Шій площі материка (за кліматичними діаграмами 1 і 2). Дайте відповіді на запитання, біля кожного твердження доишіть номер діаграми (1 або 2). найбілі. Діагра. 1. Вчимося визначати типи клімату за Завдання 1.1. типи клімату Південної Америки, які на Кількість опадів, MM Середня температура, T500 Середня температура, "С 30 Кількість опадів, MM 500 Типи клімату: 1) тропічний вологий; 2) тропічний континентальни (пустельний); 3) субтропічний рівномірним зволоженням. Відповідь: 1-. Завдання 2.2. 30 400 20 з 20 400 300 10 10 300 За 200 0 к 200 0 100 Середня температура, -10 100 1786 -10 20 0 3148 л -20 о -20 10 с бт л Кількість опадів, 0 MM т 500 -10 20 400 -20 10 300 Завдання с б т л Діаграма 1 Діаграма 2 Клімат спекотний і вологий протягом усього року - «... Середня температура, • Незначна різниця зимових і літніх температур, сухо °C 30 взимку і волого влітку – . . . Бразильське і Гвіанське плоскогір'я, Орiнокська та східна частина Амазонської низовини Західна частина Амазонської низовини Підпишіть клімату, які характеризуються діаграмами: .; 2... • Найбільш сприятливий тип клімату для життя і господарської діяльності людей тому с б т л в л що . Діаграма 3 ТИПИ 0 200 1... -10 100 а) чом Тич б) як 1224 2 -20 0 Висно jarnamamm Ta
Также из Нового Света (Америки) в Европу, Азию Африку, т.е. в Старый Свет, испанцами был привезен картофель, но на иллюстрации журнала «Америка» его нет, возможно, потому что картофель попал в Европу из Южной Америки только ок. 1551 г.
Животные и птицы, которые были привезены в Старый Свет из Нового Света:
Индейка;
Кроме этого (в илл. журнала «Америка» не упоминаются) можно назвать еще: ондатру (мускусную крысу), нутрию и морскую свинку, широко распространившиеся в Старом свете. Про ламу можно было и не упоминать, т.к. это животное из Южной Америки в Старом Свете не распространилось, за исключением зоопарков.
Из Старого Света в Новый Свет были привезены следующие растения:
Кофе
Пшеница
Рис
Ячмень
Капуста
Репа
Салат
Персик
Груша
Лимон
Апельсин
Банан
Маслина
Гладиолус
Сирень
Гвоздика
Нарцисс
Тюльпан
Ромашка
Ползучий сорняк
Одуванчик;
Также из Старого Света в Новый Свет было завезено яблоко, чьей родиной вообще-то считается Казахстан, а еще огурец, манго, миндаль, горох, овес, лен, абрикос, арбуз, горох, лук, киви, просо, свекла (на илл. не показаны) и еще целый ряд наименований растений;
Животные и птицы, которые были привезены в Новый Свет из Старого Света:
Лошадь
Корова
Овца
Курица
Пчела медоносная;
А также: буйвол, верблюд, домашняя кошка, собака и домашний кролик (на илл. не указаны).
Вплив господарської діяльності людини на природні умови і природні ресурси Під впливом господарської діяльності людини відбуваються зміни природних компонентів ландшафтів. Під час будівництва міст, доріг, гребель на річках, видобування корисних копалин порушується рельєф. Неправильний обробіток ґрунтів призводить до їх водної і вітрової ерозії, площинного змиву. Розорювання степів, луків, зведення лісів, осушення боліт позначаються на видовому складі рослинності, а отже, і тваринного світу: природні угруповання рослин витісняються культурними (поля, сади, виноградники), збіднюється видовий склад тварин. Зміни цих компонентів ландшафтів впливають на клімат і води. Вплив господарського освоєння території України на її природні умови і ресурси був неоднаковим у часі і в різних природних зонах. Уже люди первісного суспільства, які займалися полюванням і збиранням дикорослих плодів і ягід, впливали на природні ландшафти. Пізніше, в неоліті (VIII— IV тисячоліття до н. е.), кількість населення зросла, воно вже не могло задовольнитися полюванням на диких тварин І збиранням рослин. Почали розвиватися землеробство і тваринництво. За трипільської культури (IV—II тисячоліття до н. е.) землеробський вплив поширюється у лісостеповій зоні, де розвивалось орне землеробство, а також в зоні мішаних лісів, де переважало підсічне землеробство. Підсічне землеробство зберігалося тут да кінця XIX ст. Воно призвело до зведення лісів на великій частині території Українського Полісся. На зменшення лісистості на Поліссі і в Лісостепу мав вплив також розвиток промислів в XVII—XIX ст. (виплавляння металу з болотяних руд, виробництво скла, поташу). До кінця XVIII ст. були в основному розорані лучні степи лісостепової зони і почалося землеробське освоєння степових ландшафтів України. Воно супроводжувалось зведенням природної степової рослинності, що призвело до зменшення зволоженості ґрунтів та висихання степів, і тому з другої половини XIX ст. в степовій зоні України гаються посухи, пилові бурі, вітрова ерозія та ін. Освоєння земель з крутими схилами, неправильна оранка сприяли утворенню ярів, висиханню малих річок, замуленню озер, зниженню рівня ґрунтових вод. Землеробський вплив на ландшафти України є переважаючим і саме ним зумовлені докорінні перетворення природних ландшафтів. На їх місці в процесі сільськогосподарського природокористування сформувались агроландшафтні комплекси (природно-землеробські, меліоративні, пасовищні). На сільськогосподарське користування припадає 80 % земельного фонду України: лісостепові, степові ландшафти розорані на 75—85 %. На орних землях розвивається водна і вітрова ерозія, що супроводжується змивом гумусного горизонту, видуванням, засипанням озимих культур, садів, виноградників, лісосмуг, каналів, доріг. Водна ерозія нині проявляється на площі 12 млн гектарів. Щорічно до 3 тис. гектарів земель руйнується ярами. В степових ландшафтах через екстенсивну технологію землеробства втрати гумусу за останні 20 років становлять 1,5—2,5 % в орному шарі. У зоні мішаних лісів України орні землі займають близько 40 % земельного фонду, мало їх у гірських районах: Українських Карпатах — 16,8, Кримських горах — 21,4 % земельного фонду. Землеробський вплив найбільш проявляється через агротехніку і меліорацію, якими зумовлюється зниження (підвищення) рівня ґрунтових вод. Істотними чинниками землеробського впливу є полив, вапнування, обробіток і піскування земель, впровадження контурної чи смугової системи землеробства, створення лісових насаджень. Вплив осушувальних меліорацій помітний в зоні мішаніх лісів, окремих частинах Лісостепу. Там осушувальні меліорації поєднуються з хімічними, фіто-меліоративними та культурно-технічними заходами (підсів трав, заміна чагарників луками та ін.). У лісостепових і степових ландшафтах України зрошенням регулюється їх вод- нотепловий і сольовий режими, при цьому проявляються супутні несприятливі процеси (підняття легкорозчинних солей, просадки, підтоплення).
Сладкий картофель (батат)
Помидор
Сладкий и горький перец
Душистый перец
Какао
Ваниль
Бобы
Кабачок
Тыква
Маниока
Авокадо
Земляной орех
Пекан (напоминает грецкий орех, используется в гастрономии)
Орех кешью (кешу)
Гуава
Ананас
Подсолнечник
Петуния
Черноглазая Сусанна (рудбекия, лат. Rudbéckia, — цветы)
Георгина
Бархатцы
Циния (цинния)
Пуансеттия
Также из Нового Света (Америки) в Европу, Азию Африку, т.е. в Старый Свет, испанцами был привезен картофель, но на иллюстрации журнала «Америка» его нет, возможно, потому что картофель попал в Европу из Южной Америки только ок. 1551 г.
Животные и птицы, которые были привезены в Старый Свет из Нового Света:
Индейка;
Кроме этого (в илл. журнала «Америка» не упоминаются) можно назвать еще: ондатру (мускусную крысу), нутрию и морскую свинку, широко распространившиеся в Старом свете. Про ламу можно было и не упоминать, т.к. это животное из Южной Америки в Старом Свете не распространилось, за исключением зоопарков.
Из Старого Света в Новый Свет были привезены следующие растения:
Кофе
Пшеница
Рис
Ячмень
Капуста
Репа
Салат
Персик
Груша
Лимон
Апельсин
Банан
Маслина
Гладиолус
Сирень
Гвоздика
Нарцисс
Тюльпан
Ромашка
Ползучий сорняк
Одуванчик;
Также из Старого Света в Новый Свет было завезено яблоко, чьей родиной вообще-то считается Казахстан, а еще огурец, манго, миндаль, горох, овес, лен, абрикос, арбуз, горох, лук, киви, просо, свекла (на илл. не показаны) и еще целый ряд наименований растений;
Животные и птицы, которые были привезены в Новый Свет из Старого Света:
Лошадь
Корова
Овца
Курица
Пчела медоносная;
А также: буйвол, верблюд, домашняя кошка, собака и домашний кролик (на илл. не указаны).
Під впливом господарської діяльності людини відбуваються зміни природних компонентів ландшафтів. Під час будівництва міст, доріг, гребель на річках, видобування корисних копалин порушується рельєф. Неправильний обробіток ґрунтів призводить до їх водної і вітрової ерозії, площинного змиву. Розорювання степів, луків, зведення лісів, осушення боліт позначаються на видовому складі рослинності, а отже, і тваринного світу: природні угруповання рослин витісняються культурними (поля, сади, виноградники), збіднюється видовий склад тварин. Зміни цих компонентів ландшафтів впливають на клімат і води.
Вплив господарського освоєння території України на її природні умови і ресурси був неоднаковим у часі і в різних природних зонах. Уже люди первісного суспільства, які займалися полюванням і збиранням дикорослих плодів і ягід, впливали на природні ландшафти. Пізніше, в неоліті (VIII— IV тисячоліття до н. е.), кількість населення зросла, воно вже не могло задовольнитися полюванням на диких тварин І збиранням рослин. Почали розвиватися землеробство і тваринництво. За трипільської культури (IV—II тисячоліття до
н. е.) землеробський вплив поширюється у лісостеповій зоні, де розвивалось орне землеробство, а також в зоні мішаних лісів, де переважало підсічне землеробство. Підсічне землеробство зберігалося тут да кінця XIX ст. Воно призвело до зведення лісів на великій частині території Українського Полісся. На зменшення лісистості на Поліссі і в Лісостепу мав вплив також розвиток промислів в XVII—XIX ст. (виплавляння металу з болотяних руд, виробництво скла, поташу).
До кінця XVIII ст. були в основному розорані лучні степи лісостепової зони і почалося землеробське освоєння степових ландшафтів України. Воно супроводжувалось зведенням природної степової рослинності, що призвело до зменшення зволоженості ґрунтів та висихання степів, і тому з другої половини XIX ст. в степовій зоні України гаються посухи, пилові бурі, вітрова ерозія та ін. Освоєння земель з крутими схилами, неправильна оранка сприяли утворенню ярів, висиханню малих річок, замуленню озер, зниженню рівня ґрунтових вод. Землеробський вплив на ландшафти України є переважаючим і саме ним зумовлені докорінні перетворення природних ландшафтів. На їх місці в процесі сільськогосподарського природокористування сформувались агроландшафтні комплекси (природно-землеробські, меліоративні, пасовищні). На сільськогосподарське користування припадає 80 % земельного фонду України: лісостепові, степові ландшафти розорані на 75—85 %.
На орних землях розвивається водна і вітрова ерозія, що супроводжується змивом гумусного горизонту, видуванням, засипанням озимих культур, садів, виноградників, лісосмуг, каналів, доріг. Водна ерозія нині проявляється на площі 12 млн гектарів. Щорічно до 3 тис. гектарів земель руйнується ярами. В степових ландшафтах через екстенсивну технологію землеробства втрати гумусу за останні 20 років становлять 1,5—2,5 % в орному шарі.
У зоні мішаних лісів України орні землі займають близько 40 % земельного фонду, мало їх у гірських районах: Українських Карпатах — 16,8, Кримських горах — 21,4 % земельного фонду.
Землеробський вплив найбільш проявляється через агротехніку і меліорацію, якими зумовлюється зниження (підвищення) рівня ґрунтових вод. Істотними чинниками землеробського впливу є полив, вапнування, обробіток і піскування земель, впровадження контурної чи смугової системи землеробства, створення лісових насаджень. Вплив осушувальних меліорацій помітний в зоні мішаніх лісів, окремих частинах Лісостепу. Там осушувальні меліорації поєднуються з хімічними, фіто-меліоративними та культурно-технічними заходами (підсів трав, заміна чагарників луками та ін.). У лісостепових і степових ландшафтах України зрошенням регулюється їх вод-
нотепловий і сольовий режими, при цьому проявляються супутні несприятливі процеси (підняття легкорозчинних солей, просадки, підтоплення).