1.атмосфера,гидросфера, биосфер, литосфера. 2.теплые, холодные течения, круговороты воды. 3.Географической оболочка отличается очень большой сложностью состава и разнообразным состоянием вещества;В географической оболочке сосредоточена жизнь и существует человеческое общество;Все физико-географические процессы в этой оболочке протекают за счет солнечной и внутренней энергии Земли;Все виды энергии поступают вгеографическую оболочку, трансформируются в ней и частично консервируются. 4.закономерное изменение физико-географических процессов, компонентов и комплексов геосистем от экватора к полюсам. 5.СХОДСТВА: 1. ПТК природных зон и высотных поясов формируются в силу определённого соотношения тепла и влаги: чем холоднее и чем меньше влаги, тем как правило, меньше продуктивность ПТК, меньше плодородие почв. 2. Каждый высотный пояс имеет свой аналог среди равнинных природных зон. Так, поясу альпийских лугов на равнине соответствует зона лесотундры, а поясу лиственных лесов (например, в горах Кавказа) - соответствующая природная зона в центре Восточно-Европейской равнины. 3. Широтные и высотные пояса сменяют друг друга в сходной последовательности: от экватора к полюсам и от подножья гор к вершине. Каждые 100 метров подъёма соответствуют 100 километрам в широтном направлении по равнине. Поднялись на 1 км - как будто поехали 1000 км на север (ну или на юг, если это, скажем, Анды) .
РАЗЛИЧИЯ: 1. Широтная зональность возникает на равнинах в силу уменьшения суммарной солнечной радиации, а высотная поясность - в горах по причине понижения температуры в тропосфере при подъёме. На каждый километр подъёма температура понижается на 6 градусов. 2. Природные зоны гораздо больше по площади. Кроме того, высотные пояса часто представлены отдельными фрагментами, не образуя сплошного покрова территории. 6.мое мнение чтобы хорошо ориентироваться
Комфортні для життя і діяльності людей природні умови сприяли заселенню і освоєнню українських земель. Проте чисельність мешканців тут помітно змінювалася в історичному часі. За деякими припущеннями, наприкінці ХІІІ ст. на українських землях проживало близько 2 млн осіб. Упродовж Середньовіччя та в більш пізні історичні періоди через тривалі війни і спустошливі епідемії чисельність населення зростала повільно. Ось чому в ХVII ст.
кількість населення на теренах України становила тільки 5 млн осіб.
У подальшому темпи зростання чисельності населення на українських землях дещо зросли. У ХVІІІ ст. тут проживало близько дев’яти, на початку ХІХ ст. уже понад 30 млн осіб. У 1913 р. у сучасних державних кордонах України мешкало 35,2 млн осіб. Наступні бурхливі історикополітичні події ХХ ст. – Перша світова війна 1914–1918 рр., революція, громадянська війна і військова інтервенція 1917–1922 рр., голодомор 1932–1933 рр., Друга світова війна 1939–1945 рр. і голод 1947–1948 рр. спричинили великі втрати населення України. Попри усілякі негаразди, чисельність населення України продовжувала зростати і на 1.01.1993 р. досягла 52,2 млн осіб. Однак цей рік виявився своєрідним піком зростання чисельності населення нашої країни. Адже після того ця цифра невпинно щорічно зменшувалася, досягши на початок 2008 р. 46 млн 372 тис. осіб. За наступні півроку чисельність населення ще зменшилася і на
2.теплые, холодные течения, круговороты воды.
3.Географической оболочка отличается очень большой сложностью состава и разнообразным состоянием вещества;В географической оболочке сосредоточена жизнь и существует человеческое общество;Все физико-географические процессы в этой оболочке протекают за счет солнечной и внутренней энергии Земли;Все виды энергии поступают вгеографическую оболочку, трансформируются в ней и частично консервируются.
4.закономерное изменение физико-географических процессов, компонентов и комплексов геосистем от экватора к полюсам.
5.СХОДСТВА:
1. ПТК природных зон и высотных поясов формируются в силу определённого соотношения тепла и влаги: чем холоднее и чем меньше влаги, тем как правило, меньше продуктивность ПТК, меньше плодородие почв.
2. Каждый высотный пояс имеет свой аналог среди равнинных природных зон. Так, поясу альпийских лугов на равнине соответствует зона лесотундры, а поясу лиственных лесов (например, в горах Кавказа) - соответствующая природная зона в центре Восточно-Европейской равнины.
3. Широтные и высотные пояса сменяют друг друга в сходной последовательности: от экватора к полюсам и от подножья гор к вершине. Каждые 100 метров подъёма соответствуют 100 километрам в широтном направлении по равнине. Поднялись на 1 км - как будто поехали 1000 км на север (ну или на юг, если это, скажем, Анды) .
РАЗЛИЧИЯ:
1. Широтная зональность возникает на равнинах в силу уменьшения суммарной солнечной радиации, а высотная поясность - в горах по причине понижения температуры в тропосфере при подъёме. На каждый километр подъёма температура понижается на 6 градусов.
2. Природные зоны гораздо больше по площади. Кроме того, высотные пояса часто представлены отдельными фрагментами, не образуя сплошного покрова территории.
6.мое мнение чтобы хорошо ориентироваться
Комфортні для життя і діяльності людей природні умови сприяли заселенню і освоєнню українських земель. Проте чисельність мешканців тут помітно змінювалася в історичному часі. За деякими припущеннями, наприкінці ХІІІ ст. на українських землях проживало близько 2 млн осіб. Упродовж Середньовіччя та в більш пізні історичні періоди через тривалі війни і спустошливі епідемії чисельність населення зростала повільно. Ось чому в ХVII ст.
кількість населення на теренах України становила тільки 5 млн осіб.
У подальшому темпи зростання чисельності населення на українських землях дещо зросли. У ХVІІІ ст. тут проживало близько дев’яти, на початку ХІХ ст. уже понад 30 млн осіб. У 1913 р. у сучасних державних кордонах України мешкало 35,2 млн осіб. Наступні бурхливі історикополітичні події ХХ ст. – Перша світова війна 1914–1918 рр., революція, громадянська війна і військова інтервенція 1917–1922 рр., голодомор 1932–1933 рр., Друга світова війна 1939–1945 рр. і голод 1947–1948 рр. спричинили великі втрати населення України. Попри усілякі негаразди, чисельність населення України продовжувала зростати і на 1.01.1993 р. досягла 52,2 млн осіб. Однак цей рік виявився своєрідним піком зростання чисельності населення нашої країни. Адже після того ця цифра невпинно щорічно зменшувалася, досягши на початок 2008 р. 46 млн 372 тис. осіб. За наступні півроку чисельність населення ще зменшилася і на
1.06.2008 р. становила 46 млн 239 тис. осіб.
Объяснение: