Объекты Всемирного наследия ЮНЕСКО [1] — места и объекты на планете, в разных странах, которые выбираются Организацией Объединённых Наций по во образования, науки и культуры в соответствие с Конвенцией об охране всемирного культурного и природного наследия.Первые три места по количеству объектов занимают Италия, Испания и Китай.
Данный список включает в себя все объекты по состоянию на 2010 год, после 34-ой сессии Комитета Всемирного наследия ЮНЕСКО.
Азия
Азербайджан
Старая крепость в Баку с Дворцом ширваншахов и Девичьей Башней
Гобустан - государственный историко-этнографический и художественный заповедник
Исторический центр города Шеки с дворцом хана
Армения
Монастыри Ахпат и Санаин, Область Лори
Монастырь Гегард и верховья реки Азат Область Котайк
Кафедральный собор и церкви Эчмиадзина и археологический памятник Звартноц
Афганистан
Минарет и археологические объекты в Джеме (Джаме) (провинция Гор)
Культурный ландшафт и археологические находки в долине Бамиан (провинция Бамиан)
Наука — це вид людської діяльності, спрямований на пізнання світу, здобуття нових знань про природу й суспільство. У давнину переважав релігійний світогляд, який ґрунтувався на вірі в надприродне походження світу. Шляхом міркувань і нагромадження щоденного досвіду стародавні мислителі поступово заклали основи раціонального сприйняття світу.
Із винаходом писемності з’явилася можливість передавати від покоління до покоління щоразу більше точних знань про навколишній світ боротьби із хворобами, господарювання, мистецтво управління державами та регіонами тощо. Основну роль у збереженні та поширенні знань серед громадян держав узяла на себе освіта. Вона стала входження людини у світ науки й культури.
Наука в сучасному її розумінні почала формуватися в період XVII — початку XIX ст. Науково-технічний прогрес у виробництвізумовив необхідність здобуття більшістю громадян загальної освіти як основи для досконалого опанування нових професій, що виникли з переходом до машинного виробництва. Тому наука та освіта поступово ставали все важливішими чинниками соціально-економічного розвитку людської цивілізації. Відповідно зріс авторитет вчених та викладачів, учителів. Поява освітніх закладів — шкіл, академій та університетів — сприяла накопиченню, створенню й поширенню знань.
Сьогодні неможливо уявити сучасну людську цивілізацію з її технологіями без наукової діяльності. Саме тому рівень розвитку науки в країні визначає рівень її економіки, лідерство та авторитет у світі. Із кожним роком щораз більше поглядів у всьому світі прикуті до церемонії вручення Нобелівських премій у Стокгольмі (Швеція). Ці почесні нагороди вчені отримують за видатні наукові досягнення, що свідчить про визнання ролі науки й освіти в розвитку людської цивілізації
Объяснение:
Объекты Всемирного наследия ЮНЕСКО [1] — места и объекты на планете, в разных странах, которые выбираются Организацией Объединённых Наций по во образования, науки и культуры в соответствие с Конвенцией об охране всемирного культурного и природного наследия.Первые три места по количеству объектов занимают Италия, Испания и Китай.
Данный список включает в себя все объекты по состоянию на 2010 год, после 34-ой сессии Комитета Всемирного наследия ЮНЕСКО.
Азия
Азербайджан
Старая крепость в Баку с Дворцом ширваншахов и Девичьей Башней
Гобустан - государственный историко-этнографический и художественный заповедник
Исторический центр города Шеки с дворцом хана
Армения
Монастыри Ахпат и Санаин, Область Лори
Монастырь Гегард и верховья реки Азат Область Котайк
Кафедральный собор и церкви Эчмиадзина и археологический памятник Звартноц
Афганистан
Минарет и археологические объекты в Джеме (Джаме) (провинция Гор)
Культурный ландшафт и археологические находки в долине Бамиан (провинция Бамиан)
Бангладеш
Исторический город мечетей Багерхат
Руины буддийского монастыря в Пахарпуре
Мангровые заросли Сундарбан
Бахрейн
Археологические памятники Калат-аль-Бахрейн
Наука — це вид людської діяльності, спрямований на пізнання світу, здобуття нових знань про природу й суспільство. У давнину переважав релігійний світогляд, який ґрунтувався на вірі в надприродне походження світу. Шляхом міркувань і нагромадження щоденного досвіду стародавні мислителі поступово заклали основи раціонального сприйняття світу.
Із винаходом писемності з’явилася можливість передавати від покоління до покоління щоразу більше точних знань про навколишній світ боротьби із хворобами, господарювання, мистецтво управління державами та регіонами тощо. Основну роль у збереженні та поширенні знань серед громадян держав узяла на себе освіта. Вона стала входження людини у світ науки й культури.
Наука в сучасному її розумінні почала формуватися в період XVII — початку XIX ст. Науково-технічний прогрес у виробництвізумовив необхідність здобуття більшістю громадян загальної освіти як основи для досконалого опанування нових професій, що виникли з переходом до машинного виробництва. Тому наука та освіта поступово ставали все важливішими чинниками соціально-економічного розвитку людської цивілізації. Відповідно зріс авторитет вчених та викладачів, учителів. Поява освітніх закладів — шкіл, академій та університетів — сприяла накопиченню, створенню й поширенню знань.
Сьогодні неможливо уявити сучасну людську цивілізацію з її технологіями без наукової діяльності. Саме тому рівень розвитку науки в країні визначає рівень її економіки, лідерство та авторитет у світі. Із кожним роком щораз більше поглядів у всьому світі прикуті до церемонії вручення Нобелівських премій у Стокгольмі (Швеція). Ці почесні нагороди вчені отримують за видатні наукові досягнення, що свідчить про визнання ролі науки й освіти в розвитку людської цивілізації