По особенностям строения поверхности Северную Америку можно разделить на три региона. Равнинами занята северная и центральные части материка, на юго-востоке расположены горы Аппалачи, на западе протянулись горные сооружения Кордильер.
Равнины материка сформировались на древней Северо-Американской платформе. Она включает докембрийский кристаллический щит и плиту платформы, перекрытую с поверхности осадочными породами палеозойского и мезозойского возраста. Северная часть равнин расположена в пределах Канадского щита. Западная и южная границы щита хорошо выражены в рельефе: они окаймлены цепочкой озер на территории Канады и по границе Канады и США. Эта часть равнин, примерно до 40° с.ш. несколько раз подвергалась оледенению, последнее из них закончилось 10-11 тыс. лет назад. Здесь сохранились формы рельефа, образованные древним покровным ледником: сглаженные холмы и гряды, котловины выпахивания, большая часть которых заполнена озерами.
Южнее расположены Центральные равнины, их средняя высота 200-300 м над уровнем моря. Они сложены морскими и континентальными породами. В северной части Центральных равнин, также подвергшейся оледенению, сохранились моренные холмы и гряды; юг равнин сильно расчленен речными долинами, оврагами и балками. На крайнем юге Центральные равнины переходят в Миссисипскую низменность, сложенную речными наносами. Она сливается с прибрежными низменностями Мексиканского залива и Приатлантической низменностью. Они образовались сравнительно недавно.
Гімалаї— найвищі гори світу. Піднімаючись по їх південних схилах від підніжжя до вершин, можна побувати в усіх природних зонах світу: від вологих субекваторіальних лісів до високогірної тундри.
Так, біля підніжжя, там, де рівнина переходить у передгір'я, тягнеться пояс субекваторіальних вічнозелених болотистих джунглів — тераїв. У цьому поясі ростуть пальми, мімоза, банан, перевиті ліанами. Трави сягають заввишки 5 м. У густих заростях трапляються такі великі тварини, як слони, носороги, буйволи. У лісі багато мавп. Із хижаків трапляються тигри і леопарди. Колись у тераях були поширені озера і болота, що кишіли малярійними комарами. Нині вони здебільшого осушені.
Вище джунглів до висоти 1200 м розташовується пояс вічнозелених тропічних лісів, де ростуть салове дерево, деревоподібні папороті, бамбук і численні ліани. Його змінює пояс субтропічних лісів з вічнозелених (сосна, дуб) і листопадних (магнолія, клен, каштан) дерев. На висотах понад 2000 м панують широколисті ліси помірного поясу з дуба, клена, каштана, які переходять у хвойні ліси Із сріблястої ялиці, гімалайської ялини, модрини. Підлісок утворюють густі зарості рододендронів. Верхня межа лісу проходить на висоті 3500 м. Вище ліси розріджуються і змінюються субальпійським поясом з високотравними -луками і чагарниками з ялівцю та рододендрона. Над ними розташовуються альпійські луки, де примули, анемони, маки утворюють барвисті трав'яні килими. На відмітках 5500 — 6000 м проходить снігова лінія, за якою— пояс вічних снігів і льодовиків. Таким чином, жодні гори світу не мають таких колосальних контрастів ландшафтІв, як Гімалаї.
На таку різноманітність ландшафтів висотної поясності гір Гімалаї впливає їх
географічне розташування у субекваторіальному й субтропічному поясах та
грандіозна висота. На подібне різноманіття ландшафтів можуть претендувати й
По особенностям строения поверхности Северную Америку можно разделить на три региона. Равнинами занята северная и центральные части материка, на юго-востоке расположены горы Аппалачи, на западе протянулись горные сооружения Кордильер.
Равнины материка сформировались на древней Северо-Американской платформе. Она включает докембрийский кристаллический щит и плиту платформы, перекрытую с поверхности осадочными породами палеозойского и мезозойского возраста. Северная часть равнин расположена в пределах Канадского щита. Западная и южная границы щита хорошо выражены в рельефе: они окаймлены цепочкой озер на территории Канады и по границе Канады и США. Эта часть равнин, примерно до 40° с.ш. несколько раз подвергалась оледенению, последнее из них закончилось 10-11 тыс. лет назад. Здесь сохранились формы рельефа, образованные древним покровным ледником: сглаженные холмы и гряды, котловины выпахивания, большая часть которых заполнена озерами.
Южнее расположены Центральные равнины, их средняя высота 200-300 м над уровнем моря. Они сложены морскими и континентальными породами. В северной части Центральных равнин, также подвергшейся оледенению, сохранились моренные холмы и гряды; юг равнин сильно расчленен речными долинами, оврагами и балками. На крайнем юге Центральные равнины переходят в Миссисипскую низменность, сложенную речными наносами. Она сливается с прибрежными низменностями Мексиканского залива и Приатлантической низменностью. Они образовались сравнительно недавно.
Объяснение:
Плоскогор"я
Объяснение:
Гімалаї— найвищі гори світу. Піднімаючись по їх південних схилах від підніжжя до вершин, можна побувати в усіх природних зонах світу: від вологих субекваторіальних лісів до високогірної тундри.
Так, біля підніжжя, там, де рівнина переходить у передгір'я, тягнеться пояс субекваторіальних вічнозелених болотистих джунглів — тераїв. У цьому поясі ростуть пальми, мімоза, банан, перевиті ліанами. Трави сягають заввишки 5 м. У густих заростях трапляються такі великі тварини, як слони, носороги, буйволи. У лісі багато мавп. Із хижаків трапляються тигри і леопарди. Колись у тераях були поширені озера і болота, що кишіли малярійними комарами. Нині вони здебільшого осушені.
Вище джунглів до висоти 1200 м розташовується пояс вічнозелених тропічних лісів, де ростуть салове дерево, деревоподібні папороті, бамбук і численні ліани. Його змінює пояс субтропічних лісів з вічнозелених (сосна, дуб) і листопадних (магнолія, клен, каштан) дерев. На висотах понад 2000 м панують широколисті ліси помірного поясу з дуба, клена, каштана, які переходять у хвойні ліси Із сріблястої ялиці, гімалайської ялини, модрини. Підлісок утворюють густі зарості рододендронів. Верхня межа лісу проходить на висоті 3500 м. Вище ліси розріджуються і змінюються субальпійським поясом з високотравними -луками і чагарниками з ялівцю та рододендрона. Над ними розташовуються альпійські луки, де примули, анемони, маки утворюють барвисті трав'яні килими. На відмітках 5500 — 6000 м проходить снігова лінія, за якою— пояс вічних снігів і льодовиків. Таким чином, жодні гори світу не мають таких колосальних контрастів ландшафтІв, як Гімалаї.
На таку різноманітність ландшафтів висотної поясності гір Гімалаї впливає їх
географічне розташування у субекваторіальному й субтропічному поясах та
грандіозна висота. На подібне різноманіття ландшафтів можуть претендувати й
Анди