Основные задачи экономического и социального развития Дальнего Востока на перспективу связаны со снижением топливно-энергетического дефицита, преодолением депрессии в отраслях специализации, развитием транспортной инфраструктуры и закреплением новых экономических отношений.В южной зоне в перспективе будут усиливаться развитие обрабатывающих отраслей в лесном, рыбном и топливном промышленных комплексах, увеличиваться структурный вес отраслей машиностроения, обслуживающих секторы основной специализации экономики, значительно расширится и уплотнится транспортная инфраструктура, за счет строительства железных и автомобильных дорог, трубопроводных сетей, структурно оформятся и укрепятся очаги транснационального рыночного хозяйства- свободные экономические зоны, прежде всего в районе г. Находка.Приморский край будет дальше развиваться как межотраслевой промышленно-транспортный комплекс. Сохраняя сырьевую направленность экономики в качестве поставщика сырья для цветной металлургии, рыбо- и деревоперерабатывающих отраслей, он значительно усилит перерабатывающие «этажи» экономики, включая высокотехнологичное машиностроение, производство медицинских препаратов из биологических ресурсов суши и моря. В крае может успешно развиваться гражданское судостроение, авиастроение.Приоритетное направление развитие юга Хабаровского края связано со структурной перестройкой машиностроения в пользу создания крупного лесного машиностроения и расширения гражданских экспортно-ориентированных отраслей – судостроения и авиастроения.В Амурской области основные направления структурной перестройки экономики области связаны с формированием на ее территории крупной энергетической базы регионального значения, включающей действующую Зейскую (1,3 млн кВт) и строящуюся Бурейскую(свыше 2 млн. кВт) ГЭС, а также новые угольные разрезы.В структуре промышленного производства Республики Саха (Якутия) на первые места выдвигаются цветная металлургия и ТЭК. Алмазодобывающая промышленность в качестве отрасли цветной металлургии остается наиболее перспективной в Якутии. В то же время предстоит осуществить структурные сдвиги в ее развитии с целью формирования полного технологического цикла, включающего обработку ювелирных алмазов, огранку бриллиантов. В топливной промышленности намечаются добыча а в дальнейшем переработка нефти Среднеботуобинского и других месторождений, а также разработка и обустройство газоконденсатных месторождений на западе республики с целью их возможного подключения к трассе экспортного газопровода в Китай.Камчатская область - один из богатейших биопромысловых в том числе рыбных, регионов страны, К преимуществам развития области относятся: наличие высокооснащенного рыбопромышленного комплекса в составе добывающего (траулерного) и перерабатывающего флотов, рыболовецких хозяйств, ведущих прибрежный промысел, береговых рыбо - и крабоперерабатывающих предприятий, судоремонтных заводов. Причина, тормозящая развитие экономики области, - зависимость от внешнего завоза «с материка» топлива, продовольствия и других продуктов жизнеобеспечения.
Сировинна та енергетична проблеми мають багато спільного. Викликані вони насамперед недостатньою кількістю розвіданих запасів корисних копалин і дуже нераціональним їх використанням. У 60-70-ті роки найбільш песимістично настроєні вчені передбачали, що вже до 2000 р. будуть вичерпані родовища срібла, золота та інших кольорових металів, а до 2025 р. — більшість запасів корисних копалин. Активізація пошукових робіт дала змогу наприкінці 80-х-на початку 90-х років досягти позитивного балансу між кількістю новорозвіданих запасів корисних копалин і розмірами їх видобутку. Проте доводиться експлуатувати родовища, які знаходяться у гірших гірничо-геологічних умовах, у районах з екстремальними природними умовами (Сибір, Канадська Арктика, пустелі Африки і Австралії), з нижчим вмістом корисних компонентів у рудах. Усе це призводить до подорожчання сировини і енергії, а значить, і всієї продукції різних галузей господарства. Тому основним шляхом вирішення сировинної та енергетичної кризи є перехід до матеріало- і енергозберігаючих технологій, комплексного використання сировини, створення маловідходного і безвідходного виробництва.
Сировинна та енергетична проблеми мають багато спільного. Викликані вони насамперед недостатньою кількістю розвіданих запасів корисних копалин і дуже нераціональним їх використанням. У 60-70-ті роки найбільш песимістично настроєні вчені передбачали, що вже до 2000 р. будуть вичерпані родовища срібла, золота та інших кольорових металів, а до 2025 р. — більшість запасів корисних копалин. Активізація пошукових робіт дала змогу наприкінці 80-х-на початку 90-х років досягти позитивного балансу між кількістю новорозвіданих запасів корисних копалин і розмірами їх видобутку. Проте доводиться експлуатувати родовища, які знаходяться у гірших гірничо-геологічних умовах, у районах з екстремальними природними умовами (Сибір, Канадська Арктика, пустелі Африки і Австралії), з нижчим вмістом корисних компонентів у рудах. Усе це призводить до подорожчання сировини і енергії, а значить, і всієї продукції різних галузей господарства. Тому основним шляхом вирішення сировинної та енергетичної кризи є перехід до матеріало- і енергозберігаючих технологій, комплексного використання сировини, створення маловідходного і безвідходного виробництва.