Почитай ! ! ! удивительные явления можно видеть на берегу моря. дважды в сутки море то уходит от берега (отлив), то приходит к нему (прилив). в некоторых местах, как, например, у нас близ мурманска, разность в уровне между подъёмом и опусканием воды доходит до 4-х метров. во время отлива на десятки метров обнажается большая полоса дна моря у берега. там, где несколько часов перед этим бушевали волны, теперь бродят птицы, разыскивая рыб и морских животных, оставшихся в небольших ямках, наполненных водой. ещё большие приливы можно наблюдать в белом море, где в мезенском заливе разница между полной водой и малой водой бывает более семи метров. в заливе фенди (северная америка) наивысшие приливы. здесь разница между уровнем воды в полную и малую воду — более 16 метров! с другой стороны, есть моря, например, чёрное, каспийское, где приливов почти нет. величина и характер приливов в разных местах и в разное время бывают различны. обычно приливы бывают полусуточными, т. е. дважды в течение суток вода прибывает и дважды убывает. но в некоторых местах, например в южно-китайском море, бывают суточные приливы, — изменение уровня происходит один раз в сутки. приливо-отливные явления совершаются во всей толще океана, но особенно они заметны в береговой полосе. берег препятствует движению приливной волны и вот дважды в сутки вода атакует берег и дважды в сутки отступает от него. в узких местах, в проливах, приливо-отливные течения достигают огромной скорости. так в узкой части белого моря — в так называемом горле — приливо-отливные течения достигают скорости в 15 километров в час. каковы же причины этого явления? главным виновником приливов является луна и в меньшей степени — солнце. жители морского побережья давно уже заметили связь приливов с движением этих светил. каким образом воздействуют луна и солнце на движение вод в морях и океанах? а вот как. известно, что луна движется вокруг земли и что обе планеты движутся вокруг солнца. но так как луна во много раз ближе к земле, чем солнце, то и притягательное воздействие луны на землю оказывается гораздо сильнее, чем воздействие солнца. естественно, что это воздействие оказывает наиболее сильное и видимое влияние на жидкую оболочку нашей планеты, т. е. на океаны и моря. если бы на поверхности земли не было материков и островов и вся земля была бы покрыта водой (к тому же равной глубины), то воздействие луны на этот мировой океан сказалось бы следующим образом. в ближайшей к луне области океана в силу притяжения произойдёт подъём воды навстречу луне. одновременно, в противоположной части мирового океана центробежная сила вызовет тоже подъём воды. но так как поднятие воды не может произойти где-либо без падения уровня в другом месте, то это падение и произойдёт в полосе, перпендикулярной к линии воздействия луны. луна обходит земной шар в течение 24 часов 50 минут; таким образом, очевидно, дважды в течение суток произойдёт в мировом океане поднятие и опускание вод в результате следования приливной волны за движением луны. мы говорили, что солнце, ввиду своей удалённости оказывает меньшее воздействие на воды океана. однако, когда луна и солнце располагаются с землёй на одной прямой линии (в новолуние и полнолуние), то частицы воды будут находиться под воздействием обоих светил, и, естественно, это вызовет наибольший прилив. но может быть и противоположное явление, когда луна и солнце находятся на линиях, перпендикулярных друг к другу. при этом силы двух светил будут направлены в разные стороны и будут противодействовать друг другу. очевидно, и прилив будет в этот момент наименьший. всё это явление мы рассматривали сейчас в условиях безбрежного мирового океана, но на самом деле материки и острова разделяют мировой океан на отдельные океаны и различные моря. суша препятствует свободному распространению приливной волны и вносит большое разнообразие в характер этого явления.
Картографічне зображення (cartographical imagery) - це основний елемент будь-якої карти, що за до графічних та інших засобів розкриває її зміст. Перше завдання картографічного зображення правильно передати інформацію про земну поверхність (її окрему ділянку), про природні та суспільні явища, що на ній відбуваються, до користувача. По-друге, картографування певної території та явищ на ній може виконуватися з метою пошуку певних взаємозв'язків та закономірностей. Тому правильний вибір в, за до яких на карті буде передаватися інформація про ті чи інші об'єкти та явища, їх положення, форму, розміри, якісні ознаки та динаміку, визначає такі фундаментальні характеристики карти як наглядність та читанність карти, і як наслідок її придатність для використання за тією метою, для якої вона була створена.
Слід відзначити, що об'єкти та явища, що відображаються на картах є дуже різноманітними за своїми ознаками. Так деякі характеристики місцевості, як наприклад, рельєф чи клімат мають безперервний характер, інші мають чітко виражений характер локалізації. Одні об'єкти та явища є сталими (а точніше можуть вважатися такими на певному інтервалі часу), а інші постійно змінюються або мають періодичний характер. Отже, оскільки за змістом карти є дуже різноманітними, то подання на них інформації дуже різняться.
До основних в картографічного зображення відносять:
б значків;
б лінійних знаків;
б ареалів;
б знаків руху;
б ізоліній;
б крапок;
б кількісного фону;
б якісного фону;
б картограм;
б картодіаграм;
б локалізованих діаграм;
б тіньової пластики;
б перспективного зображення;
б гіпсометричного забарвлення.
б значків б картографічного зображення, що застосовується для відображення на карті локалізованих на місцевості об'єктів і явищ відповідними умовними позначеннями - різних за формою, розмірами та кольорами значків (рис. 1). За формою значки поділяють на геометричні, буквенні та наочні. Перші - це прості геометричні фігури (коло, зірочка, трикутник), що позначають певні об'єкти. Другі - це одна або пара перших букв назви об'єкта, явища, або букви їх загальноприйнятого позначення чи скорочення (наприклад, позначення хімічних елементів на геохімічній карті). Наочні значки - це значки за зовнішнім виглядом схожі до певного об'єкта місцевості (наприклад, рисунок автобуса для позначення автостанції або чашки - для кафе).
Рисунок 1. Різноманітні умовні знаки відображають розташування основних виробництв на економічній карті Хорватії (зображення з сайту www.mappery.com)
б лінійних знаків (linear sign method) - використовується для зображення на карті різних лінійних об'єктів (наприклад, меж політико-адміністративного поділу, вододільний ліній тощо), об'єктів лінійної протяжності, ширина яких не виражається в масштабі карти (наприклад, річки та дороги), а на деяких тематичних картах також ліній немалої протяжності доволі витягнутих об'єктів (наприклад, лінії основних напрямків гірськіх хребтів, тектонічні лінії тощо). Передача якісних і кількісних характеристик, а також їх зміна з часом осягається в лінійних значків за до рисунка, кольору, структури лінійних знаків, а деколи й їх ширини (рис. 2).
Рисунок 2. За до лінійних знаків на топографічній карті подаються дороги, водотоки, лінії електропередач. Використання лінійних знаків різної ширини та рисунку дозволяє передати інформацію про ширину річок: 1 - річки шириною від 5 до 30 метрів, 2 - річки та струмки шириною до 5 метрів
б ареалів (area method) - зображення на карті певних ділянок земної поверхні за до відповідних площових картографічних позначень. Цей б широко використовується, наприклад, на різноманітних картах рослинного покриву та тваринного світу, оскільки дозволяє наглядно відобразити території поширення певного виду тварин або рослин (рис. 3).
Рисунок 3. На геоботанічній карті за до ареалів показано райони поширення в Європі окремих видів рослин:
б знаків руху (motion sign method) - використовується для зображення на карті різноманітних просторових переміщень, як природних (морські течії, діяльність вітрів за деякий проміжок часу), так і соціально-економічних (міграція населення, перевезення вантажів). Цим використовуючи різні графічні засоби, можн
Объяснение:
картографічного зображення
Картографічне зображення (cartographical imagery) - це основний елемент будь-якої карти, що за до графічних та інших засобів розкриває її зміст. Перше завдання картографічного зображення правильно передати інформацію про земну поверхність (її окрему ділянку), про природні та суспільні явища, що на ній відбуваються, до користувача. По-друге, картографування певної території та явищ на ній може виконуватися з метою пошуку певних взаємозв'язків та закономірностей. Тому правильний вибір в, за до яких на карті буде передаватися інформація про ті чи інші об'єкти та явища, їх положення, форму, розміри, якісні ознаки та динаміку, визначає такі фундаментальні характеристики карти як наглядність та читанність карти, і як наслідок її придатність для використання за тією метою, для якої вона була створена.
Слід відзначити, що об'єкти та явища, що відображаються на картах є дуже різноманітними за своїми ознаками. Так деякі характеристики місцевості, як наприклад, рельєф чи клімат мають безперервний характер, інші мають чітко виражений характер локалізації. Одні об'єкти та явища є сталими (а точніше можуть вважатися такими на певному інтервалі часу), а інші постійно змінюються або мають періодичний характер. Отже, оскільки за змістом карти є дуже різноманітними, то подання на них інформації дуже різняться.
До основних в картографічного зображення відносять:
б значків;
б лінійних знаків;
б ареалів;
б знаків руху;
б ізоліній;
б крапок;
б кількісного фону;
б якісного фону;
б картограм;
б картодіаграм;
б локалізованих діаграм;
б тіньової пластики;
б перспективного зображення;
б гіпсометричного забарвлення.
б значків б картографічного зображення, що застосовується для відображення на карті локалізованих на місцевості об'єктів і явищ відповідними умовними позначеннями - різних за формою, розмірами та кольорами значків (рис. 1). За формою значки поділяють на геометричні, буквенні та наочні. Перші - це прості геометричні фігури (коло, зірочка, трикутник), що позначають певні об'єкти. Другі - це одна або пара перших букв назви об'єкта, явища, або букви їх загальноприйнятого позначення чи скорочення (наприклад, позначення хімічних елементів на геохімічній карті). Наочні значки - це значки за зовнішнім виглядом схожі до певного об'єкта місцевості (наприклад, рисунок автобуса для позначення автостанції або чашки - для кафе).
Рисунок 1. Різноманітні умовні знаки відображають розташування основних виробництв на економічній карті Хорватії (зображення з сайту www.mappery.com)
б лінійних знаків (linear sign method) - використовується для зображення на карті різних лінійних об'єктів (наприклад, меж політико-адміністративного поділу, вододільний ліній тощо), об'єктів лінійної протяжності, ширина яких не виражається в масштабі карти (наприклад, річки та дороги), а на деяких тематичних картах також ліній немалої протяжності доволі витягнутих об'єктів (наприклад, лінії основних напрямків гірськіх хребтів, тектонічні лінії тощо). Передача якісних і кількісних характеристик, а також їх зміна з часом осягається в лінійних значків за до рисунка, кольору, структури лінійних знаків, а деколи й їх ширини (рис. 2).
Рисунок 2. За до лінійних знаків на топографічній карті подаються дороги, водотоки, лінії електропередач. Використання лінійних знаків різної ширини та рисунку дозволяє передати інформацію про ширину річок: 1 - річки шириною від 5 до 30 метрів, 2 - річки та струмки шириною до 5 метрів
б ареалів (area method) - зображення на карті певних ділянок земної поверхні за до відповідних площових картографічних позначень. Цей б широко використовується, наприклад, на різноманітних картах рослинного покриву та тваринного світу, оскільки дозволяє наглядно відобразити території поширення певного виду тварин або рослин (рис. 3).
Рисунок 3. На геоботанічній карті за до ареалів показано райони поширення в Європі окремих видів рослин:
- кам'яного дубу, - ковилю Лессінгова, - аллепської сосни, - луазелеурії лежачої, - еріки крестолитяної
б знаків руху (motion sign method) - використовується для зображення на карті різноманітних просторових переміщень, як природних (морські течії, діяльність вітрів за деякий проміжок часу), так і соціально-економічних (міграція населення, перевезення вантажів). Цим використовуючи різні графічні засоби, можн
а)
б)
Рисунок 12. Використання методів тіньової