ПЕК обох країн орієнтується на імпортні ресурси. Нафта надходить із країн Перської затоки та Північної Африки, газ — з Алжиру, Нідерландів та Росії. У Франції особливо розвинута атомна енергетика, яка виробляє 75% електроенергії. В Італії після аварії на Чорнобильській АЕС усі атомні електростанції закриті.
Чорна металургія у країнах майже повністю орієнтується на імпортну сировину та паливо, особливо в Італії. Підприємства цих галузей тяжіють до портів. У Франції старі заводи розміщені в Лотарингії, але вони перебувають у стані депресії.
Машинобудування в обох країнах — провідна галузь промисловості. Однак у Франції переважають сучасні галузі, які визначають хід НТР, а в Італії вони почали розвиватися тільки в останні десятиріччя XX ст. Домінуючими галузями як у Франції, так і в Італії є автомобілебудування.
У Франції великого значення набула авіакосмічна промисловість, виробництво зброї, радіоелектроніки, електротехніки. Країна славиться на світовому ринку як виробник тепло- та електровозів, побутових електроприладів. Італія спеціалізується на виробництві мопедів, мотоциклів, велосипедів. Світове значення має електротехнічна промисловість, особливо виробництво холодильників і пральних машин. Суднобудування — важлива галузь в обох країнах, але у Франції вона останнім часом перебуває у стані депресії (див. рис. 43, 44).
Основні центри чорної, кольорової металургії та машинобудування Франції
Рис. 43. Основні центри чорної, кольорової металургії та машинобудування Франції
Основні центри чорної, кольорової металургії та машинобудування Італії
Рис. 44. Основні центри чорної, кольорової металургії та машинобудування Італії
Хімічна промисловість в обох країнах зазнала істотних змін, зросло виробництво полімерів і синтетичних волокон. Розвивається нафтопереробна промисловість, підприємства якої розміщуються в портах, хімія органічного синтезу, виробництво мінеральних добрив. За експортом продукції хімічної промисловості Франції займає третє місце у світі.
Хоча галузі легкої промисловості, особливо текстильної, у розвинутих країнах
Тропосфера (көне грекше: τρόπος — «бұрылыс», және көне грекше: σφαῖρα — «шар») - ауаның жер бетіне жақын ең тығыз шоғырланған қабаты. 12 км биіктікке дейінгі атмосфераның төменгі қабаты. Тропосфера - бүкіл ауаның 4\5 бөлігі. Тропосферада бұлт, жауын-шашын, жел және тағы басқа құбылыстар орын алып отырады.
Тропосфераның жоғарғы шекарасы географиялық ендіктер мен жыл мезгілдері бойынша әртүрлі биіктікте орналасуы мүмкін. Орташа есеппен тропосфера полюстер үстінде 9 км-ге, қоңыржай ендіктерде 10—12 км-ге, ал экватор үстінде 15—17 км-ге дейін созылады. Тропосфераның қалыңдығы:
Экваторда - 17-18 км
Қоңыржай ендіктерде - 10-12 км
Полюстерде - 8 км
Орташа қалыңдығы - 11 км
Тропосферада ауа температурасы шамамен әр 100 м сайын 0,6°С-қа төмендейді. Мәселен, тропосфераның жоғарғы бөлігінің орташа жылдық температурасы солтүстік полюсте — 55°С болса, экваторда бұл көрсеткіш — 70°С-қа төмендейді.
Тропосфера тропопауза деп аталатын өтпелі жұқа қабат (қалыңдығы 1—2 км) арқылы атмосфераның келесі қабаты — стратосфераға ауысады.
Стратосфера
Стратосфера (лат. стратұм - «қабатталған») - тропосфераның үстінен 80 км-ге дейінгі биіктікте орналасқан атмосфера қабаты. Бұл қабат бүкіл атмосфера салмағының 20%-ын құрайды. Мұнда күннің ультрафиолетті сәулеленуін күшті сіңіретін озон қабатының болуына байланысты жоғарыдан келетін температураның төмендеуі тоқталады. 30 км биіктік шамасына дейін температура өзгермей 50° шамасында сақталып тұрады, ал одан әрі қарай биіктікте біртіндеп жоғарылай отырып, 60 км биіктікке барғанда тіпті 75°-қа дейін артады. Статосферада су буы және бұлт атаулы мүлдем дерлік болмайды. 1951 жылы халықаралық келісім бойынша стратосфера деп тек 40 км биіктікке дейінгі қабатты атап, ал 40-тан 80 км-ге дейінгі қабатты мезосфера (орта қабат) деп атау керектігі келісілді. Стратосферада озон қабаты түзіледі.
Мезосфера
Мезосфера (гр. месос — « ортаңғы» және гр. σφαῖρα — «шар») - атмосфераның 50 — 80 километр биіктіктегі ортаңғы қабаты. Стратосфера (мезосфера асты) мен ионосфера (мезосфера үсті) қабаттарының аралығында. Мезосферада жоғарылаған сайын температура төмендей береді: 50 километр биіктікте 70°С шамасында.[2][3]
ПЕК обох країн орієнтується на імпортні ресурси. Нафта надходить із країн Перської затоки та Північної Африки, газ — з Алжиру, Нідерландів та Росії. У Франції особливо розвинута атомна енергетика, яка виробляє 75% електроенергії. В Італії після аварії на Чорнобильській АЕС усі атомні електростанції закриті.
Чорна металургія у країнах майже повністю орієнтується на імпортну сировину та паливо, особливо в Італії. Підприємства цих галузей тяжіють до портів. У Франції старі заводи розміщені в Лотарингії, але вони перебувають у стані депресії.
Машинобудування в обох країнах — провідна галузь промисловості. Однак у Франції переважають сучасні галузі, які визначають хід НТР, а в Італії вони почали розвиватися тільки в останні десятиріччя XX ст. Домінуючими галузями як у Франції, так і в Італії є автомобілебудування.
У Франції великого значення набула авіакосмічна промисловість, виробництво зброї, радіоелектроніки, електротехніки. Країна славиться на світовому ринку як виробник тепло- та електровозів, побутових електроприладів. Італія спеціалізується на виробництві мопедів, мотоциклів, велосипедів. Світове значення має електротехнічна промисловість, особливо виробництво холодильників і пральних машин. Суднобудування — важлива галузь в обох країнах, але у Франції вона останнім часом перебуває у стані депресії (див. рис. 43, 44).
Основні центри чорної, кольорової металургії та машинобудування Франції
Рис. 43. Основні центри чорної, кольорової металургії та машинобудування Франції
Основні центри чорної, кольорової металургії та машинобудування Італії
Рис. 44. Основні центри чорної, кольорової металургії та машинобудування Італії
Хімічна промисловість в обох країнах зазнала істотних змін, зросло виробництво полімерів і синтетичних волокон. Розвивається нафтопереробна промисловість, підприємства якої розміщуються в портах, хімія органічного синтезу, виробництво мінеральних добрив. За експортом продукції хімічної промисловості Франції займає третє місце у світі.
Хоча галузі легкої промисловості, особливо текстильної, у розвинутих країнах
Тропосфера (көне грекше: τρόπος — «бұрылыс», және көне грекше: σφαῖρα — «шар») - ауаның жер бетіне жақын ең тығыз шоғырланған қабаты. 12 км биіктікке дейінгі атмосфераның төменгі қабаты. Тропосфера - бүкіл ауаның 4\5 бөлігі. Тропосферада бұлт, жауын-шашын, жел және тағы басқа құбылыстар орын алып отырады.
Тропосфераның жоғарғы шекарасы географиялық ендіктер мен жыл мезгілдері бойынша әртүрлі биіктікте орналасуы мүмкін. Орташа есеппен тропосфера полюстер үстінде 9 км-ге, қоңыржай ендіктерде 10—12 км-ге, ал экватор үстінде 15—17 км-ге дейін созылады. Тропосфераның қалыңдығы:
Экваторда - 17-18 км
Қоңыржай ендіктерде - 10-12 км
Полюстерде - 8 км
Орташа қалыңдығы - 11 км
Тропосферада ауа температурасы шамамен әр 100 м сайын 0,6°С-қа төмендейді. Мәселен, тропосфераның жоғарғы бөлігінің орташа жылдық температурасы солтүстік полюсте — 55°С болса, экваторда бұл көрсеткіш — 70°С-қа төмендейді.
Тропосфера тропопауза деп аталатын өтпелі жұқа қабат (қалыңдығы 1—2 км) арқылы атмосфераның келесі қабаты — стратосфераға ауысады.
Стратосфера
Стратосфера (лат. стратұм - «қабатталған») - тропосфераның үстінен 80 км-ге дейінгі биіктікте орналасқан атмосфера қабаты. Бұл қабат бүкіл атмосфера салмағының 20%-ын құрайды. Мұнда күннің ультрафиолетті сәулеленуін күшті сіңіретін озон қабатының болуына байланысты жоғарыдан келетін температураның төмендеуі тоқталады. 30 км биіктік шамасына дейін температура өзгермей 50° шамасында сақталып тұрады, ал одан әрі қарай биіктікте біртіндеп жоғарылай отырып, 60 км биіктікке барғанда тіпті 75°-қа дейін артады. Статосферада су буы және бұлт атаулы мүлдем дерлік болмайды. 1951 жылы халықаралық келісім бойынша стратосфера деп тек 40 км биіктікке дейінгі қабатты атап, ал 40-тан 80 км-ге дейінгі қабатты мезосфера (орта қабат) деп атау керектігі келісілді. Стратосферада озон қабаты түзіледі.
Мезосфера
Мезосфера (гр. месос — « ортаңғы» және гр. σφαῖρα — «шар») - атмосфераның 50 — 80 километр биіктіктегі ортаңғы қабаты. Стратосфера (мезосфера асты) мен ионосфера (мезосфера үсті) қабаттарының аралығында. Мезосферада жоғарылаған сайын температура төмендей береді: 50 километр биіктікте 70°С шамасында.[2][3]