свинцю або цинку. Загалом норми витрати води на 1 т продукції в хімічній промисловості коливаються від 50 м3 у виробництві хлору й соди до 6000 м3 у виробництві синтетичних волокон. Чимало галузей хімічної промисловості потребують також значної кількості палива й енергії. Наприклад, для виробництва синтетичного каучуку на базі ацетилену необхідно 15 тис. кВт • год, а фосфору - до 20 тис. кВт • год на 1 т продукції.
Розміщення підприємств хімічної промисловості визначається передусім наявністю сировини, що дуже розмаїта - як органічного, так і неорганічного походження. Це - вугілля і коксівний газ, природний газ і нафта, супутні нафтові гази і солі (кухонна або калійна), фосфорити й азот, природна сірка і газові відходи чорної та кольорової металургії тощо. Завдяки НТР чимало виробництв хімічної промисловості було переведено з кам'яновугільної сировини на нафтову й газову.
+ хорошо развита инфраструктура;
+ перспектива трудоустройства, высокая з/п по сравнению с другими городами РФ;
+ широкие возможности получения основного и дополнительного образования, повышения квалификации.
- неблагоприятная экологическая обстановка;
- транспортные проблемы;
- стрессовый образ жизни, увеличение риска развития различных заболеваний;
- высокие цены на товары и бытовые услуги;
- острые нерешенные вопросы по межнациональным отношениям.
Санкт-Петербург
+ близость к европейским государствам (Финляндия, Эстония);
+ колоссальные возможности культурного просвещения;
- низкий уровень заработной платы, в сравнении с стоимостью жизни;
- специфический климат