землеробство дає світу продукцію 1,5 тис. видів культурних рослин (мал. 1). сільське господарство світу має зональний характер спеціалізації. це пов’язано з великою різноманітністю природних умов у різних частинах нашої планети. так, у розвинених скандинавських країнах панує високорентабельне і високопродуктивне молочне скотарство. у помірній лісостеповій і степовій зонах європи й північної америки розташовані пояси вирощування зернових культур — пшениці, кукурудзи, ячменю тощо. у лісостеповій зоні на родючих, достатньо зволожених ґрунтах переважає високопродуктивне рослинництво зернового напрямку, вирощують цукрові буряки, розвинені м’ясо-молочне скотарство і свинарство. у недостатньо зволожених степах на родючих ґрунтах вирощують зернові та олійні культури в поєднанні з овочівництвом, баштанництвом, виноградарством і м’ясомолочним скотарством. своєрідну спеціалізацію мають країни середземномор’я з кліматом сухих субтропіків.
тут поширені плантації цитрусових, маслинових дерев, винограду (мал. 2).
особливо ічно чітко поділяються за спеціалізацією сільськогосподарські угіддя
в сша. тут виділяють «кукурудзяний пояс», який дає понад 49 % світового врожаю кукурудзи.
він займає центральні рівнини, де склалися найбільш сприятливі природні умови для розвитку цієї культури. «пшеничний пояс», що простягнувся з півночі на південь майже через усю територію сша, на півночі продовжується в канаді.
у пустельних та напівпустельних районах світу переважає пасовищне тваринництво з окремими осередками землеробства (сорго, кукурудза). у тропічних районах сахари та пустелях південно-західної азії вирощують фінікову пальму. в оазах та на поливних землях культивують зернові культури (пшеницю і рис), плодові, бавовник.
на південь від сахари, де більше вологи, вирощують зернові культури (просо, сорго, кукурудзу), маніок, бобові. поширені плантації кави (особливо в ефіопії), волокнистої культури сизалю (агави), какао, арахісу, цукрової тростини, тютюну й олійної пальми.
у південній америці сільськогосподарські зони чергуються з півночі на південь. на узбережжі в зонах субекваторіального клімату переважають плантації кави та технічних культур (цукрова тростина, бавовник, тютюн). у внутрішніх районах розвинене пасовищне скотарство. ближче до узбережжя вирощують зернові культури, бобові та маніок. на півдні аргентини й чилі переважає вівчарство.
у країнах південної і південно-східної азії основною зерновою культурою є рис. вирощують також кукурудзу, просо і ячмінь. поширені плантації чаю, кави, арахісу, тютюну, кокосової пальми, цукрової тростини, перцю та інших прянощів, олійної пальми, тропічних фруктів тощо.
у додаткових джерелах знайдіть інформацію про тропічні фрукти, які імпортують до україни. із яких країн світу їх привозять?
2. найголовніші райони тваринництва світу. найголовнішими районами тваринництва в наш час є західна європа, сша, індія, китай, австралія, нова зеландія, а також аргентина та пар. хоча тваринництво менше пов’язано з природними умовами, ніж рослинництво, у багатьох районах світу місцеві природні умови досі визначають його основну спеціалізацію. у розвинених районах світу тваринництво високотоварне, високоме-ханізоване та майже відірване від природних умов. наприклад, у країнах європи (франція, нідерланди, швейцарія) велика рогата худоба протягом усього року випасається на природних пасовищах навіть за температури +3 °с. натомість в африканських і багатьох азіатських країнах із пустельним і напівпустельним кліматом донині панує кочове й напівкочове тваринництво, яке в більш забезпечених природними кормами районах переходить у пасовищне.
мал. 3. свійські тварини різних країн та регіонів світу: 1) індійський буйвіл; 2) турецька ангорська коза; 3) латиноамериканська альпака; 4) в'єтнамська свиня; 5) європейська цесарка.
за карт атласу визначте країни, які є найбільшими виробниками сільськогосподарської продукції. пригадайте, які особливості клімату притаманні цим країнам.
на більшій частині латинської америки поширене пасовищне тваринництво (велика рогата худоба). на півдні провідною галуззю є вівчарство (аргентина і чилі). певні відмінності має спеціалізація тваринництва в андах. тут випасають лам та інших тварин, які найкраще пристосовані до суворих природних умов. вівчарство традиційно розвинене у великій британії, звідки воно було завезене переселенцями до австралії та нової зеландії, де склалися майже ідеальні умови для розвитку (мал. 3).
специфічним є тваринництво у величезній за кількістю населення індії. тут більшу частину жителів становлять індуїсти, у релігії яких корова належить до священних тварин. тому за найбільшого у світі поголів’я корів продуктивність скотарства в індії доволі низька.
1. Эратосфен; он узнал, что в день летнего солнцестояния в Сиене (теперь Асуан), расположенной южнее Александрии, солнце освещало в полдень дно глубоких колодцев, т. е. находилось в зените. В тот же полдень в Александрии, по измерениям Эратосфена, Солнце отстояло от зенита на 7° 12', что составляет 1/50 долю окружности. Отсюда Эратосфён заключил, что такую же долю окружности Земли составляет расстояние от Сиены до Александрии. Измерить это расстояние в те времена можно было только по числу дней, которое тратили караваны верблюдов на переход между этими городами. Оно составило 5000 греческих стадий. И если 1/50 окружности Земли равняется 5000 стадий, то вся окружность Земли должна быть в 50 раз больше, т. е. 5000 X 50 = 250 000 стадий. К сожалению, точная длина древнегреческой стадии теперь неизвестна, но, по-видимому, она была близка к 160 м. Таким образом, по определению Эратосфена, окружность Земли приблизительно равна 40 000 км, что очень близко к современным расчетам.
2. Все тяжелые тела падают на землю под равными углами. Это первое по счету аристотелевское доказательство шарообразности Земли нуждается в пояснении. Дело в том, что Аристотель считал, что тяжелые элементы, к числу которых он относил землю и воду, естественные образом стремятся к центру мира, который поэтому совпадает с центре Земли. Если бы Земля была плоской, то тела падали бы не перпендикулярно, ибо они устремлялись бы к центру плоской Земли, но поскольку все тела не могут находиться непосредственно над этим центром, то большинство тел падало бы на землю по наклонной линии.
Но также (шарообразность Земли) следует из того, что явлено нашим чувствам. Ибо, конечно, затмения Луны не имели бы такой формы (если бы Земля была плоская). Определяющая же линия во время (лунных) затмений всегда дугообразна. Итак, вследствие того, что Луна затмевается по причине нахождения Земли между нею и Солнцем, форма Земли обязана быть шарообразной.Здесь Аристотель опирается на учение Анаксагора о причине солнечных и лунных затмений.
Некоторые из звезд видны в Египте и на Кипре, а в местах, расположенных севернее, не видны. Из этого не только явствует, что форма Земли сферическая, но и что Земля - сфера небольших размеров.Это третье доказательство шарообразности Земли основывается на наблюдениях, которые проводил в Египте древнегреческий математик и астроном Евдокс, принадлежавший к пифагорейскому союзу.
3. Что бы это доказать космонавт полетел в космос и посмотрел как выглядела планета Земля и этот космонавт доказал или показал снимки.
землеробство дає світу продукцію 1,5 тис. видів культурних рослин (мал. 1). сільське господарство світу має зональний характер спеціалізації. це пов’язано з великою різноманітністю природних умов у різних частинах нашої планети. так, у розвинених скандинавських країнах панує високорентабельне і високопродуктивне молочне скотарство. у помірній лісостеповій і степовій зонах європи й північної америки розташовані пояси вирощування зернових культур — пшениці, кукурудзи, ячменю тощо. у лісостеповій зоні на родючих, достатньо зволожених ґрунтах переважає високопродуктивне рослинництво зернового напрямку, вирощують цукрові буряки, розвинені м’ясо-молочне скотарство і свинарство. у недостатньо зволожених степах на родючих ґрунтах вирощують зернові та олійні культури в поєднанні з овочівництвом, баштанництвом, виноградарством і м’ясомолочним скотарством. своєрідну спеціалізацію мають країни середземномор’я з кліматом сухих субтропіків.
тут поширені плантації цитрусових, маслинових дерев, винограду (мал. 2).
особливо ічно чітко поділяються за спеціалізацією сільськогосподарські угіддя
в сша. тут виділяють «кукурудзяний пояс», який дає понад 49 % світового врожаю кукурудзи.
він займає центральні рівнини, де склалися найбільш сприятливі природні умови для розвитку цієї культури. «пшеничний пояс», що простягнувся з півночі на південь майже через усю територію сша, на півночі продовжується в канаді.
у пустельних та напівпустельних районах світу переважає пасовищне тваринництво з окремими осередками землеробства (сорго, кукурудза). у тропічних районах сахари та пустелях південно-західної азії вирощують фінікову пальму. в оазах та на поливних землях культивують зернові культури (пшеницю і рис), плодові, бавовник.
на південь від сахари, де більше вологи, вирощують зернові культури (просо, сорго, кукурудзу), маніок, бобові. поширені плантації кави (особливо в ефіопії), волокнистої культури сизалю (агави), какао, арахісу, цукрової тростини, тютюну й олійної пальми.
у південній америці сільськогосподарські зони чергуються з півночі на південь. на узбережжі в зонах субекваторіального клімату переважають плантації кави та технічних культур (цукрова тростина, бавовник, тютюн). у внутрішніх районах розвинене пасовищне скотарство. ближче до узбережжя вирощують зернові культури, бобові та маніок. на півдні аргентини й чилі переважає вівчарство.
у країнах південної і південно-східної азії основною зерновою культурою є рис. вирощують також кукурудзу, просо і ячмінь. поширені плантації чаю, кави, арахісу, тютюну, кокосової пальми, цукрової тростини, перцю та інших прянощів, олійної пальми, тропічних фруктів тощо.
у додаткових джерелах знайдіть інформацію про тропічні фрукти, які імпортують до україни. із яких країн світу їх привозять?
2. найголовніші райони тваринництва світу. найголовнішими районами тваринництва в наш час є західна європа, сша, індія, китай, австралія, нова зеландія, а також аргентина та пар. хоча тваринництво менше пов’язано з природними умовами, ніж рослинництво, у багатьох районах світу місцеві природні умови досі визначають його основну спеціалізацію. у розвинених районах світу тваринництво високотоварне, високоме-ханізоване та майже відірване від природних умов. наприклад, у країнах європи (франція, нідерланди, швейцарія) велика рогата худоба протягом усього року випасається на природних пасовищах навіть за температури +3 °с. натомість в африканських і багатьох азіатських країнах із пустельним і напівпустельним кліматом донині панує кочове й напівкочове тваринництво, яке в більш забезпечених природними кормами районах переходить у пасовищне.
мал. 3. свійські тварини різних країн та регіонів світу: 1) індійський буйвіл; 2) турецька ангорська коза; 3) латиноамериканська альпака; 4) в'єтнамська свиня; 5) європейська цесарка.
за карт атласу визначте країни, які є найбільшими виробниками сільськогосподарської продукції. пригадайте, які особливості клімату притаманні цим країнам.
на більшій частині латинської америки поширене пасовищне тваринництво (велика рогата худоба). на півдні провідною галуззю є вівчарство (аргентина і чилі). певні відмінності має спеціалізація тваринництва в андах. тут випасають лам та інших тварин, які найкраще пристосовані до суворих природних умов. вівчарство традиційно розвинене у великій британії, звідки воно було завезене переселенцями до австралії та нової зеландії, де склалися майже ідеальні умови для розвитку (мал. 3).
специфічним є тваринництво у величезній за кількістю населення індії. тут більшу частину жителів становлять індуїсти, у релігії яких корова належить до священних тварин. тому за найбільшого у світі поголів’я корів продуктивність скотарства в індії доволі низька.
1. Эратосфен; он узнал, что в день летнего солнцестояния в Сиене (теперь Асуан), расположенной южнее Александрии, солнце освещало в полдень дно глубоких колодцев, т. е. находилось в зените. В тот же полдень в Александрии, по измерениям Эратосфена, Солнце отстояло от зенита на 7° 12', что составляет 1/50 долю окружности. Отсюда Эратосфён заключил, что такую же долю окружности Земли составляет расстояние от Сиены до Александрии. Измерить это расстояние в те времена можно было только по числу дней, которое тратили караваны верблюдов на переход между этими городами. Оно составило 5000 греческих стадий. И если 1/50 окружности Земли равняется 5000 стадий, то вся окружность Земли должна быть в 50 раз больше, т. е. 5000 X 50 = 250 000 стадий. К сожалению, точная длина древнегреческой стадии теперь неизвестна, но, по-видимому, она была близка к 160 м. Таким образом, по определению Эратосфена, окружность Земли приблизительно равна 40 000 км, что очень близко к современным расчетам.
2. Все тяжелые тела падают на землю под равными углами. Это первое по счету аристотелевское доказательство шарообразности Земли нуждается в пояснении. Дело в том, что Аристотель считал, что тяжелые элементы, к числу которых он относил землю и воду, естественные образом стремятся к центру мира, который поэтому совпадает с центре Земли. Если бы Земля была плоской, то тела падали бы не перпендикулярно, ибо они устремлялись бы к центру плоской Земли, но поскольку все тела не могут находиться непосредственно над этим центром, то большинство тел падало бы на землю по наклонной линии.
Но также (шарообразность Земли) следует из того, что явлено нашим чувствам. Ибо, конечно, затмения Луны не имели бы такой формы (если бы Земля была плоская). Определяющая же линия во время (лунных) затмений всегда дугообразна. Итак, вследствие того, что Луна затмевается по причине нахождения Земли между нею и Солнцем, форма Земли обязана быть шарообразной.Здесь Аристотель опирается на учение Анаксагора о причине солнечных и лунных затмений.
Некоторые из звезд видны в Египте и на Кипре, а в местах, расположенных севернее, не видны. Из этого не только явствует, что форма Земли сферическая, но и что Земля - сфера небольших размеров.Это третье доказательство шарообразности Земли основывается на наблюдениях, которые проводил в Египте древнегреческий математик и астроном Евдокс, принадлежавший к пифагорейскому союзу.
3. Что бы это доказать космонавт полетел в космос и посмотрел как выглядела планета Земля и этот космонавт доказал или показал снимки.