Кировская область – одна из крупнейших в Приволжском Федеральном округе. Площадь ее территории – 120,4 тыс. км2, протяженность с севера на юг – 570 км, с запада на восток – 440 км. Население – 1283,2 тыс. человек, примерно 71% – городское население.
Основу природно-ресурсного потенциала области составляют лес, животный мир, земельные и водные ресурсы, полезные ископаемые. 62,8% территории области покрыто лесами с богатым растительным и животным миром. В основном это леса хвойных пород.
Лес является не только самым продуктивным природным комплексом и важнейшим экономическим ресурсом области, но и главным фактором регулирования и стабилизации окружающей среды. Леса оказывают огромное воздействие на экологическое состояние природных комплексов в результате выполнения лесами таких биоэкологических функций, как регулирование и фильтрование водного стока, предотвращение эрозии почв, сохранение и повышение плодородия почв, сохранение биологического разнообразия, обогащение атмосферы кислородом и связывание углерода, благоприятное влияние на формирование климата и предотвращение загрязнения воздушного бассейна. Одновременно леса выполняют важнейшие социально-экономические функции, обеспечивая с общества на лесные ресурсы всех видов.
Комфортні для життя і діяльності людей природні умови сприяли заселенню і освоєнню українських земель. Проте чисельність мешканців тут помітно змінювалася в історичному часі. За деякими припущеннями, наприкінці ХІІІ ст. на українських землях проживало близько 2 млн осіб. Упродовж Середньовіччя та в більш пізні історичні періоди через тривалі війни і спустошливі епідемії чисельність населення зростала повільно. Ось чому в ХVII ст.
кількість населення на теренах України становила тільки 5 млн осіб.
У подальшому темпи зростання чисельності населення на українських землях дещо зросли. У ХVІІІ ст. тут проживало близько дев’яти, на початку ХІХ ст. уже понад 30 млн осіб. У 1913 р. у сучасних державних кордонах України мешкало 35,2 млн осіб. Наступні бурхливі історикополітичні події ХХ ст. – Перша світова війна 1914–1918 рр., революція, громадянська війна і військова інтервенція 1917–1922 рр., голодомор 1932–1933 рр., Друга світова війна 1939–1945 рр. і голод 1947–1948 рр. спричинили великі втрати населення України. Попри усілякі негаразди, чисельність населення України продовжувала зростати і на 1.01.1993 р. досягла 52,2 млн осіб. Однак цей рік виявився своєрідним піком зростання чисельності населення нашої країни. Адже після того ця цифра невпинно щорічно зменшувалася, досягши на початок 2008 р. 46 млн 372 тис. осіб. За наступні півроку чисельність населення ще зменшилася і на
Кировская область – одна из крупнейших в Приволжском Федеральном округе. Площадь ее территории – 120,4 тыс. км2, протяженность с севера на юг – 570 км, с запада на восток – 440 км. Население – 1283,2 тыс. человек, примерно 71% – городское население.
Основу природно-ресурсного потенциала области составляют лес, животный мир, земельные и водные ресурсы, полезные ископаемые. 62,8% территории области покрыто лесами с богатым растительным и животным миром. В основном это леса хвойных пород.
Лес является не только самым продуктивным природным комплексом и важнейшим экономическим ресурсом области, но и главным фактором регулирования и стабилизации окружающей среды. Леса оказывают огромное воздействие на экологическое состояние природных комплексов в результате выполнения лесами таких биоэкологических функций, как регулирование и фильтрование водного стока, предотвращение эрозии почв, сохранение и повышение плодородия почв, сохранение биологического разнообразия, обогащение атмосферы кислородом и связывание углерода, благоприятное влияние на формирование климата и предотвращение загрязнения воздушного бассейна. Одновременно леса выполняют важнейшие социально-экономические функции, обеспечивая с общества на лесные ресурсы всех видов.
Комфортні для життя і діяльності людей природні умови сприяли заселенню і освоєнню українських земель. Проте чисельність мешканців тут помітно змінювалася в історичному часі. За деякими припущеннями, наприкінці ХІІІ ст. на українських землях проживало близько 2 млн осіб. Упродовж Середньовіччя та в більш пізні історичні періоди через тривалі війни і спустошливі епідемії чисельність населення зростала повільно. Ось чому в ХVII ст.
кількість населення на теренах України становила тільки 5 млн осіб.
У подальшому темпи зростання чисельності населення на українських землях дещо зросли. У ХVІІІ ст. тут проживало близько дев’яти, на початку ХІХ ст. уже понад 30 млн осіб. У 1913 р. у сучасних державних кордонах України мешкало 35,2 млн осіб. Наступні бурхливі історикополітичні події ХХ ст. – Перша світова війна 1914–1918 рр., революція, громадянська війна і військова інтервенція 1917–1922 рр., голодомор 1932–1933 рр., Друга світова війна 1939–1945 рр. і голод 1947–1948 рр. спричинили великі втрати населення України. Попри усілякі негаразди, чисельність населення України продовжувала зростати і на 1.01.1993 р. досягла 52,2 млн осіб. Однак цей рік виявився своєрідним піком зростання чисельності населення нашої країни. Адже після того ця цифра невпинно щорічно зменшувалася, досягши на початок 2008 р. 46 млн 372 тис. осіб. За наступні півроку чисельність населення ще зменшилася і на
1.06.2008 р. становила 46 млн 239 тис. осіб.
Объяснение: