С какими из названных вами материков связаны открытия путешественников исследователи мореплавателей изображённых на портретах Укажите название материка франциско де Орельяна,девис джонс
Сравнительная характеристика хозяйства двух крупных географических районов России .
При сравнении хозяйств двух районов важно не ТОЛЬР. О выделить черты сходства и различия, но и объяснить их причины. Рассмотрим это на примере Урала и Поволжья.
Общая черта ЭГП Уральского и Поволжского районов — это выгодное положение на границе двух экономических зон. Через них проходит множество транспортных путей, огромные потоки грузов в обе стороны. Природные ресурсы обоих районов богаты, но сильно различаются. В Поволжье главное богатство — нефть и газ, водные и рыбные ресурсы Волги. На Урале главное богатство — руды различных металлов, каменные соли. На Урале ощущается сильная нехватка воды для промышленности.
Именно разные природные условия и ресурсы обусловили различия в хозяйстве. В Поволжском районе река Волга, а в Уральском — Уральские горы оказали большое влияние на хозяйство.
В Поволжье вдоль Волги селились люди, росли города. С рекой связаны многие отрасли хозяйства — речной транспорт и судостроение, рыбная промышленность; деревообрабатывающая и целлюлозно-бумажная (для которых по Волге сплавляли лес; гидроэнергетика, мелиоративное хозяйство. До революции Поволжье специализировалось на производстве сельскохозяйственной продукции, добыче рыбы. В советское время после постройки каскада ГЭС и открытия запасов нефти в Татарии и Самарской области отраслями специализации стали нефтегазовая промышленность и электроэнергетика. Выгодное транспортное положение, близость металлургической базы Урала, обеспеченность трудовыми ресурсами сделали отраслью специализации машиностроение: точное, станкостроение, автомобилестроение (ВАЗ, КамАЗ) , тракторостроение. Очень благоприятные условия сложились для нефтехимии. Осталась специализация на рыбной и пищевой промышленности, сельском хозяйстве (зерновые, бахчевые, овцеводство) . На Урале положение хребтов определило размещение населения, а находящиеся в его недрах руды металлов, каменная соль, лес определили отрасли его специализации — черная и цветная металлургия, химическая, лесная и целлюлозно-бумажная промышленность. На базе металлургии сформировался важнейший район тяжелого машиностроения. Все эти отрасли развиваются в крупных промышленных узлах: Свердловском, Челябинском, Нижнетагильском. Высокая концентрация производства вызвала острые экологические проблемы и на Урале, и в Поволжье. Главными загрязнителями атмосферы и вод являются химия и металлургия, плотины ГЭС сильно изменили природу. Загрязнение рек, истощение их водных ресурсов вызвало ухудшение экологической ситуации на Каспии.
Машинобудування є дуже складною галуззю, до якої входять декілька десятків спеціалізованих галузей. Залежно від продукції, що випускається, вони об'єднуються у групи: важке, транспортне, сільськогосподарське, точне машинобудування, верстатобудування.
Підприємства, що виробляють машини й устаткування для металургії, гірничодобувної, хімічної промисловості, паливно-енергетичного комплексу, відносять до важкого машинобудування. Виробництво продукції цієї галузі дуже зменшилось, її обсяги є незначними.
Так, в 2004 р. було випущено лише 10 шахтних навантажувальних машин, 41 рудникових електровозів, 76 кранів, 99 мостових електричних кранів, 600 ковальсько-пресових машин. Через специфіку даного напрямку машинобудування, воно тяжіє до споживача та сировини. Підприємства підгалузі розміщені переважно на Донбасі та в Придніпров'ї.
До найбільших належать Новокраматорський та Горлівський машинобудівні, Харківський турбінний заводи. Великими центрами важкого машинобудування є також Артемівськ, Дніпропетровськ, Донецьк, Луганськ, Кривий Ріг, Ясинувата. Підйомно-шахтне устаткування виробляють в Одесі, Львові, Харкові. Нікополі, Прилуках, Дніпропетровську, автонавантажувачі – у Львові, нафтогазове устаткування – у Чернівцях, Дрогобичі.
Транспортне машинобудування спеціалізується в Україні на виробництві майже всіх транспортних засобів. Тепловозобудування зосереджене в Луганську й Харкові. Промислові електровози випускають у Дніпропетровську. У Луганську налагоджується і виробництво трамваїв. Вантажні вагони виробляють у Стаханові, Дніпродзержинську, Кременчуку, цистерни – у Маріуполі, пасажирські вагони – у Харкові.
Розвинуте в нашій країні суднобудування, найбільшим центром якою є Миколаїв. Тут працюють три суднобудівні заводи, що випускають морські судна різного призначення. Центрами морського суднобудування є також Херсон. Одеса, Керч, а річкового – Київ, Запоріжжя, Херсон, Ізмаїл. У своєму розміщенні ця галузь орієнтується на споживача.
Літакобудування і виробництво космічної техніки – це наукомісткі галузі, які, орієнтуються на потужні конструкторські бюро. Основні центри літакобудування – Київ, Харків, а виробництва космічної техніки — Харків і Дніпропетровськ. Стратегічними партнерами в цій галузі для України є Росія, США, Німеччина, Франція.
Автомобілебудування орієнтується на можливості кооперування виробництва (вигоди транспортно-географічного положення) і трудові ресурси.
Автомобілебудування розвинуте у Львові (автобусний завод та завод автонавантажувачів), Кременчуку (завод великовантажних автомобілів, де налагоджено й випуск мікроавтобусів "Івеко"), Запоріжжі (завод легкових автомобілів), Луцьку (завод легкових автомобілів), Мелітополі (моторний завод). Розпочато випуск тролейбусів у Львові, Дніпропетровську та Києві, автобусів малої місткості у Черкасах та Херсоні.
Складання легкових автомобілів проводиться в Іллічівську, Сімферополі. Чернігові, Чопі, Мукачеві. Виробництво мотоциклів та велосипедів сконцентровано в Чернігові, Харкові та Києві. В 2004 р. в Україні загалом було випущено 174 тис. одиниць легкових автомобілів, 11,2 тис. – вантажних, 2,6 тис. автобусів (це найвищі показники за роки Незалежності).
Підприємства точного машинобудування орієнтуються на кваліфіковані кадри.
Електротехнічне машинобудування, яке спеціалізується на випуску електричних двигунів, апаратів, приладів, кабелю та іншої продукції, що призначена для передачі і споживання електроенергії, репрезентоване заводами в Харкові, Києві, Запоріжжі, Полтаві, Львові, Миколаєві, Донецьку тощо.
Підприємства електронної й радіотехнічної промисловості розташовані переважно у великих містах, де зосереджені висококваліфіковані трудові ресурси, науково-дослідні інститути. Серед них виділяються Львівські заводи телевізорів, кінескопів, Київські заводи телевізорів, магнітофонів, транзисторів, радіоприймачів, електронно-обчислювальних машин, а також заводи з виробництва телевізорів у Дніпропетровську і Сімферополі, електронних мікроскопів у Сумах.
Перспективною є галузь з складання комп'ютерів, яка вже навіть перевищила рівень 1990 р. (понад 45 тис. одиниць на рік). Найбільші підприємства – київський завод "Електронмаш", канівське СП "Магніт".
Розвиток радіоелектронної промисловості пов'язаний з конверсією багатьох підприємств колишнього ВПК. Зокрема на Дніпропетровському машинобудівному заводі почали випускати цифрові електронні АТС; на Роменському заводі АТС, ЗАТ "Моноліт" (Харків), Львівському заводі телеграфічної апаратури налагоджено випуск комутаційного обладнання. Заводи "Оріон", "
При сравнении хозяйств двух районов важно не ТОЛЬР. О выделить черты сходства и различия, но и объяснить их причины. Рассмотрим это на примере Урала и Поволжья.
Общая черта ЭГП Уральского и Поволжского районов — это выгодное положение на границе двух экономических зон. Через них проходит множество транспортных путей, огромные потоки грузов в обе стороны.
Природные ресурсы обоих районов богаты, но сильно различаются. В Поволжье главное богатство — нефть и газ, водные и рыбные ресурсы Волги. На Урале главное богатство — руды различных металлов, каменные соли. На Урале ощущается сильная нехватка воды для промышленности.
Именно разные природные условия и ресурсы обусловили различия в хозяйстве. В Поволжском районе река Волга, а в Уральском — Уральские горы оказали большое влияние на хозяйство.
В Поволжье вдоль Волги селились люди, росли города. С рекой связаны многие отрасли хозяйства — речной транспорт и судостроение, рыбная промышленность; деревообрабатывающая и целлюлозно-бумажная (для которых по Волге сплавляли лес; гидроэнергетика, мелиоративное хозяйство. До революции Поволжье специализировалось на производстве сельскохозяйственной продукции, добыче рыбы. В советское время после постройки каскада ГЭС и открытия запасов нефти в Татарии и Самарской области отраслями специализации стали нефтегазовая промышленность и электроэнергетика. Выгодное транспортное положение, близость металлургической базы Урала, обеспеченность трудовыми ресурсами сделали отраслью специализации машиностроение: точное, станкостроение, автомобилестроение (ВАЗ, КамАЗ) , тракторостроение. Очень благоприятные условия сложились для нефтехимии. Осталась специализация на рыбной и пищевой промышленности, сельском хозяйстве (зерновые, бахчевые, овцеводство) . На Урале положение хребтов определило размещение населения, а находящиеся в его недрах руды металлов, каменная соль, лес определили отрасли его специализации — черная и цветная металлургия, химическая, лесная и целлюлозно-бумажная промышленность. На базе металлургии сформировался важнейший район тяжелого машиностроения. Все эти отрасли развиваются в крупных промышленных узлах: Свердловском, Челябинском, Нижнетагильском. Высокая концентрация производства вызвала острые экологические проблемы и на Урале, и в Поволжье. Главными загрязнителями атмосферы и вод являются химия и металлургия, плотины ГЭС сильно изменили природу. Загрязнение рек, истощение их водных ресурсов вызвало ухудшение экологической ситуации на Каспии.
країни.
Машинобудування є дуже складною галуззю, до якої входять декілька десятків спеціалізованих галузей. Залежно від продукції, що випускається, вони об'єднуються у групи: важке, транспортне, сільськогосподарське, точне машинобудування, верстатобудування.
Підприємства, що виробляють машини й устаткування для металургії, гірничодобувної, хімічної промисловості, паливно-енергетичного комплексу, відносять до важкого машинобудування. Виробництво продукції цієї галузі дуже зменшилось, її обсяги є незначними.
Так, в 2004 р. було випущено лише 10 шахтних навантажувальних машин, 41 рудникових електровозів, 76 кранів, 99 мостових електричних кранів, 600 ковальсько-пресових машин. Через специфіку даного напрямку машинобудування, воно тяжіє до споживача та сировини. Підприємства підгалузі розміщені переважно на Донбасі та в Придніпров'ї.
До найбільших належать Новокраматорський та Горлівський машинобудівні, Харківський турбінний заводи. Великими центрами важкого машинобудування є також Артемівськ, Дніпропетровськ, Донецьк, Луганськ, Кривий Ріг, Ясинувата. Підйомно-шахтне устаткування виробляють в Одесі, Львові, Харкові. Нікополі, Прилуках, Дніпропетровську, автонавантажувачі – у Львові, нафтогазове устаткування – у Чернівцях, Дрогобичі.
Транспортне машинобудування спеціалізується в Україні на виробництві майже всіх транспортних засобів. Тепловозобудування зосереджене в Луганську й Харкові. Промислові електровози випускають у Дніпропетровську. У Луганську налагоджується і виробництво трамваїв. Вантажні вагони виробляють у Стаханові, Дніпродзержинську, Кременчуку, цистерни – у Маріуполі, пасажирські вагони – у Харкові.
Розвинуте в нашій країні суднобудування, найбільшим центром якою є Миколаїв. Тут працюють три суднобудівні заводи, що випускають морські судна різного призначення. Центрами морського суднобудування є також Херсон. Одеса, Керч, а річкового – Київ, Запоріжжя, Херсон, Ізмаїл. У своєму розміщенні ця галузь орієнтується на споживача.
Літакобудування і виробництво космічної техніки – це наукомісткі галузі, які, орієнтуються на потужні конструкторські бюро. Основні центри літакобудування – Київ, Харків, а виробництва космічної техніки — Харків і Дніпропетровськ. Стратегічними партнерами в цій галузі для України є Росія, США, Німеччина, Франція.
Автомобілебудування орієнтується на можливості кооперування виробництва (вигоди транспортно-географічного положення) і трудові ресурси.
Автомобілебудування розвинуте у Львові (автобусний завод та завод автонавантажувачів), Кременчуку (завод великовантажних автомобілів, де налагоджено й випуск мікроавтобусів "Івеко"), Запоріжжі (завод легкових автомобілів), Луцьку (завод легкових автомобілів), Мелітополі (моторний завод). Розпочато випуск тролейбусів у Львові, Дніпропетровську та Києві, автобусів малої місткості у Черкасах та Херсоні.
Складання легкових автомобілів проводиться в Іллічівську, Сімферополі. Чернігові, Чопі, Мукачеві. Виробництво мотоциклів та велосипедів сконцентровано в Чернігові, Харкові та Києві. В 2004 р. в Україні загалом було випущено 174 тис. одиниць легкових автомобілів, 11,2 тис. – вантажних, 2,6 тис. автобусів (це найвищі показники за роки Незалежності).
Підприємства точного машинобудування орієнтуються на кваліфіковані кадри.
Електротехнічне машинобудування, яке спеціалізується на випуску електричних двигунів, апаратів, приладів, кабелю та іншої продукції, що призначена для передачі і споживання електроенергії, репрезентоване заводами в Харкові, Києві, Запоріжжі, Полтаві, Львові, Миколаєві, Донецьку тощо.
Підприємства електронної й радіотехнічної промисловості розташовані переважно у великих містах, де зосереджені висококваліфіковані трудові ресурси, науково-дослідні інститути. Серед них виділяються Львівські заводи телевізорів, кінескопів, Київські заводи телевізорів, магнітофонів, транзисторів, радіоприймачів, електронно-обчислювальних машин, а також заводи з виробництва телевізорів у Дніпропетровську і Сімферополі, електронних мікроскопів у Сумах.
Перспективною є галузь з складання комп'ютерів, яка вже навіть перевищила рівень 1990 р. (понад 45 тис. одиниць на рік). Найбільші підприємства – київський завод "Електронмаш", канівське СП "Магніт".
Розвиток радіоелектронної промисловості пов'язаний з конверсією багатьох підприємств колишнього ВПК. Зокрема на Дніпропетровському машинобудівному заводі почали випускати цифрові електронні АТС; на Роменському заводі АТС, ЗАТ "Моноліт" (Харків), Львівському заводі телеграфічної апаратури налагоджено випуск комутаційного обладнання. Заводи "Оріон", "