Найбільш вразливою зоною спілкування для людини може виявитися будь-яка, якщо в ній виникли якісь проблеми. Крім того, вразливість також розуміється по-різному. Вона може бути пов’язана з психологічним та фізичним дискомфортом, який відчуває людина, спілкуючись в певній зоні. А може – з емоційним болем, який нам здатні завдати люди в кожній із зон.
Я хочу розібрати проблему вразливості зон спілкування саме з останнього боку. У кожній із зон іноді виникають болючі ситуації, проте вони по-різному чіпляють нас. Образа на близьку людину чи зрада друга, наприклад, у тисячу раз болючіша, ніж випадкова сварка в магазині з незнайомою людиною чи плітки, що їх розпускають малознайомі бабусі біля під’їзду. Згадаємо головну героїню однойменної повісті Л. Костенко «Маруся Чурай». Її звинуватили у вбивстві, яке вона не коїла, та Маруся ніяк не реагувала на слова чужих для неї людей, на те, що її ганьбили та називали вбивцею. Їй було байдуже, адже її просто шокували, розбили їй серце зрада та смерть коханого Гриця.
З іншого боку, для людей публічних – акторів, політиків – найбільш вразливою може виявитися суспільна зона спілкування. Звинувачення в ганебних вчинках, осоромлення на якихось заходах, плітки у пресі можуть коштувати їм кар’єри, слави та симпатії людей. А для таких людей це дуже важливо, бо становить трохи не найважливішу частину їхнього життя. Згадаємо долі видатного та улюбленого для мільйонів актора Джоні Деппа, звинуваченого в домашньому насильстві, та екс-президента США Білла Клінтона, спійманого на романі з секретаркою. Після розголошення цієї інформації президент пішов у відставку, а з Дж. Деппом розірвали контракти усі кіностудії.
Отже наведені аргументи та приклади наштовхують нас на висновок, що найбільш вразливою зоною для кожного є та, від спілкування в якій він найбільше залежить. Для більшості звичайних людей це будуть інтимна та с особиста зони, а для публічних людей – суспільна.
Я люблю свой город. В нём прекрасно всё: от восхитительного центра, до самых отдалённых краёв. Если бы у меня спросили, в каком городе я хотел бы жить, то несомненно я остался бы там, где нахожусь. И, конечно же, есть одно место, которое я особенно люблю.Моё любимое место в городе – это парк. Каждые выходные мы с семьёй ходим туда, чтобы покататься на аттракционах и получить заряд позитивных эмоций. Именно там я могу увидеть счастливых родителей, которые не заняты своей работой. И там мне часто покупают сладости: попкорн и сладкую вату. В парке помимо развлечений есть и красивые посадки, с великолепными деревьями разного вида. Осенью это зелёное царство превращается в огненный дворец и очень сложно отвести от этой картины глаза. Ещё я люблю это место потому, что часто знакомлюсь там с новыми людьми. К слову, с моим лучшим другом мы там и познакомились и теперь после школы часто гуляем в парке. Для этого нам не нужны деньги. В парке есть зона, где можно повеселиться и бесплатно. На этом участке много разнообразных турников, по которым мы постоянно лазаем. А потом, уставшие , но довольные идём домой, чтобы завтра снова вернуться в парк.
В моём городе много красивых мест, но любимым для меня навсегда останется городской парк!
Найбільш вразливою зоною спілкування для людини може виявитися будь-яка, якщо в ній виникли якісь проблеми. Крім того, вразливість також розуміється по-різному. Вона може бути пов’язана з психологічним та фізичним дискомфортом, який відчуває людина, спілкуючись в певній зоні. А може – з емоційним болем, який нам здатні завдати люди в кожній із зон.
Я хочу розібрати проблему вразливості зон спілкування саме з останнього боку. У кожній із зон іноді виникають болючі ситуації, проте вони по-різному чіпляють нас. Образа на близьку людину чи зрада друга, наприклад, у тисячу раз болючіша, ніж випадкова сварка в магазині з незнайомою людиною чи плітки, що їх розпускають малознайомі бабусі біля під’їзду. Згадаємо головну героїню однойменної повісті Л. Костенко «Маруся Чурай». Її звинуватили у вбивстві, яке вона не коїла, та Маруся ніяк не реагувала на слова чужих для неї людей, на те, що її ганьбили та називали вбивцею. Їй було байдуже, адже її просто шокували, розбили їй серце зрада та смерть коханого Гриця.
З іншого боку, для людей публічних – акторів, політиків – найбільш вразливою може виявитися суспільна зона спілкування. Звинувачення в ганебних вчинках, осоромлення на якихось заходах, плітки у пресі можуть коштувати їм кар’єри, слави та симпатії людей. А для таких людей це дуже важливо, бо становить трохи не найважливішу частину їхнього життя. Згадаємо долі видатного та улюбленого для мільйонів актора Джоні Деппа, звинуваченого в домашньому насильстві, та екс-президента США Білла Клінтона, спійманого на романі з секретаркою. Після розголошення цієї інформації президент пішов у відставку, а з Дж. Деппом розірвали контракти усі кіностудії.
Отже наведені аргументи та приклади наштовхують нас на висновок, що найбільш вразливою зоною для кожного є та, від спілкування в якій він найбільше залежить. Для більшості звичайних людей це будуть інтимна та с особиста зони, а для публічних людей – суспільна.
Объяснение:
взято з інтернета
Я люблю свой город. В нём прекрасно всё: от восхитительного центра, до самых отдалённых краёв. Если бы у меня спросили, в каком городе я хотел бы жить, то несомненно я остался бы там, где нахожусь. И, конечно же, есть одно место, которое я особенно люблю.Моё любимое место в городе – это парк. Каждые выходные мы с семьёй ходим туда, чтобы покататься на аттракционах и получить заряд позитивных эмоций. Именно там я могу увидеть счастливых родителей, которые не заняты своей работой. И там мне часто покупают сладости: попкорн и сладкую вату. В парке помимо развлечений есть и красивые посадки, с великолепными деревьями разного вида. Осенью это зелёное царство превращается в огненный дворец и очень сложно отвести от этой картины глаза. Ещё я люблю это место потому, что часто знакомлюсь там с новыми людьми. К слову, с моим лучшим другом мы там и познакомились и теперь после школы часто гуляем в парке. Для этого нам не нужны деньги. В парке есть зона, где можно повеселиться и бесплатно. На этом участке много разнообразных турников, по которым мы постоянно лазаем. А потом, уставшие , но довольные идём домой, чтобы завтра снова вернуться в парк.
В моём городе много красивых мест, но любимым для меня навсегда останется городской парк!