Води Світового океану перебувають у постійному русі. Серед видів руху вод виділяють хвилі та течії. За причинами виникнення хвилі поділяють на вітрові, цунамі та припливно-відпливні.
Причиною вітрових хвиль є вітер, який зумовлює вертикальний коливальний рух водної поверхні. Висота хвиль найбільше залежить від сили вітру. Хвилі можуть досягати висоти 18—20 м. Якщо у відкритому океані вода зазнає вертикальних рухів, то біля берега вона здійснює поступальний рух, утворюючи прибій. Ступінь вітрового хвилювання оцінюють за 9-бальною шкалою
1) Это система территориального деления земной поверхности , основанная на выявлении и исследовании системы соподчиненных природных регионов , обладающих внутренним единством и своеобразными индивидуальными чертами природы .
2)Физико-географическое районирование, система территориальных подразделений земной поверхности (регионов), обладающих внутренним единством и своеобразными чертами природы; процесс их выявления – одна из форм синтеза в физической географии.
По зональным признакам последовательно выделяются пояса физико-географические, зоны физико-географические и подзоны физико-географические, по азональным – страны физико-географические и области физико-географические.
3)Физико-географическое районирование Евразии На территории Евразии (без территории Российской Федерации) в учебной литературе выделяют семь групп природных областей — подконтинентов: Северная, Средняя и Южная Европа; Юго-Западная, Центральная, Восточная и Южная Азия.
Води Світового океану перебувають у постійному русі. Серед видів руху вод виділяють хвилі та течії. За причинами виникнення хвилі поділяють на вітрові, цунамі та припливно-відпливні.
Причиною вітрових хвиль є вітер, який зумовлює вертикальний коливальний рух водної поверхні. Висота хвиль найбільше залежить від сили вітру. Хвилі можуть досягати висоти 18—20 м. Якщо у відкритому океані вода зазнає вертикальних рухів, то біля берега вона здійснює поступальний рух, утворюючи прибій. Ступінь вітрового хвилювання оцінюють за 9-бальною шкалою
1) Это система территориального деления земной поверхности , основанная на выявлении и исследовании системы соподчиненных природных регионов , обладающих внутренним единством и своеобразными индивидуальными чертами природы .
2)Физико-географическое районирование, система территориальных подразделений земной поверхности (регионов), обладающих внутренним единством и своеобразными чертами природы; процесс их выявления – одна из форм синтеза в физической географии.
По зональным признакам последовательно выделяются пояса физико-географические, зоны физико-географические и подзоны физико-географические, по азональным – страны физико-географические и области физико-географические.
3)Физико-географическое районирование Евразии На территории Евразии (без территории Российской Федерации) в учебной литературе выделяют семь групп природных областей — подконтинентов: Северная, Средняя и Южная Европа; Юго-Западная, Центральная, Восточная и Южная Азия.