Интересны здесь свадебные традиции. Вот одна из них. Путь от дома невесты до дома жениха молодая должна пройти пешком, при этом неся с собой свое приданое. Перед ее выходом отец плюет на нее, «на удачу» и благословляет. Когда невеста подойдет к дому жениха, женщины выкрикивают грубые выражения и реплики в ее адрес на счастье. Свадьбы играют, обычно, пышные с собранием большого количества гостей. Сопровождая молодоженов на первую брачную ночь, пожилые женщины учат невесту, как удовлетворить мужа в постели. В некоторых племенах они даже прячутся под кроватью, чтобы быть уверенными, что невеста все делает правильно. После свадьбы молодожены не выходят на улицу в течение нескольких дней. Так принято.
Одним із факторів, що визначають життя в океані є тиск. З глибиною гається зростання атмосферного тиску (1100 атм. на глибині 11000 м). Океан, як відомо заселений і на дні. Отже, на глибинах дна Світового океану живі організми мають приблизно такий же внутрішній тиск. Відомі численні приклади еврибіонтних видів за відношенням до тиску. Так, морські їжаки можуть існувати до глибини 4900 м, молюски від 35 до 4400 м.
Важливим фактором розподілу живих організмів є температура. Для температурного режиму Світового океану характерна зональність. Різні райони океану відрізняються не лише середньорічними температурами, але й амплітудами. Ця амплітуда невелика в тропічних і приполярних водах, де складає 2ºС, у водах помірних широт вона значно більша і складає 6…10ºС. Тому в тропічних і полярних водах присутні стенотермні організми. Евритермні види поширені від тропічних до приполярних вод. Особливо значна кількість їх у водах помірного поясу.
Температура води знижується з глибиною. Глибше 3000 м температура залишається майже незмінною (1,5…1, 8ºС), але може знижуватись і до 0ºС або й дещо нижче.
В окремих районах гається підняття холодних вод на поверхню. Це явище називають апвелінг. В більш холодній воді краще розчиняється кисень і тому зростає кількість дрібних морських організмів, які є кормом для риби. В областях апвелінгу розташовані основні райони по вилову риби.
Важливе значення для морських організмів має солоність води. Середня солоність вод Світового океану становить 35‰. Найбільші коливання солоност гаються у верхньому шарі води від 30‰ в приполярних до 37,9‰ в тропічних широтах.
Одним із факторів, що визначають життя в океані є тиск. З глибиною гається зростання атмосферного тиску (1100 атм. на глибині 11000 м). Океан, як відомо заселений і на дні. Отже, на глибинах дна Світового океану живі організми мають приблизно такий же внутрішній тиск. Відомі численні приклади еврибіонтних видів за відношенням до тиску. Так, морські їжаки можуть існувати до глибини 4900 м, молюски від 35 до 4400 м.
Важливим фактором розподілу живих організмів є температура. Для температурного режиму Світового океану характерна зональність. Різні райони океану відрізняються не лише середньорічними температурами, але й амплітудами. Ця амплітуда невелика в тропічних і приполярних водах, де складає 2ºС, у водах помірних широт вона значно більша і складає 6…10ºС. Тому в тропічних і полярних водах присутні стенотермні організми. Евритермні види поширені від тропічних до приполярних вод. Особливо значна кількість їх у водах помірного поясу.
Температура води знижується з глибиною. Глибше 3000 м температура залишається майже незмінною (1,5…1, 8ºС), але може знижуватись і до 0ºС або й дещо нижче.
В окремих районах гається підняття холодних вод на поверхню. Це явище називають апвелінг. В більш холодній воді краще розчиняється кисень і тому зростає кількість дрібних морських організмів, які є кормом для риби. В областях апвелінгу розташовані основні райони по вилову риби.
Важливе значення для морських організмів має солоність води. Середня солоність вод Світового океану становить 35‰. Найбільші коливання солоност гаються у верхньому шарі води від 30‰ в приполярних до 37,9‰ в тропічних широтах.
Объяснение: