Русская равнина богата разнообразными природными ресурсами. Равнинный рельеф, благоприятные климатические условия, плодородные степи и обширные леса ее заселению и освоению с давних времен. Сейчас здесь проживает около 60% населения России, находится большая часть городов и рабочих поселков, густая сеть шоссейных и железных дорог. Здесь расположена столица нашей Родины — Москва. Разные природные зоны и районы Русской равнины заселены и освоены неодинаково, так как их природные условия и ресурсы весьма различны. В недрах равнины находятся месторождения железа (КМА), каменного (Печорский бассейн) и бурого (Подмосковный бассейн) углей, апатиты Кольского полуострова, поваренные соли озера Баскунчак. Между Волгой и Уральскими горами, а также на северо-востоке равнины добывают нефть. Большинство месторождений расположено в хорошо освоенных районах. Это повышает их ценность.При добыче полезных ископаемых происходит нарушение земель, уничтожение их плодородного слоя, создаются новые формы рельефа. При шахтном добычи полезных ископаемых большие площади занимают отвалы пустой породы. В районах открытой разработки на поверхности земли образуются карьеры. Иногда это — обширные котлованы глубиной 100—200 м и более. Много нарушенных земель в Подмосковном бассейне, в районах разработок строительного сырья и торфа. Восстановлению ценности этих нарушенных земель (их рекультивации) сейчас уделяется большое внимание. На их месте создаются водоемы. Они возвращаются в сельско- и лесохозяйственное использование. Для густонаселенных районов Русской равнины это имеет особенно большое значение.Реки Русской равнины богаты гидроэнергией. На них созданы каскады гидроэлектростанций. Воды Волги и Дона используются для орошения полей в степной зоне. Многие реки соединены каналами, обеспечивающими судоходство. Так, Москва, расположенная на сравнительно небольшой реке, стала портом пяти морей. В лесах Русской равнины ведется заготовка древесины. В связи с тем что леса вырубаются уже не одно столетие, во многих центральных и западных районах состав древостоя сильно изменен. Появилось много вторичных, мелколиственных лесов. Значительно сократились площади лесов в южной тайге, в зоне смешанных и широколиственных лесов.На Русской равнине сосредоточены основные площади самых плодородных почв нашей страны — черноземов. Они почти полностью распаханы. В степной и лесостепной зонах на этих почвах выращивают пшеницу и кукурузу, сахарную свеклу и подсолнечник, просо и другие культуры. Велики площади пахотных земель и в лесных зонах. Здесь выращивают рожь и ячмень, картофель и пшеницу, лен и овес. Для дальнейшего подъема сельского хозяйства в этих зонах, где агроклиматические ресурсы благоприятны для сельскохозяйственного производства, а почвы недостаточно плодородны, необходимо проведение комплекса мелиорации. Проблема Нечерноземья связана с использованием природных ресурсов этого региона, прежде всего с развитием сельского хозяйства в нем. Почвы здесь не столь плодородны, как черноземы, однако почвенные и агроклиматические ресурсы позволяют выращивать рожь и ячмень, лен и картофель, овощи и овес, кормовые травы.Лесные и пойменные луга — хорошие сенокосы и пастбища для скота. Однако сельскохозяйственной продукции производится здесь сейчас недостаточно. Для дальнейшего развития сельского хозяйства Нечерноземья необходимо рациональное использование и улучшение (мелиорация) земель, строительство дорог и улучшение условий жизни людей. Основным видом мелиорации здесь является осушение избыточно увлажненных земель. Наряду с осушением требуется внесение удобрений и известкование почв, местами орошение и борьба с эрозией почв, уборка камней и раскорчевка древесно-кустарниковой растительности, снегозадержание и регулирование снеготаяния, укрупнение полей и улучшение их формы.
Україна є одним з європейських лідерів за запасами бурштину. Українські компанії, які мають державні ліцензії на видобуток бурштину, щорічно видобувають близько чотирьох тонн цього мінералу. Однак насправді це лише невеликий відсоток від реального видобування бурштину в Україні. Набагато більше його викопують старателі на незаконних промислах, про які держава знає, але які не контролює.
"Насправді обсяги видобутку бурштину величезні. Навіть за найскромнішими підрахунками вони сягають від 120 до 300 тонн на рік. Справжню цифру не знає ніхто. Приблизний загальний річний дохід на цьому ринку складає до 300 мільйонів доларів. Це величезна спокуса для нелегалів", - констатує заступник міністра екології та природних ресурсів України Світлана Коломієць. Офіційно дозволи на видобуток мають тільки шість компаній: дві приватних, а також чотири державних підприємства, які протягом останнього часу не працюють через банкрутство чи бюрократичні проблеми.
Катастрофічні наслідки
Основні запаси бурштину України зосереджені, насамперед, у лісах на території Рівненської, Житомирської та Волинської областей. Екологи б'ють на сполох, адже внаслідок неконтрольованого видобутку "дару сонця" там стрімко знищуються лісові насадження та надра, для відновлення яких знадобляться десятиліття. "Там є такі землі, де вже взагалі не можна проводити жодного видобутку, навіть легального, а не те що нелегального, оскільки популяція і біорізноманіття в таких лісах з'явиться тепер не раніше, ніж за сто років", - зауважує еколог правозахисної організації "Екологія, право, людина" Петро Тєстов.
Нелегальні бурштинові копальні в Україні
Україна є одним з європейських лідерів за запасами бурштину. Українські компанії, які мають державні ліцензії на видобуток бурштину, щорічно видобувають близько чотирьох тонн цього мінералу. Однак насправді це лише невеликий відсоток від реального видобування бурштину в Україні. Набагато більше його викопують старателі на незаконних промислах, про які держава знає, але які не контролює.
"Насправді обсяги видобутку бурштину величезні. Навіть за найскромнішими підрахунками вони сягають від 120 до 300 тонн на рік. Справжню цифру не знає ніхто. Приблизний загальний річний дохід на цьому ринку складає до 300 мільйонів доларів. Це величезна спокуса для нелегалів", - констатує заступник міністра екології та природних ресурсів України Світлана Коломієць. Офіційно дозволи на видобуток мають тільки шість компаній: дві приватних, а також чотири державних підприємства, які протягом останнього часу не працюють через банкрутство чи бюрократичні проблеми.
Катастрофічні наслідки
Основні запаси бурштину України зосереджені, насамперед, у лісах на території Рівненської, Житомирської та Волинської областей. Екологи б'ють на сполох, адже внаслідок неконтрольованого видобутку "дару сонця" там стрімко знищуються лісові насадження та надра, для відновлення яких знадобляться десятиліття. "Там є такі землі, де вже взагалі не можна проводити жодного видобутку, навіть легального, а не те що нелегального, оскільки популяція і біорізноманіття в таких лісах з'явиться тепер не раніше, ніж за сто років", - зауважує еколог правозахисної організації "Екологія, право, людина" Петро Тєстов.
Объяснение: