Распределите названия элементов рельефа океанического дна по океанам. Впишите соответствующую цифру в окошко. 1 — Северо-Восточная котловина; 2 — Восточно-Индийский хребет; 3 — Аргентинская котловина; 4 — хребет Гаккеля. Тихий океан — ; Атлантический океан — ; Индийский океан — ; Северный Ледовитый океан — .
На территории Евразии живут народы, относящиеся к разным расам и языковым группам. В Восточной Европе и в Северной Азии живут славянские народы. В их языках немало общих слов, много сходного и в культуре. Выделяют восточных, западных и южных славян. К восточным славянам относятся русские, украинцы и белорусы. К западным — поляки, чехи и словаки. Болгары, сербы, хорваты, словенцы - это южные славяне.
Одна из причин большой плотности — давность заселения. Так, люди еще в далеком поселились в Восточной и Южной Азии. Плотность сельского населения здесь порой достигает 1000—1500 человек на 1 км2. В Западной Европе наиболее заселена прибрежная часть Атлантического океана. Важная особенность этой части Евразии — большое количество городского населения. В то же время значительная часть материка заселена очень редко. Почти безлюдны нагорья Тибета и Гоби в Центральной Азии, выжженные солнцем пустыни Аравийского полуострова. Численность населения в Северной Азии невелика.
Відповідь:
Виявлено причини виходу України з економічної кризи 2014–2015 рр., проаналізовано окремі проблеми та наукові підходи щодо державного стимулювання
високої динаміки вітчизняного виробництва, обґрунтовано висновок, що прискорене зростання економіки може розпочатися за умови здійснення реформ,
які забезпечать перерозподіл доходів бізнесу та держави на користь домогосподарств, підвищать рівень нецінової конкуренції на внутрішньому ринку та
створять для бізнесу довгострокові стимули щодо інвестування у випуск інноваційної та якіснішої продукції.
К л ю ч о в і с л о в а : економічне зростання, зовнішній борг, девальвація,
інфляція, економічна криза, економічна політика.
У 2016 р. в Україні розпочалося економічне зростання. Проблема його
прискорення сьогодні перетворилася на одну із найактуальніших в економічній науці. Про складність її вирішення свідчать розбіжності в думках експертів. Так, одна частина з них вважає, що для досягнення високої економічної
динаміки необхідно: збільшити споживчий попит шляхом пом'якшення
фіскальної та монетарної політики [1, с. 5]; друга – угамувати інфляцію, що
не дає банкам суттєво збільшити кредитування економіки; третя – започаткувати великі державні інфраструктурні проекти (будівництво доріг, соціального житла, транспортних споруд), які дадуть поштовх розширенню приватного
інвестування; четверта – створити вільну від бюрократії та корупції економіку зі сприятливими умовами для розвитку бізнесу (чесним правосуддям, низькими податками, гарантіями інвесторам) [2, c. 24–25].
Відсутність відповіді на запитання: за яких умов економічне зростання
України може перетворитися на стійке та прискорене, сьогодні обмежує можливості науковців та спеціалістів у сфері економіки реалістично оцінювати перспективи її майбутньої динаміки. Це породжує у них як зайвий песимізм, так
і оптимізм щодо можливостей України за рівнем економічного розвитку наблизитися до розвинених країн світу, доцільності, напрямів та глибини втручання держави в ринковий механізм за до заходів державної політики.
Для зменшення розбіжностей із наведених питань у цій статті поставлено
за мету дослідити першопричини виходу України з кризи 2014–2015 рр., вивчити можливості ринкового механізму забезпечити інерційне прискорене
зростання вітчизняної економіки після 2016 р., оцінити експертні пропозиції
та, в разі необхідності, запропонувати нові альтернативні підходи щодо державного стимулювання її високої динаміки.
Пояснення: