РЕБЯТ ЧЕМ ПО СКОРЕЕ ТОЛЬКО ГРУПА 4.

Відповідь:

Виявлено причини виходу України з економічної кризи 2014–2015 рр., проаналізовано окремі проблеми та наукові підходи щодо державного стимулювання

високої динаміки вітчизняного виробництва, обґрунтовано висновок, що прискорене зростання економіки може розпочатися за умови здійснення реформ,

які забезпечать перерозподіл доходів бізнесу та держави на користь домогосподарств, підвищать рівень нецінової конкуренції на внутрішньому ринку та

створять для бізнесу довгострокові стимули щодо інвестування у випуск інноваційної та якіснішої продукції.

К л ю ч о в і с л о в а : економічне зростання, зовнішній борг, девальвація,

інфляція, економічна криза, економічна політика.

У 2016 р. в Україні розпочалося економічне зростання. Проблема його

прискорення сьогодні перетворилася на одну із найактуальніших в економічній науці. Про складність її вирішення свідчать розбіжності в думках експертів. Так, одна частина з них вважає, що для досягнення високої економічної

динаміки необхідно: збільшити споживчий попит шляхом пом'якшення

фіскальної та монетарної політики [1, с. 5]; друга – угамувати інфляцію, що

не дає банкам суттєво збільшити кредитування економіки; третя – започаткувати великі державні інфраструктурні проекти (будівництво доріг, соціального житла, транспортних споруд), які дадуть поштовх розширенню приватного

інвестування; четверта – створити вільну від бюрократії та корупції економіку зі сприятливими умовами для розвитку бізнесу (чесним правосуддям, низькими податками, гарантіями інвесторам) [2, c. 24–25].

Відсутність відповіді на запитання: за яких умов економічне зростання

України може перетворитися на стійке та прискорене, сьогодні обмежує можливості науковців та спеціалістів у сфері економіки реалістично оцінювати перспективи її майбутньої динаміки. Це породжує у них як зайвий песимізм, так

і оптимізм щодо можливостей України за рівнем економічного розвитку наблизитися до розвинених країн світу, доцільності, напрямів та глибини втручання держави в ринковий механізм за до заходів державної політики.

Для зменшення розбіжностей із наведених питань у цій статті поставлено

за мету дослідити першопричини виходу України з кризи 2014–2015 рр., вивчити можливості ринкового механізму забезпечити інерційне прискорене

зростання вітчизняної економіки після 2016 р., оцінити експертні пропозиції

та, в разі необхідності, запропонувати нові альтернативні підходи щодо державного стимулювання її високої динаміки.

Пояснення:

Потому что на картах, в отличие от глобуса, есть искажения. На любых географических картах существуют искажения длин, углов, форм и площадей. Эти искажения разных видов, а их величина зависит от вида проекции, масштаба карты и охвата проектируемой территории. Обнаружить на карте искажения длин вдоль меридианов можно, сравнив отрезки меридианов между двумя соседними параллелями — если они находятся на одном уровне, то искажений длины нет. Об искажении расстояний на параллелях свидетельствует соотношение длин отрезков экватора и параллели 60°-й широты между соседними меридианами. Если искажения отсутствуют, то отрезок экватора ровно в два раза больше, чем отрезок 60°-й параллели. О характерном для большинства карт искажении углов можно сделать вывод в том случае, когда параллели и меридианы не образуют между собой прямых углов. Различить искажения формы можно сравнив длину и ширину какого-либо географического объекта на карте и глобусе — если соотношения форм пропорциональны, то искажения по данному критерию нет. Ещё проще различить искажения формы можно сравнив ячейки сетки на одной широте: если они одинаковы, то это свидетельствует об отсутствии искажений формы на данной географической карте. В зависимости от назначения карт, для них подбирают такие проекции, на которых один из видов искажений может отсутствовать, или быть пренебрежимо малым. По характеру искажений картографические проекции делятся на 
равновеликие — нет искажений площадей; 
равноугольные — нет искажений углов; 
произвольные — существуют все виды искажений.