І рівень
1. Рівнинні ландшафти:
а) березових гаїв; б)хвойних лісів; в) широколистяних лісів.
2. На степову зону припадає майже 50% виробництва:
а) хмелю; б) картоплі; в) зерна.
3. Процес накопичення продуктів руйнування:
а) денудація; б) акумуляція; в) ерозія.
4. За найменшим зволоженням і найбільшим теплозабезпеченням в степовій зоні виділяється підзона:
а) північностепова; б) південностепова; в) середньостепова.
5. Українські Карпати належать до області складчастості:
а) альпійської; б) герцинської; в) мезозойської.
6. Основним шляхом потрапляння шкідливих речовин в організм людини є:
а) атмосферне повітря; б) вода; в) їжа.
ІІ рівень.
7.Закінчити речення:
а) Природно-територіальні комплекси виникають внаслідок взаємодії ...
б) Ландшафти, які змінила людина називаються ...
в) В горах з висотою змінюються ...
г) Усі природні комплекси зазнали значних змін унаслідок ...
д) Особливості клімату Чорного моря визначаються ...
е) Стан навколишнього середовища в певний період часу на певній території називають ...
ІІІ рівень.
8.Дати фізико-географічну характеристику степової зони використовуючи власний план.
ІV рівень.
9.Охарактеризуйте особливості клімату та природних ландшафтів Вінницької області.
Урбаніза́ція — зростання значення міст в розвитку суспільства, яке супроводжується ростом і розвитком міських поселень, зростанням питомої ваги міського населення, поширенням міського життя в певному регіоні, країні, світі.
За підрахунками вчених господарські втрати від хвороб урбанізації (перш за все шуму, стресу, забруднення) перевищують втрати від страйків.
Сучасна урбанізація як всесвітнє явище має три спільні риси, притаманні для більшості країн.
Перша риса — швидкі темпи зростання кількості міського населення.
приклад: У 1800 р. в містах проживало близько 14 % населення світу, у 1950 р.— 29%, а в 1990 р.— 46%. У середньому міське населення щороку збільшується приблизно на 50 млн осіб.
Друга риса — зосередження населення і господарства переважно у великих містах. Це пояснюється насамперед характером виробництва, ускладненням його зв'язків з наукою, освітою. Крім того, великі міста зазвичай повніше задовольняють духовні потреби людей, краще забезпечують достаток і різноманітність товарів і послуг, доступ до даних.
Приклад: На початку XX сторіччя у світі налічувалося 360 великих міст (із населенням понад 100 тис. мешканців), у яких проживало тільки 5% усього населення. Наприкінці 80-х рр. таких міст було вже 2,5 тис., а частка їх у світовому населенні перевищила ¼. У Радянському Союзі, за переписом 1959 р., великих міст було 148, а за переписом 1989 р.— близько 300. 3-поміж великих міст прийнято окремо виділяти найбільші міста-«мільйонери» з населенням понад 1 млн мешканців. На початку XX ст. їх було всього 10, на початку 80-х рр.— понад 200.
Третя риса — «розповзання» міст, розширення їхньої території. Для сучасної урбанізації особливо властивим є перехід від до групових форм міського розселення — від звичайного «точкового» міста до міських агломерацій — компактних територіальних угруповань міських і сільських поселень. Ядрами найбільших міських агломерацій стають переважно столиці, найважливіші промислові і портові центри.
РІВЕНЬ
Незважаючи на спільні риси, урбанізація в різних країнах і регіонах має певні відмінності, зокрема неоднакові рівні і темпи. За рівнем урбанізації всі країни світу можна поділити на три великі групи. Але найбільша різниця помітна між більш і менш розвинутими країнами. У розвинутих країнах рівень урбанізації в середньому становить 71%, а в країнах, що розвиваються,— 33%. Темпи урбанізації багато в чому залежать від її рівня. У наші дні міське населення в країнах, що розвиваються, зростає в 3 рази швидше, ніж у розвинутих. На них тепер припадає 1/6 усього щорічного приросту міських мешканців
СТАДІЇ
Вважається, що процес урбанізації пройшов три стадії:
Від виникнення міст до XVIII ст.;
Кінець XVIII — початок XX ст., коли відбувалося швидке зростання розмірів і чисельності міст;
Метрополізація, яка характеризується зосередженням людей, багатств, політичних, економічних, культурних установ у містах у XX ст.
Іноді виділяють четверту стадію — дезурбанізацію, тобто зростання передмість, міграцію у сільські райони, планування нових міст тощо.
Екологічні проблеми
Сміття. Серед усіх проблем учасни/-ці дослідження найчастіше згадували нерегулярний вивіз сміття, засмічення міських вулиць і зелених зон, відсутність інфраструктури для сортування і нестачу сміттєспалювальних заводів.
Проблема сміття є «видимою»: люди стикаються з нею щодня і саме тому вона їх турбує найбільше. Учасни/-ки дискусій багато говорили про нерегулярність вивезення сміття з прибудинкових територій і засміченість публічних в.
«Хвилює, в першу чергу, вивіз сміття. Тому що його багато накопичується і часто його можна зустріти по місту, на вулицях, особливо, під час великих заходів».
Якість повітря. Загазованість, смог і забрудення повітря є ще однією проблемою, про яку говорили учасни/-ки дослідження. Особливу увагу на неї звертають люди, які нещодавно переїхали в Київ. На думку респондент/-ок, у майбутньому ситуація погіршиться: з появою нових мешкан/-ок у місті збільшиться кількість приватних автомобілів і зросте забруднення повітря.
«Друга проблема, з якою стикнувся, це повітря. Не зважаючи ні що це відчувається. Пізніше я почав більше цікавитися цим. Коли в повітрі багато домішків різних газів, дуже часто виникають такі симптоми, як головний біль, біль у суглобах і інші фізичні розлади організму».
Система вимірювання якості повітря є загадкою для більшості учасни/-ць обговорення. Деякі з них не були впевнені, чи проводитися моніторинг взагалі.
Люди кажуть, що їм цікаво дізнаватися більше про рівень забруднення повітря, якби цю інформацію надавали в доступній формі, наприклад, як частину прогнозу погоди. Дехто пригадував, що під час пожеж на торфовищах навколо Києва показники забруднення повітря оголошували в новинах. Однак, самостійно розшифровувати ці показники складно. Людям не зрозуміло, який вплив на здоров’я людини має певний вміст тієї чи іншої речовини. Саме тому не всі учасники впевнені, що довіряли б офіційним показникам.