Сделайте вывод. Укажите черты сходства и различия в географическом положении и природе Индийского и Атлантического океанов. Объясните, чем они вызваны.
Структура та чинники розміщення підприємств легкої промисловості.
Легка промисловість забезпечує населення тканинами, одягом, взуттям, а інші виробництва — технічними тканинами, шкірою. Таким
чином, вона безпосередньо впливає на добробут людей, робить їх життя більш зручним і комфортним. У її структурі виділяють текстильну (тканини), трикотажну (шкарпетки, панчохи, білизна), швейну (одяг), шкіряно-взуттєву (вичинка шкіри, пошиття взуття), хутрову (хутрові вироби) промисловість.
Розміщення більшості підприємств залежить від трьох чинників: сировинного, працересурсного та споживчого. Так, підприємства текстильної та трикотажної промисловості орієнтовані на всі ці чинники. На географію швейної та шкіряно-взуттєвої промисловості найбільше впливають працересурсний (мається на увазі не тільки наявність та кваліфікація, але й вартість трудових ресурсів) і споживчий чинники. Розміщення окремих виробництв в Україні (наприклад бавовняних тканин) також залежить від надходження імпортної сировини.
Поясное время – это двадцать четыре часовых пояса, на которые разделена поверхность Земли, которая в свою очередь разделена на двадцать четыре географических меридиана, отстоящих друг от друга на пятнадцать градусов по долготе. Основным, начальным меридианом по международному соглашению является Гринвичский меридиан с долготой 0°, который соответствует нулевому часовому поясу, и время Гринвичского пояса называют всемирным. Счет поясов принято вести с запада на восток. Часовые пояса имеют номера от 0 до 23, в пределах географического меридиана поясное время совпадает со временем основного меридиана, который проходит этот 15 градусный промежуток. Соответственно поясное время в соседних поясах различаются между собой на один час, но существуют зоны со смещением тридцать минут. Чтобы выяснить разницу в часах между поясным временем пояса и всемирным временем, достаточно знать номер пояса. Некоторые пояса имеют собственное название своих поясных времен. Нулевой пояс назван западноевропейским временем, первый – среднеевропейским временем, второй – восточноевропейским временем.Идея установки часовых поясов для всего мира принадлежит сэру Сэндфорду Флемингу, канадскому инженеру-железнодорожнику. На Международной конференции в Вашингтоне, которая состоялась в 1884 году, делегаты из 25 стран приняли резолюцию, что всем странам рекомендовано перейти на так называемый универсальный день, который начинается в полночь в Гринвиче и состоит из 24 часов. Все дни как астрономические, так и навигационные должны начинаться также в полночь.В России часовые пояса проходят с третьего до двенадцатого включительно. Но территория России административно разделена только ении времени». В 1930 году в СССР было введено декретное время с целью рационального использования светлого времени суток, то есть к существующему поясному времени добавили час. И с момента введения декретного времени до нынешних времен это время называется московским. В результате введения декретного времени все поселки и города первого пояса на территории России стали пользоваться временем соседнего, второго пояса. Существует еще несколько государств, которые используют на всей своей территории местное время столицы, несмотря на бесспорное удобство поясного времени.на 9 часовых поясов в соответствии с законом «Об исчисл
Структура та чинники розміщення підприємств легкої промисловості.
Легка промисловість забезпечує населення тканинами, одягом, взуттям, а інші виробництва — технічними тканинами, шкірою. Таким
чином, вона безпосередньо впливає на добробут людей, робить їх життя більш зручним і комфортним. У її структурі виділяють текстильну (тканини), трикотажну (шкарпетки, панчохи, білизна), швейну (одяг), шкіряно-взуттєву (вичинка шкіри, пошиття взуття), хутрову (хутрові вироби) промисловість.
Розміщення більшості підприємств залежить від трьох чинників: сировинного, працересурсного та споживчого. Так, підприємства текстильної та трикотажної промисловості орієнтовані на всі ці чинники. На географію швейної та шкіряно-взуттєвої промисловості найбільше впливають працересурсний (мається на увазі не тільки наявність та кваліфікація, але й вартість трудових ресурсів) і споживчий чинники. Розміщення окремих виробництв в Україні (наприклад бавовняних тканин) також залежить від надходження імпортної сировини.
Объяснение: